швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури159004
2 Історія України38134
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)36091
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги33452
5 Звіт про проходження виробничої практики 27644
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка27274
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові20039
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18970
9 Правопис слів іншомовного походження18785
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16835
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Культура Стародавнього Єгипту » (ID:10184)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   15 кб.

Культура Стародавнього Єгипту


План





Вступ


Шість тисячоліть тому в родючій долині Нілу виникли державні утворення, об'єднані у кінці 4 — на початку 3
тис. до н.е. в централізовану деспотію. Збережені пережитки первісного ладу, деспотичність влади фараонів, що
гранично обмежила реалізацію індивідуальних потенціалів і загалом застійний характер давньосхідної громади
вплинули на сталість світогляду (зокрема, релігійних уявлень), а через них — на канонізацію художніх образів і
художньої мови. Винайдені в давнину правила, традиції (домінуючі теми й їх розміщення на площині, канони
зображення людини, її пози, жести, символіка кольорів, знаковість форм, архітектурних елементів тощо)
наслідувались прийдешніми поколіннями, зберігаючись протягом тисячоліть.

Певним чином на формування досить сталої за своїми формами культури вплинула територіальна замкненість Єгипту:
на півночі своєрідним бар'єром є Середземне море, на півдні — пороги Нілу, на сході — Аравійська пустеля, на
заході — Лівійська. Регулярність і сталість еколого-географічного середовища — чітка періодичність розливів
Нілу, домінування у рівнинному ландшафті прямих ліній, одноманітність оточення вохристо-попелястою піщаною
пустелею й сіро-блакитним жарким небом — відобразились у характерному для давньоєгипетської культури уявленні
про світ як субстанцію усталену, непорушну, довговічну, тривку (на противагу передньоазійській культурі).



1. Особливості світосприймання древніх єгиптян


Для мислення стародавніх єгиптян характерний дуалізм у розумінні світу, який поєднував ціле з єдності й
боротьби двох започаткувань, що відображаються і в двоїстому характері царської влади, і в протиставленні
чорної землі та білого піску, пустелі, Верхнього й Нижнього Єгипту. Це мислення підкоряється двом принципам
магічного відчуття світу, бо походить від того, що між предметом та його визначенням існує взаємозв'язок, а
саме: слова втілюють предмети та явища (звідси значення гри слів у історіях про створення світу), а мова
впорядковує їх. Одночасно слова богів (ієрогліфічна система письма, складена з картинок, змальованих з натури,
виникає одночасно з графічним мистецтвом Стародавнього Єгипту) являли собою відображення реальності.
Зображення живої істоти, що обов'язково супроводжувалося її ім'ям, стає немов би здвоєним. Майже маніакальна
пристрасть розміщувати реальність у рамках тривких вербальних та графічних символів, щоб закріпити її за
допомогою однієї з вищих форм чаклунства — ось-основна риса давньоєгипетської культури часів фараонів, яка
пояснює природу її динних пам'ятників та надписів.

Саме в межах цього світогляду функціонує своєрідна картина світоздання: нескінчена водяна пучина оточує твердь
Всесвіту; на Землі ці води набувають форми морів; вони заповнюють небо, яким прокладають свій шлях зірки; вони
живлять річище підземної ріки (ночами сонце пливе нею із Заходу на Схід) і щороку знову омивають землю,
розпливаючись на ній повінню Нилу.

Цей океан, цей світ темряви заповнює собою весь простір Всесвіту до того часу, поки сонце, Атум-Ра, не
підніметься над нею, відтіснивши назад густий морок. З висоти свого становища бог дав форму навколишньому
світові, вдихнув у нього повітря, світло й життя, вступив у двобій із силами безодні. Потім він створив богів
та людей, тварин і рослин. Але це було-тільки початком. Щовечора бог сонця перетворювався на старого; щоранку,
знову помолодівши, омитий водами вічності, він створював світ і вступав у бій, але кожного дня величезний змій
Апоп гнав сонце на захід. Людство повстало, примусивши Ра піднятися в небо, але він продовжував зберігати
порядок — маат — принцип істини та справедливості, ним встановлений, котрий став його життям. І ось усім живим
істотам доводиться старіти й знову молодіти тут, на Землі, подібно до сонця, підкоряючись нескінченній
круговерті життя, поки їх не торкнеться перст смерті й вони не увійдуть, як Осіріс, у застигле царство
мертвих. Коли ж і Атум повернеться до свого правічного покою, час і простір перестануть існувати.

Кілька різних міфів і тлумачень кожний по-своєму розповідають про одного, єдиного для всіх творця. Згідно
головному вченню, що зародилося в Геліополі, саме Атум-Ра вказав кожній речі її місце, однак жреці Мемфісу
твердили, що перший з'явився Птах (Земля), який і створив небо, пустивши по ньому сонце. Мудреці говорили, що
він виплекав ідею створення світу в своєму серці (а серце — «сідниця думки») і дав їй життя рухом язика (своїм
животворящим словом),

У часи фараонів розподіл усього сущого на чоловіче та жіноче начало вважався невід'ємною рисою життя. Творець
створив два божественних устої, що втілювали в собі фізичний устрій світу. Це — повітря й світло — вогонь,
земля й небо. Боги наступного покоління, які стояли ближче до людини, самі в багатьох проявах, як-то: боротьба
за владу й зі смертю, нагадували її. Убитий Сетом Осіріс за допомогою Ісіди та Нефріди знайшов нове життя,
торжествуючи над смертю, став володарем царства мертвих. його син Гор, народжений після смерті батька, став
володарем Землі, коли переміг рідного дядька — Сета, який хоч і був вічним «порушником опокою», але в ті часи
ще не ототожнювався з вищою силою зла й був неоднозначною фігурою. його божественна лють наздоганяла з
невідворотністю долі, примушуючи живих йти назустріч вічності та допомагати Ра й фараону одержувати верх над
чужоземцями й змієм безодні.

Всі ці ідеї та образи служили основою обожнювання влади фараону. Його давня титулатура ототожнює фараона з
Гором — править він землею так, як бог небом, фараон є тим, хто відноситься до двох богинь, які охороняють
його владу, є володарем Верхнього та Нижнього Єгипту, Золотим Гором, а також Гором — переможцем бога Сета.
Фараон як нащадок творця й володаря світу (в кінці Стародавнього Царства) має владу над усім космосом. Саме
цей монументальний аспект давньоєгипетської влади втілений в статуї фараонів раннього періоду, й найперший,
найвищий шедевр серед них — піраміда Хефрена. Владний, незворушний, з очима, спрямованими за далекий горизонт,
де царює його батько Ра, фараон власною особою зберігає рівновагу світу, якому кожний момент часу загрожує
поверненням хаосу.

Благополуччя країни обумовлене наявністю фараона. У ньому «здоров'я та зрілість народу втілювалися». Завдяки
йому Єгипет перебував в тому щасливому становищі, коли в будь-якому аспекті, чи то про природу мова йде, чи то
про діяльність людини, володарюють регулярність і порядок. Така теологічна теорія влади фараона, однак в житті
точилася напружена внутрішня боротьба, обумовлена класовими та соціальними протиріччями давньоєгипетського
суспільства.



2. Розвиток науки у Древньому Єгипті


Найважливішим внеском давніх єгиптян у науку слід вважати медичні знання. Давньоєгипетський лікар був
одночасно жерцем і магом, що характерно для Близького Сходу, де не було чіткої межі між медициною та релігією.
І асе ж саме в Стародавньому Єгипті вперше в світовій історії виникла реальна медицина в сучасному її
розумінні.

Стародавні єгиптяни займалися й такою важливою галуззю науки, як математика, одним із крупних досягнень у якій
був певний розвиток десяткової системи ліку. Будь-яка адміністративна й технічна діяльність (особливо
будівельна) вимагає обчислень. Давньоєгипетська адміністративна організація вимагала знань арифметики та
геометрії. Цікавим є той факт, що символічні значення дробу 1/2, 1/3, 1/4 й інших походять від міфу про Гора й
Сета.

Досить високого рівня, як на той час, набула геометрія. З високим степенем точності побудовані піраміди,
палаци й монументи. У «Московському математичному папірусі» є рішення складних задач з обчислення об'єму
перетнутої піраміди та півкулі. Об'єм циліндра обчислювали, перемножуючи площу його основи на висоту. Ця
операція, пов'язана з циліндричною формою міри для зерна в державних сховищах, повторювалася досить часто.
Давні єгиптяни володіли також деякими елементарними знаннями з алгебри, могли вирішувати рівняння з одним та
двома невідомими.

Стародавня єгипетська культура обумовила специфічну форму існування науки, що стала особливою формою

Замовити реферат
Реклама
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1937
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником8076
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити2082
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3090
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8170
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4643
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4495
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5950
Реклама

Цікаве