швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури159064
2 Історія України38155
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)36125
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги33482
5 Звіт про проходження виробничої практики 27666
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка27300
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові20043
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18979
9 Правопис слів іншомовного походження18821
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16839
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Гетьманські статті (конституції). Основи державного права України Гетьманщини» (ID:10200)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   20 кб.

Р Е Ф Е Р А Т


на тему:


“Гетьманські статті (конституції). Основи державного права України Гетьманщини”










Київ-2002

ПЛАН


Вступ

Українська держава базувалася на поєднанні монархічних, республіканських і диктаторських засад. Але фактично
влада в Україні була в руках окупаційних військ, що зв’язувало руки гетьманському уряду. Все це наклало певний
відбиток на подальший хід і розвиток політичних подій.

Але, попри всі об’єктивні труднощі існування, Українська держава залишила значний слід в історії української
державності

1. Гетьманські статті

Гетьманські статті XVII—XVIII ст. — документи державно-правового характеру, котрі визначають
суспільно-політичний устрій України, держави — Гетьманщини XVII—XVIII ст. та порядок її васальних
взаємовідносин з Російською державою і називались козацькими літописцями ще й конституціями. Здебільшого вони
укладалися з нагоди виборів кожного нового гетьмана як своєрідна угода між козацькою старшиною на чолі з
гетьманом та представниками московського царя. Більшість з них посилалася на Березневі статті Б. Хмельницького
1654, хоча, як підкреслюють деякі історики, у підробленому вигляді. До того ж російський царизм, проводячи
політику національного гноблення та використовуючи внутрішніх розбрат, поступово обмежував суверенні права
України і підпорядковував її інтереси інтересам російської монархії. І, хоча до деяких пір вдавалося зберегти
ті права, які в сукупності забезпечували особливий політико-правовий статус Гетьманщини, наступ царизму на її
права посилювався, і це стосувалося передусім самостійності гетьманської влади.

Відомі "Переяславські статті" Ю. Хмельницького 1659, Батуринські та Московські статті 1. Брюховецького 1663 і
1665, "Глухівські статті" Д. Многогрішного 1669, Конотопські та Переяславські статті І. Самойловича 1672 і
1674, Коломацькі статті І. Мазепи 1687, Решетнловські статті І. Скоропадського 1709, так звані "Рішнтельні
пункти" Д. Апостола 1728.


1.1. Переяславські статті 1659 р.


Переяславські статті 1659 являли собою договірні умови між царським урядом і гетьманом Юрієм Хмельницьким про
політ, і правове становище України в складі Російської держави, укладені 27 жовтня 1659 на козацькій раді в
Переяславі. Договір був прийнятті під тиском царських представників, які, використовуючи складне становище
України, диктували козакам свої умови. Насамперед він затвердив Березневі статті 1654, але, як вважають деякі
дослідники, на основі тексту, який московські бояри самовільно змінили. Царські воєводи з військом
розташувалися, крім Києва, де з 1654 було російське військо, також у Переяславі, Чернігові, Ніжині, Брацлаві,
Умані й утримувалися коштом місцевого українського населення. Гетьман мав обов'язок скласти цареві поклін у
Москві і не мав права підтримувати стосунки з іноземними державами. Київський митрополит мав визнати
зверхність московського патріарха. Крім того, Переяславські статті були доповнені новими пунктами, які
свідчили про наміри царського уряду обмежити автономію України та політичні права українських феодалів. Вони
зобов'язали гетьмана посилати козацькі полки в розпорядження царського уряду, забороняли козацькому війську
брати участь у військових походах без попереднього дозволу царського уряду.

Генеральна військова рада не могла усувати гетьмана без дозволу царя; гетьман не мав права ні призначати, ні
звільняти полковників і старшину без згоди ради. Установлювалася смертна кара "за заколотницькі дії".
Спеціальна стаття зобов'язувала гетьманські установи видавати рос. поміщикам селян-утікачів, а царський уряд
зобов'язався видавати укр. феодалам укр. селян-утікачів. Козацькі загони мали залишити Білорусію. Існував,
нарешті, такий ганебний пункт про видачу Москві всієї родини колишнього гетьмана І. Виговського.


1.2. Криза української державності


У 1660 Україна фактично розпалася на дві половини, які почали боротьбу між собою, одна — на боці Москви, друга
— на боці Польщі. Правобережжя обрало одного гетьмана, Лівобережжя — іншого. Загострився конфлікт між
старшиною і народними масами. Настав період глибокої кризи української державності, фактично громадян, війни,
або, як її називали, — Руїни. В цих умовах у листопаді 1663 в м. Батурині були підписані умови між гетьманом
Лівобережної України І. Брюховецьким і представниками царського уряду.

Підтвердивши договір з Росією на основі статей Богдана і Юрія Хмельницького, було укладено п'ять нових
пунктів, за якими гетьманський уряд зобов'язувався постачати безоплатно продукти харчування московським
гарнізонам в Україні, розіслати універсали про схоплення російських утікачів і повернення їх до колишнього
мешкання з найсуворішим попередженням про покарання смертю за приховування втікачів; суворо заборонялося
українським купцям вивозити з України і продавати в Росії вино й тютюн, оскільки завдавалася шкода царській
монополії на продаж цих товарів у Росії; заборонявся також продаж хліба на Правобережжі і татарам.


1.3. Московські статті


Було намічено скласти перелік усіх козаків, міщан і поселян із означенням їхніх земельних володінь. У 1665 І.
Брюховецький, перший з українських гетьманів, поїхав до Москви, де 11 жовтня підписав угоду, яка значною мірою
обмежувала політичну автономію Лівобережної України й посилювала її адміністративну і фінансову залежність від
царського уряду. За Московськими статтями українські міста й землі оголошувалися володіннями російських
монархів і з їхніх жителів, крім козаків, стягувались у царську казну усякі податки. Вибори гетьмана мали
відбуватися у присутності царських посланців, а вибраний гетьман мав їхати в Москву для отримання гетьманських
клейнодів. У зв'язки з іншими державами гетьман міг вступати тільки за дозволом царя. Київську митрополію мав
очолити московський ставленик. Гетьман позбавлявся права надавати містам самоврядування; Магдебурзьке право
надавалося царською жалуваною грамотою.

Збільшувалися гарнізони царських військ у Києві, Чернігові, Переяславі й Ніжині, де російські воєводи
перебували на підставі попередніх статей. Крім того, російські гарнізони на чолі з воєводами розміщувалися в
Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Острі, Каневі та інших містах, а також у Кодаку в Запорозькій
Січі. Розширювалися права російських воєвод. Вони зосереджували в своїх руках ряд військово-поліцейських і
фінансових функцій (збирання з населення податей, хліба на утримання рос. військ, грошових зборів з винних
оренд, податків з купців тощо).

Московські статті були важким ударом для української державності. Під цими статтями І. Брюховецький
підписався: "Великого государя, Її Царської Пресвітлої Величності холоп, я гетьман Іван Брюховецький, вірного
її Царської Пресвітлої Величності війська Запорозького замість всього війська Запорозького, підписую своєю
рукою". Слово "холоп" замість "вірного слуги і підданого", як це робили попередники Брюховецького, — яскраве
свідчення залежності, в яку поставила Україну козацька старшина на чолі з І. Брюховецьким.


1.4. Глухівські статті

Замовити реферат
Реклама
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1939
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником8080
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити2084
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3095
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8172
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4646
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4497
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5960
Реклама

Цікаве