швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури142721
2 Історія України36161
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33549
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32164
5 Звіт про проходження виробничої практики 26332
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25865
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19744
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18625
9 Правопис слів іншомовного походження17822
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16546
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Феномен українського бароко» (ID:10407)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   22 кб.

Контрольна робота

з Джерелознавства

Тема: Феномен українського бароко








Київ 2002

Формування культури бароко в Україні історично пов'язане з духовним конституюванням української нації і в
певному відношенні має етнокреативні функції, тобто входить у процес переробки українцями світового досвіду на
власній етнічній основі, створення національної іпостасі «історичного універсуму» (А.Тойнбі) людства. Не
випадково зусиллями П.Могили (а потім і інших діячів XVII століття — С.Косова, М.Смотрицького, К.Саковича,
К.Транквіліона-Ставровецького) реалізуються західноєвропейські програми освіти на базі латинської вченості,
розробляється концепція синтезу західноєвропейської та східнослов'янської культури. В річищі цього синтезу в
українському бароко й затверджується перехід від візантійської образності (зокрема в живопису, архітектурі,
проповідницькій літературі) до європейських культурних стандартів.

Ці стандарти втілюють засвоєння основних культурних цінностей попередніх епох під кутом зору їх християнського
переосмислення. Так, від Середньовіччя засвоюється символічне бачення світу, від Ренесансу — гуманізм (іноді в
трагічному витлумаченні) та відновлення античності, від Реформації — патетична антитетичність, динамізм, від
раннього Просвітництва — ідеали духовності. Завдяки цьому бароко виявилося за своєю програмою першим
синтетичним — а, отже, й універсальним — напрямком новоєвропейської культури.

Але незважаючи на могутній інтеграційний потенціал барокової культури, вона не була ідейно однотипною. Виникши
на Півдні Європи (Італія, XVI століття), вона з часом набуває різноманітних, іноді діаметрально протилежно
орієнтованих у духовному плані форм у різних геополітичних регіонах. У католицьких країнах Західної Європи
(Італії, Франції, Іспанії, Португалії) вона пов'язується з контрреформацією, «другою хвилею» схоластики та з
придворним, аристократичним мистецтвом. У протестантських країнах та слов'янському світі культура бароко поряд
із так званим високим стилем виявляє певні демократичні тенденції, спирається у вихідних пунктах свого
розвитку на лютеранську общину чи православні братства" живиться духом патріотичних національних рухів,
оспівує новий тип героя, що відповідає соціальній всестановості цих рухів, розпочинає фольклоризацію
мистецьких жанрів та межує з добою десакралізації культури.

Специфікою українського бароко була та обставина, що тяжіння до античності й міфологічних образів, до
середньовічної символіки переломлюється в ньому через відновлення традицій Київської Русі. Певні ідеї
Реформації засвоюються в контексті ідеалів національно-визвольної боротьби з її героїкою та демократизмом. Ці
демократичні тенденції і пов'язують в Україні певні риси бароко (зокрема його демократичність) з особливостями
народного мистецтва, а не візерунковістю рафінованого, пересиченого смаку придворного життя.

Невипадково барочна архітектура розвивається в Україні не тільки за рахунок нового будівництва, а й через
надання давньоруським храмам доби Київської Русі рис нового художнього напрямку (як це, наприклад, було при
реставрації Софії, Михайлівського монастиря, ансамблю Лаври в Києві чи Успенського собору в Чернігові). Навіть
у будівництві нових барочних храмів використовуються традиції Київської Русі. Тому так органічно сприймались у
свій час античні маски у притворі Богоявленського собору, образ Нарциса на кахлях інтер'єру митрополичого
палацу в Києві, поєднання персонажів античної міфології з хвалою Христу та Богородиці в поезії С.Почаського,
К.Транквіліона-Ставровецького, К.Саковича, Г.Кониського та ін. Антична образність стала звичною навіть у
церковній проповіді і посіла певне місце в «Требніку» П.Могили.

Відповідало своєму часу і зображення 12 подвигів Геракла в скульптурах на ратуші в Бучачі. Більше того,
порівняння Г.Сковородою поганських капищ із християнськими храмами, а Епікура — з Христом не стало викликом
бароковому менталітетові.

Для бароко було типовим специфічне засвоєння античності через її християнське тлумачення, яке було розпочате
ще патристикою. В Україні ця обставина була особливо виразною, оскільки в XVII сторіччі вона на хвилі
національної пасіонарності починає наздоганяти європейську культуру.

Українське бароко асоціює оптичну модель світу, розробка якої була закладена ареопагітиками. Сенс її полягав у
категорізації ідеї світла як головного принципу світобудови. Історично ця ідея походить від проповіді
неоплатоників про необхідність просвітлення тілесності духовим світлом, про осяяння як шлях пізнання.

Ідеї оптичного розуміння світу, світла розуму та символічної метафізики Сонця, пізніше переосмислені в
ренесансній та реформаційній європейській культурних традиціях, знаходять благодатний грунт в Україні в добу
бароко. Так Ф.Прокопович у своєму курсі натурфілософії цілий розділ приділяє вченню про світло і,
перераховуючи властивості речей та небес, підкреслює, що «світло серед них є важливішою». З іншого боку,
Сковорода, розглядаючи сонячну емблематику, стверджує, що «сонце єсть архетип, тобто перша і головна фігура»,
до якої стікаються усі інші емблеми. Він пише, що «сонце є храм і чертог вічного», «оком всесвіту». Тому,
проголошує український філософ, «у сонці поклади оселення своє», бо «пізнавши істину, (побачиш), що сонце
перетвориться у крові.

Це свого роду «сонячне картезіанство» і входить в ужиток українського бароко. Знаменитим у цьому плані було
оздоблення верхівок соборів, включаючи Софію Київську, рипідами (золотими дисками). На Успенському соборі
Печорської лаври нараховувалося, наприклад, 45 сонячних дисків. Вони символізували духовне світло, що було
вироблене праведниками в темряві печер. Прикрашають барокові споруди і сонячні годинники (павільйон фонтана
«Самсон» на Подолі). Сонячна символіка використовується і в українській гравюрі XVIII сторіччя, світло розуму
оспівується в поезії.

Сонячна інтенція українського бароко визначалася й тим, що світло нерідко ототожнювали з фаворським світлом,
яке символізувало самого Христа, а сонце як «око Всесвіту» — з Богом-Отцем (про це, зокрема, нагадує сонячне
око на фронтоні Трапезної Братського монастиря в Києві).

Поширення в українському бароко сонячної емблематики в контексті ідей просвіти та християнського витлумачення
античності не було випадковим. Тут відбилося загальне для цього культурного напрямку явище — накладання
культурних епох та перебіг часів, синтетичне розв'язання художньо-творчих завдань. Така палімпсестність стала,
завдяки історичним обставинам швидкого розвитку, найхарактернішою ознакою українського бароко. Саме це й мав
на увазі Д.Чижевський, коли запропонував розглядати його не лише у вузьких стилістичних рамках, а як цілу
культурну епоху.

Проте не слід впадати в спокусу оголошення всіх культурних та духовних подій XVII — XVIII сторіч явищами
бароковими. У цей період були й аскетизм, і проповідь «святої бідності», й ісихазм, і заперечення цінності
всього чуттєвого, неоплатонічні ідеї зневаги до плотського світу, культ невидимого початку, буття та інші
альтернативні менталітету бароко ідеологеми.

Були і складніші феномени. І.Вишенський, наприклад, виступав фактично проти ідеології бароко, бо засуджував
усяку надмірність, відхід від простоти, епікуризм, чуттєву красу, потяг до золотих прикрас тощо, але із
стилістичного боку зазнав впливу мови бароко. Ф.Прокопович, виступаючи проти крайнощів стилістики бароко за
логічну схематику раціонального викладу промов, проповідей, лекцій, водночас зближується з ним ідеологічно (в
динамічно-кінетичному розгляді світу, аналізі його антететичності, звеличенні ролі чуттєвих образів,
мистецтва, в комічному розумінні людини, акцентуванні імперативу волі), а у своїй художній творчості навіть
знаменував барочну культуру.

Аналіз барокової свідомості дає змогу прослідкувати зв'язок українського бароко з національним менталітетом.

Українське бароко підносить такі риси національного менталітету, як кардіоцентризм, «православний естетизм»
(розгляд краси як онтологічного гаранту гармонії буття та Божої присутності у світі), ідею софійності та
духовного розуму, етичної цінності особистості та символічного антропоцентризму. Навіть сонячна емблематика
бароко має коріння у віруваннях предків українських хліборобів, котрі обожнювали сонце, та в народному
світогляді, де сонце асоціюється з верховним началом, вічністю, царською гідністю, правдою, світлом розуму та
«недрімливим оком».

Менталітет українського бароко живився не тільки символічним ладом глибинних передоснов міфологічного бачення
світу, а й зростав у контексті розв'язання ідеологічних колізій. Наприклад, суперечність між домінуючою в

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1809
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7889
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1876
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2935
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7945
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4513
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4374
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5724
Реклама

Цікаве