швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури143243
2 Історія України36200
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33602
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32181
5 Звіт про проходження виробничої практики 26352
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25887
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19753
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18637
9 Правопис слів іншомовного походження17834
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16546
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Предмет і соціальне призначення світу» (ID:11163)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   10 кб.

Реферат

на тему:

Предмет і соціальне призначення світу




План







1. Поняття про світ

Знання про світ — складова частина вчення про людину. Тільки через пізнання світу, його сутності, структурних
рівнів організації, законів розвитку та існування людина може пізнати саму себе, свою природу і сутність,
зв'язок з іншими людьми.

Поняття "світ" має конкретно-історичний зміст, який визначається станом культури, науки, техніки,
матеріального виробництва, суспільних відносин, природи. Чим більше розвинуті форми діяльності людини і
продуктивні сили суспільства, тим ширше і різноманітніше бачиться світ людиною, тим сильніше цей світ
олюднюється. Разом з тим і сама людина, "опредметнюючись" результатами своєї праці, своїм розвитком
зобов'язана світові. Тому світ — це єдність об'єктивної дійсності і "дійсності людських сутнісних сил", які
мають конкретно-історичний характер.

Поняття "світ" як світоглядна категорія формувалось ще в дофілософський період розвитку людства. Його
виникнення і розвиток пов'язані з практичним виділенням людини з природи. Опосередкування життєдіяльності
людей процесом матеріального виробництва та системою суспільних відносин зумовило становлення суспільства як
відповідної цілісності, в якій життя людей стало можливим тільки у формі колективної діяльності.

Така система зв'язків між самими індивідами в межах первісної общини проявилася в тому, що життя окремих людей
могло забезпечуватись тільки через задоволення потреб общини як цілого. Серед загальних потреб виділяються
потреби у виробництві знарядь праці та здійсненні суспільних відносин. Внутрішня система взаємозалежності
виробників та споживачів общини формувала характер і напрям їхньої діяльності, необхідність у колективній
праці на всю громаду.

Важливо, що в цей період змінюється характер ставлення общини до природи: людина переходить від
пристосовництва та збиральництва до діяльності, спрямованої на виробництво з предметів природи знарядь праці,
а з їхньою допомогою — до перетворення предметів природи на засоби задоволення потреб людини. Тим самим
природа безпосередньо включається до сфери активної діяльності людини. Складається відповідна єдність не
тільки людей усередині общини, а й людини та природи, яка вплетена у сферу її активної діяльності. На цій
основі починає створюватись цілісне уявлення про світ предметів, явищ, цінностей, зв'язків, відносин, які
становлять життєву сферу буття людини.

Таке уявлення про буття людини серед людей і природи знаходить відображення у понятті світу як родової
самосвідомості людини первісного суспільства, в усвідомленні причетності індивіда до общини, до колективної
діяльності для освоєння природи.

Оскільки община — це відносно самостійна система, яка об'єднує індивідів у їхній боротьбі за забезпечення
свого існування, остільки для них світ обмежений родо-племінними зв'язками та відносинами. Така форма
індивідуальної самосвідомості як втілення природних та суспільних, родових зв'язків збереглась у мовах різних
народів: "світ — це община", "весь світ — вся община", "у світ — у люди", "усім миром — усією общиною" та
інше.


2. Людина і світ

У процесі розвитку людини змінюється уявлення про світ, воно наповнюється конкретно-історичним та
чуттєво-сприйнятним змістом. І з розкриттям сутнісних сил людини світ для неї стає не просто об'єктивною
дійсністю, а й дійсністю її сутнісних сил.

Тому світ — це єдність природної та суспільної дійсності, зумовленої практичною діяльністю. А категорія
"світ" визначає не тільки природні, об'єктивно-матеріальні властивості, а передусім особливості людського
практично-діяльного відношення до себе і до умов свого існування.

Людину необхідно уявляти не просто у світі, а в світі історії природи та суспільства, в системі суспільних
відносин, які значною мірою визначають характер її ставлення до природи.

Зрозуміло, що світ — це цілісна система, яка розвивається в діалектичній єдності природи і суспільства. Така
єдність суперечлива, про що свідчить історія їхньої взаємодії.

Людина в процесі активної цілеспрямованої діяльності перетворює природу на світ свого буття, який, з одного
боку, забезпечує її існування і життєдіяльність, а з іншого — руйнує природу і створює загрозу власному
існуванню. Якщо зникне людина, зникне і світ як світ буття людини, але це не означає, що зникне природа і
зміни, які відбулися у ній за допомогою людини. Природа втратить свою якісну визначеність як світ людського
буття.

Зміст і кордони світу не є чимось незмінним. З оволодінням природою, ускладненням суспільних відносин і
зв'язків зміст поняття про світ поглиблюється, збагачується, а його межі розширюються. До сфери практичної
діяльності людина включає не тільки предмети безпосередньо близької природи, а й поглиблює знання про
Всесвіт. Так, вона виходить у космос, проникає у глибини мікро- та мегасвіту. Але центральну частину поняття
про світ становить система соціальних зв'язків і відносин, у яких людина здійснює свою життєдіяльність. Крім
того, до змісту людського світу належить її духовне життя, продукти духовної життєдіяльності.

Таким чином, світ — це визначене буття, універсальна предметність, в якій людина самовизначається як суб'єкт
діяльності, котрий створює власний світ — світ людського буття.

Категорія "світ" разом з іншими категоріями філософії утворює смислове ядро світогляду в усіх його історичних
типах. Вона увібрала в себе уявлення про граничні для людини основи сущого. Світ у філософсько-світоглядному
розумінні визначає межі абсолютності явиш від універсуму, що мислиться як проекція усіх можливих світів на
якісно безконечну реальність, до внутрішнього світу людини. Проте світ не може бути ототожненим із тим або
іншим явищем, оскільки разом із внутрішньою визначеністю буття йому притаманні невизначеність, відносність,
зовнішня обумовленість.

Категоріальна визначеність світу полягає насамперед у його фундаментальних властивостях: цілісності,
саморозвитку, конкретній всезагальності. Світоглядні відмінності у тлумаченні фундаментальних характеристик
світу відображаються у способах розв'язання кардинальних проблем світорозуміння та наукового пізнання. Так,
цілісність світу знайшла відбиток у проблемі єдності світу, грунтуючись на моністичних, дуалістичних,
плюралістичних поглядах, а характеристика саморозвитку світу пов'язана з питаннями його виникнення і
становлення, пізнанням Всесвіту, природи, людини, їх причинності та доцільності.

Типологія світу, в якій людина — це мікрокосм, а Всесвіт — макрокосм, бере початок з міфологічного
ототожнення природного та людського буття. Пізніше в цю типологію було включено сакральний світ символічного
буття, що відповідав уявленням про місце надприродних сил у структурі універсуму, так званого ставлення Бога
до світу. З появою людини на вищому етапі розвитку матерії структура буття зазнає докорінних змін. Наявність
людського світу позначається передусім на типології світу, який поділяється на: матеріальний, духовний,
об'єктивно-реальний, суб'єктивно-ідеальний.

Окремі світи поділяються на Космос, Землю, живу і неживу природу з безліччю субсвітів, які доповнюються
соціогенними світами з матеріально-культурною типологією (олюднена природа, техніка тощо). Духовно-практичне
освоєння світу формує типологію відповідно до його форм: життєвий світ повсякденного буття, світ культури,
світ символів та інше.

Адекватне розкриття проблеми існування світу стає можливим завдяки активізації таких форм світовідношення, в
яких людина, виходячи за межі наявного буття, творить світ свого буття.


Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1810
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7893
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1876
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2936
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7947
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4514
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4374
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5728
Реклама

Цікаве