швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури139828
2 Історія України35832
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33211
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги31968
5 Звіт про проходження виробничої практики 26133
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25687
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19695
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18587
9 Правопис слів іншомовного походження17676
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16527
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Весняний цикл православних свят в Україні » (ID:11176)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   8 кб.

Контрольна робота з Релігієзнавства


1. Весняний цикл православних свят в Україні


Весняний цикл календарних обрядів українців дещо здеформований християнським календарем. Починається він від
дня Євдокії і триває аж до Вознесіння. Своєрідним перехідним містком від зимового до весняного обрядового
циклу є день Стрітення (15 лютого). До цього дня зберігалися в церквах різдвяні ялинки. Подекуди в Україні на
Стрітення ще ходили ввечері переряджені з колядою. Вранці того дня з закосиченими свічками поспішали до
церкви, щоб їх освятити. Потім тими свічками підкурювали хворих людей, худобу.

У цей день святили у церквах і воду, яку приносили додому і пильно берегли. Нею натирали хворі місця.
Обов'язково «стрітенську» воду вживали від «пристріту» — хвороби, спричиненої «поганим» оком. Цією водою
кропили худобу, вулики. Нею виряджали у далеку дорогу. В обрядових дійствах, ворожіннях, народних прикметах,
приурочених до Стрітення, вже виразніше простежуються близькі селянинові весняні турботи. Увечері на Стрітення
виставляли надвір миски зі збіжжям. Котре з виставленого насіння буде більше вкрите вранці росою, те краще й
сіяти: дасть більший врожай.

У західних областях України таку гостину влаштовували лише в останню неділю перед Великим постом і називали
Сиропусним. Ці гостини знали на Бойківщині, Гуцульщині, Холмщині, Поліссі. Робили їх здебільшого сусіди і
родичі до спілки. Основна їжа запустів — вареники, сир, масло і яйця. Супроводжувалися вони танцями, оскільки
вже з наступного дня — аж до Великодня — танцювати було гріхом. Особливо любили потанцювати заміжні жінки.
Танцюючи, вони намагалися якнайвище підскакувати — аби льон та коноплі росли високими. На Гуцульщині кожен
парубок прагнув узяти до танцю усіх присутніх дівчат, бо в нагороду від кожної отримував писанку на Великдень.



2. Ламаїзм: походження, догматика, сучасний стан


Це один з організаційно незалежних різновидів маха-яністського напряму в буддизмі, що склався в Тибеті в
VII—XIV ст. внаслідок проникнення махаяни й тантризму, поєднання їх з релігією тибетців бон-по (форма
шаманізму).

У XI—XII ст. виникають впливові буддійські монастирі, утворюються теократичні князівства, розгортається
боротьба між буддійськими сектами, які по-різному пристосували класичний буддизм до історичних умов.
Поступово складається специфічний напрям буддизму — ламаїзм. Його формування тісно пов'язане з історією
тибетського народу. Тривалий час процес утворення і розпаду колосальних імперій в Центральній Азії та Китаї
не торкався Тибету, відгородженого гірськими хребтами. Але в XIII ст. Тибет більш ніж на століття потрапив у
залежність від монголів. У XIV—XVII ст. там точилася боротьба за владу між феодальними родами, кожний з яких
спирався на одну з численних буддійських сект.

Ламаїзм вважають відносно самостійною формою релігії. Його віровчення дуже близьке буддизмові. Проте він має
самостійний збірник канонічних текстів Ганджур (тибет. — "переклад одкровень Будди"), що становлять 108 томів,
і коментарі Данджур ("переклад тлумачень") у 225 томах. Незаперечне богословське значення має "Тибетська
книга мертвих" — збірник настанов вмираючому і померлому (у ній стверджується, що між смертю і новим
народженням проходить 49 днів). Існує численна богословська ламаїстська література, що відображає еволюцію
ламаїзму в процесі становлення феодалізму в Азії.

Головною причиною еволюції буддизму в ламаїзм, очевидно, слід вважати утвердження монотеїзму. "Абсолют",
"перебування" в нірвані найвищого бога буддизму замінюється конкретнішим Буддою — творцем і правителем світу.
Адибудда — первісний вічний Будда — виділяє особливу енергію, що породжує нових богів. Ці боги люті й
кровожерні, вони весь час вимагають жертв, створюють конкретні форми страждань, безпосередньо управляють
світом. За Адибуддою ідуть будди, які систематично з'являються серед людей і втілюються в обраних, щоб
вивести усе живе із сансари у нірвану. Серед них — засновник ламаїзму Цзонкаба, його учні, далай-лами. Потім —
бодхисатви (божества конкретних справ спасіння), за ними — безліч духів і дияволів, які добром або злом
охороняють закон, управляють окремими предметами і явищами.



3. Українська римо-католицька церква (УРКЦ): історія, віровчення, та сучасний стан


Римсько-католицька церква - в Україні — одна із традиц. христ. церков. Офіційно існує від установлення її
ієрархії в 14 ст. Однак перша римокатолицька дієцезія лат. обряду на території України була заснована у 13 ст.
в Луцьку, об'єднана з Володимиро-Волинсь-кою дієцезією у 1427. У 1321, який вважається роком заснування
Київської дієцезії Папою Іоаном XXII, першим єпископом лат. обряду Києва призначено Стефана. 13 лютого 1375
Папа Григорій XI установив Галицьку митрополію (лат. обряду), столицю якої було перенесено на поч. 15 ст. до
Львова. У 14 ст. створено дієцезіїо у Кам'янець-Подільську, у 1848 — дієцезіїо у Херсоні. Р.-к. ц. в У.
безперешкодно розвивалася аж до 30-х років 19 ст., коли почалися репресії з боку царського уряду (заборона
побудови нових костьолів, закриття рим.-катол. монастирів або їхнє перетворення на православні, обмеження
душпастирської служби тощо). Після польського повстання в січні 1863 посилився тиск з боку царського уряду на
католиків. Було закрито багато рим.-катол. костьолів і каплиць. Ситуація покращилася після царського указу
«Про толерантність» в 1905. Після 1920 знову почалося гоніння на церкву. Єпископів і багато священиків
вигнано з території Рад. України. Тих, що залишилися, переслідували, а в 30-х рр. почалося фізичне
винищування не тільки священиків, а й мирян. Напередодні другої світової війни залишився діючим лише один
костьол в Одесі. Під час другої світової війни на території України відкрито чимало костьолів. У 50—60-х
роках знову розпочався наступ на Р.-к. ц. в У, в результаті якого була припинена діяльність більшості
костьолів, у 1946 вислано єпископів із Львова і Луцька. У 1989 залишалися офіційно зареєстрованими тільки 90
рим.-катол. громад без жодної діючої ієрархії. Коли 1 грудня 1991 Україна проголосила свою незалежність, Св.
Престол визнав її. У 1991 Папа Іоан Павло II призначив єпископів до трьохдієцезій (Львівської,
Кам'янець-Подільської, Житомирської). В 1992 призначено архієпископа Антоніо Франко першим Апостольським
Нунцієм в Україні. У 1993 утворено Апостольську Адміністрацію для рим.-катол. Закарпаття. Р.-к. ц. в У.
охоплює своєю пастирською опікою віруючих різних національностей: поляків, українців, росіян, угорців,
словаків), чехів, німців, вірмен, молдаван, румунів, мовами яких ведеться богослужіння. Кількість рим.-катол.
громад зростає: у 1995 їх нараховувалося понад 650. Розгорнули діяльність різні чернечі чини (домініканці,
капуцини, францисканці та ін.; деякі з них діяли у підпіллі в роки комуністичних переслідувань). Відновили
також діяльність жіночі чернечі згромадження (францисканки, бенедиктинки, кармелітки, сестри-служебниці
Найсвятішого Серця Ісуса та ін.). Молоді кандидати у священики навчаються у Духовній семінарії в м. Городку
(Хмельницька обл.), а також за кордоном у Польщі і Ватикані. Рим.-катол. церква видає у Києві двотижневик
«Парафіальна газета», місячники «Аве Марія» (у Кам'янець-Подільську) і «Христ. слово» (часопис капуцинів в
Україні), деякі ін. видання.


Громади

770/2

Монастирі

38

Навчальні заклади

6

Священнослужителі

408 (з них іноземних 278)

Недільні школи

337

Культові споруди

674 (з них будуються 65)


Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1797
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7846
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1866
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2922
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7934
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4499
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4361
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5707
Реклама

Цікаве
загрузка...