швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури143069
2 Історія України36192
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33593
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32175
5 Звіт про проходження виробничої практики 26347
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25881
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19748
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18634
9 Правопис слів іншомовного походження17833
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16546
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Історичні умови розитку культури» (ID:11181)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   10 кб.

Культура князівських часів

Контрольна робота




План





1. Історичні умови розвитку культури


Високий злет культури Київської Русі був зумовлений суттєвими зрушеннями у різних сферах суспільного життя —
розвитком феодальних відносин; становленням давньоруської державності; відокремленням ремесла від сільського
господарства; виникненням міст; пожвавленням торгівлі; активізацією та розширенням міжнародних контактів;
запровадженням християнства та ін. Нові явища та процеси у давньоруській культурі — це не тільки сумарний
наслідок дії суспільних сил та чинників, а й активний самостійний фактор впливу на різні сфери життя, тобто
культура водночас виступає водночас і як об’єкт, і як суб’єкт історичного розвитку.

Феномен культури Київської Русі сформувався на основі місцевих традицій під впливом умов
соціально-історичного буття й творчого переосмислення та засвоєння досягнень світової культури, що дало змогу
розширити культурні горизонти, змістовно збагатитися, але при цьому зберегти власну самобутність і не
відірватися від живильних коренів рідної землі. Характерними рисами та особливостями розвитку культури
Київської Русі були: домінуючий вплив християнської релігії; запозичення та творче переосмислення
візантійських традицій, знань та канонів; існування на Русі дохристиянського культурного середовища — бази
для створення місцевої самобутньої культури.



2. Духовна культура: освіта, наука, мистецтво


Найдавнішою руською книгою, що збереглася, є "Остромирове Євангеліє", писане в 1056—1057 рр. Якою ж тоді була
мова? Адже Київська і Переяславська землі вже у XII ст. іменуються Україною. Книжна мова Київської Русі —
старослов'янська. Як свідчить "Повість минулих літ", українські слова змішувалися зі старослов'янськими.
Інтонаційний фон у "Повісті..." та "Слові о полку Ігоревім" — український. У "Повісті..." чимало українських
слів: жито, сечевиця, зоря, подружжя, вабити, орати, рілля, наймит і т.д.

Розвивалася в Київській Русі освіта. Освіченими були багато представників влади — князів, правителів, воєвод:
Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Рюрик Ростиславич, Святополк Ізяславич та ін. Князі завжди переймалися
проблемами освіти. Літопис свідчить, що Володимир Святославич відкрив у Києві школу, де навчалися князівські й
боярські діти. Ярослав Мудрий відкрив у Новгороді школу для дітей старост і священиків.

Основу освіти становили богослов'я, філософія, риторика, граматика. Вивчали в Київській Русі й іноземні мови.
Кількома мовами володіли князі Ярослав Мудрий, Всеволод Ярославич, Святослав Ярославич, Всеволод Юрійович,
Володимир Мономах та ін. Були відомі на Русі й твори античних філософів — Геродота, Сократа, Платона,
Піфагора, Аристотеля, Плутарха, Аврелія. Праці про природу — "Фізіолог", "Небеса", твори Іоанна Дамаскіна,
Єпіфанія Кіпрського та ін.

Осередками освіти були церкви та монастирі, які сприяли розвиткові літератури та мистецтва. Одним із таких
осередків був Києво-Печерський монастир, що його за правління Ярослава Мудрого заснував виходець із м.
Любеча (на Чернігівщині) преподобний Антоній. Багато в цьому плані зробили видатні діячі православної церкви
Никон, Феодосій, Варлаам, Микола Святоша та ін. Печорський монастир був центром не тільки православ'я, а й
літописання, мистецтва, медицини; він уславився іменами Нестора-літописця, Іоанна, Симона, Аліпія, Агапіта,
Григорія, Даміана і багатьох інших.

Уже в 60-х роках XI ст. Никон почав збирати матеріали для літописного (Печорського) зводу, який завершив
приблизно 1073 р. В ньому вперше з'явилася хронологічна сітка. Цей звід був використаний при створенні
Початкового зводу 1095 р., який став основою "Повісті минулих літ". Головний мотив твору — ідея Незалежності
давньоруської церкви від константинопольської. Никон не лише продовжив літописні зводи, а й допрацював їх,
уніс нові сюжети.

У Печорському монастирі було створено "Житіє Антожя" і Печорський літопис. Автором останнього вважають
Нестора. Приблизно 1111 р. Нестор завершив свою геніальну "Повість минулих літ" — "...мужні роздуми над
історичними шляхами нашої вітчизни".

Розвивалася на Русі й усна народна творчість, музична культура. Музика, танці супроводжували всі родинні,
культові та хліборобські свята. Разом із християнством прийшла й монументальна культова архітектура.
Найславетнішою була Софія Київська.



3. Матеріальна культура: будівництво і архітектура


Будівельники Київської Русі створювали чудові споруди з дерева, каменю й цегли. Основним будівельним
матеріалом служило дерево, з нього споруджували житло, оборонні та інженерні будівлі. Житла переважно були
одноповерховими, у великих містах іноді двоповерховими, з ґанками, галереями, переходами, їх стіни мали зрубну
або каркасно-стовпову конструкцію.

При будівництві оборонних споруд довкола міст, замків і фортець поверх земляних валів влаштовували дерев'яні
стіни — частоколи. Інколи вали зміцнювались усередині дерев'яними зрубними конструкціями, які засипали землею
або залишали пустотілими і використовували під житло чи господарські потреби. Стіни зрубів виводили на
поверхню і вони утворювали оборонні конструкції на валах. У наскельній фортеці Тустань, що в Карпатах,
дерев'яні оборонні стіни закріплювали в пазах, які вирубували в скелі. В цій фортеці існувала п'ятиповерхова
дерев'яна забудова. Дерево використовували також при спорудженні оборонних веж, в'їздів, підйомних мостів. У
деяких містах деревом вимощували вулиці.

Ще до офіційного введення християнства на Русі існувала кам'яна архітектура. В договорі 944 р. згадується
соборна церква святого Іллі та княжий терем у Києві. Можливо, що остання згадка стосується залишків одного з
палаців, відкритих археологами біля Десятинної церкви. Сама ж церква Богородиці (Десятинна) була збудована
протягом 989—996 рр. Князь Володимир дарував на її утримання десятину своїх прибутків, звідки й назва.
Десятинна церква була не просто княжим храмом, а кафедральним, розрахованим, мабуть, на митрополію.

За часів Ярослава Мудрого розширюються межі укріпленої частини Києва і її найбільш величавою спорудою стає
Софійський собор, будівництво якого розпочалось 1037 р. Крім богослужінь, у соборі відбувалися урочисті
державні церемонії, укладалися договори. Тут садили на престол київських князів, здійснювали їх захоронення.

У 30-х роках XI ст. споруджуються також головні міські ворота Києва — Золоті Ворота з надбрамною церквою.
Серед архітектурних пам'яток, споруджених у Києві в другій половині XI ст., виділяється Успенський собор
Києво-Печерського монастиря (1073—1089), який у XII ст. служив зразком церковного будівництва.

Крім столиці, розгортається будівництво монументальних споруд в інших містах. У Чернігові зводиться Спаський
собор, за зразком Київської Софії будують Софійські собори у Новгороді та Полоцьку. Наприкінці XI ст.
споруджують Михайлівську церкву та єпископські ворота у Переяславі. На західних окраїнах Київської держави у
Перемишлі в Х—XI ст. побудовано палац та білокам'яну круглу церкву-ротонду. Дальший розвиток церковного
будівництва на Русі пов'язаний з виникненням в окремих князівствах своїх архітектурних шкіл, серед яких
особливою оригінальністю відзначається галицька архітектурна школа.



4. Побут українських земель


Наші предки селилися найохочіше в таких околицях, де кінчався ліс і починалися вільні простори степів. Коли
протягнемо лінію від Коломиї на Вінницю, Канів і Полтаву, то будемо мати південну межу, до якої наше населення

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1810
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7893
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1876
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2936
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7947
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4514
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4374
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5728
Реклама

Цікаве