швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури139828
2 Історія України35832
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33211
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги31968
5 Звіт про проходження виробничої практики 26133
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25687
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19695
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18587
9 Правопис слів іншомовного походження17676
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16527
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Давньоруська Київська держава» (ID:11182)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   21 кб.

Тема: Давньоруська Київська держава

Контрольна робота








План







Вступ


Близько тисячі років тому на величезному обширі Східної Європи народилася перша держава східних слов'ян, яку
давньоруські книжники називали Руссю, або Руською землею, а сучасні історики — Київською, або Давньою, Руссю.
Оспівана в давньоруських билинах і скандинавських сагах, звеличена вітчизняними літописами, описана в
західноєвропейських хроніках та візантійських історичних творах, нанесена на мапи арабськими й перськими
географами, Київська Русь була однією з найбільших і наймогутніших держав середньовічного світу.

Від Білого моря до Чорного, від Карпатських гір до Волги простяглася земля, на якій жили працелюбні й мужні
люди. Високого рівня досягла її економіка — землеробство і скотарство, ремесла і промисли, внутрішня й
міжнародна торгівля. Вишукані прикраси київських ювелірів не мали рівних у всій Європі, а мед і віск, хутра й
шкіра, численні ремісничі вироби вивозилися з Русі до різних країн світу. Руські купці відвідували
найголовніші міжнародні торги, часто з'являючись на ринках Константинополя (Царгорода) й Палермо, Дамаска,
Багдада і Праги.

Надзвичайно високим рівнем відзначалася матеріальна й духовна культура древніх русичів. Вони будували
розкішні палаци й величні собори, укріплювали свої міста велетенськими земляними валами й високими дубовими
стінами з баштами, зводили гарні дерев'яні будинки, винахідливо прикрашені різьбяним мереживом. Люди Давньої
Русі складали билини й історичні пісні, казки й легенди. У Києві, Новгороді, Галичі, Володимирі-на-Клязьмі,
Пскові, Твері, Рязані та інших руських містах створювалися літописні ізводи — яскраві історико-літературні
твори. Значного розквіту досягли живопис (фрески, книжкова мініатюра), скульптура, художня обробка металів,
дерева, кістки, шкіри тощо.

Не можна переоцінити внеску Київської Русі до політичної історії середньовічних Європи та Азії. Вона
підтримувала рівноправні стосунки з Візантією й Германією, Польщею й Чехією, Швецією та Норвегією, багатьма
іншими країнами світу. Протягом всього часу свого існування, з IX до середини XIII ст., Давньоруська держава
та її військо були велетенським щитом, що захищав країни Європи, світову цивілізацію від тиску кочовиків з
півдня і сходу. Хоробрі русичі перешкодили просуванню на захід незліченних орд печенігів і половців, а в
1237—1241 рр. першими прийняли на себе страшний удар 150-тис. війська Батия, чим врятували Європу та її
культуру від сплюндрування, розграбування й винищення.



1. Формування феодальної держави східних слов‘ян


До утворення Давньоруської держави у східних слов'ян існувало 14 великих племінних об'єднань (дуліби, поляни,
бужани, волиняни, сіверяни, тиверці, уличі та ін.). VI—VIII ст. — період еволюції союзів слов'янських племен у
протодержавні утворення — племінні князівства, серед яких виділялися об'єднання дулібів і полян. Аварська
навала помітно ослабила дулібів, що надало перевагу полянам у південній частині східнослов'янського етнічного
масиву.

Значною подією у процесі політичної консолідації полянського міжплемінного союзу стало заснування міста Києва,
який завдяки вдалому географічному розташуванню швидко перетворився на політичний центр східних слов'ян.
Утворені навколо "нього Полянське і Київське князівства об'єднали древлян і сіверян. Внаслідок цього у VIII —
середині IX ст. у середньому Подніпров'ї сформувалося державне об'єднання — Руська земля Масштабність її
воєнних акцій та амплітуда його зовнішньополітичної активності вражаючі — від участі 852—853 рр. у відбитті
арабського наступу на Закавказзі до численних знаменитих походів на Візантію.

Головними ознаками існування державності в ранньосередньовічному суспільстві сучасні історики вважають
наявність влади, відчуженої від народу, розміщення населення за територіальним (а не племінним) принципом і
стягання данини для утримання влади. Можна додати до цього як обов'язкову умову успадкування влади князем. В
умовах Київської Русі Х ст. конкретними формами державності були: окняження земель (підкорення владі
державного центру територій племінних княжінь) і поширення на ті землі систем збирання данини, управління
(адміністрації) й судочинства.

У літописах свідчення про це з'являються, починаючи з середини 60-х рр. IX ст., тобто з часів князя Аскольда.
Першими київськими князями, існування яких зафіксоване літописцями, були Аскольд і Дір. За відомостями
арабських джерел, Дір княжив перед Аскольдом, ймовірно, в З0—50-х рр. IX ст., хоча літописці, зміщуючи
хронологічну й історичну перспективу, завжди називають їх разом. Одне з найдавніших літописних повідомлень
Новгородського літопису сповіщає, що Аскольд і Дір «княжили в Києві і володіли полянами й були ратними
(воювали) з древлянами й уличами». Йдеться про спроби підкорити землі племінних княжінь уличів і древлян, які
продовжилися наступниками Аскольда на київському престолі—Олегом, Ігорем та Ольгою. З Никонівського літопису
відомо, що Аскольд і Дір прагнули приєднати до Києва ще й княжіння полочан.

За князювання Олега в Києві (882—912) було зроблено вирішальний крок на шляху розбудови Давньоруської держави
— Північ об'єднано з Півднем. Отож, центральна влада поширилася на значну територію розселення східних
слов'ян. «Повість временних літ» пов'язує саме утворення держави з ім'ям Олега: «І сів Олег, князюючи, у
Києві, й мовив Олег: «Хай буде Київ матір'ю містам руським. Той Олег почав ставити міста і встановив данину
слов'янам і кривичам».

Наведене повідомлення є надзвичайно важливим: уряд у Києві докладав зусиль до «окняження» земель союзів
племен, включення їх до складу держави. Створювались міста й фортеці, опорні пункти князівської влади на
місцях, регламентувалося збирання данини. Починаючи з часів Олега уряд Давньоруської держави, що перебувала в
процесі формування, наполегливо й послідовно освоює землі дедалі нових і нових союзів племен. Наступники
Олега (Ігор, Ольга, Святослав і Володимир) створюють державу як мирними, так і насильницькими засобами. На
кінець Х ст. владу київського князя Володимира Святославича визнають вже основні східнослов'янські землі:
полян, сіверян, древлян, новгородських словен, кривичів, радимичів, уличів, хорватів. До складу Давньоруської
держави увійшли також землі неслов'янських племен: чуді, весі, мері та ін.

Від самого початку Київська Русь була поліетнічною державою. Разом з русичами, що складали абсолютну
більшість населення, там жило більше 20 різних неслов'янських народів. У перебігу розселення з території
прабатьківщини на обширі Східної Європи слов'яни просто не могли не взаємодіяти з багатьма етносами, що здавна
посідали ті землі. На півдні то були скіфи, сармати й фракійці, пізніше алани та болгари, на заході — балти,
на північному сході й заході — угро-фінни. Всі вони тією чи іншою мірою залишили слід у слов'янській
етнокультурній спільності.

Специфіка письмових джерел — вітчизняних та іноземних — не дозволяє скільки-небудь докладно описати
внутрішню історію Київської Русі аж до З0—50-х рр. XI ст., коли в Києві, Новгороді, а згодом і в інших
великих містах розпочинають вести літописи. Всі події до середини XI ст. літописці відтворюють за відомими їм
нечисленними пам'ятками писемності, але в основному — за фольклорними творами. Народні ж перекази і легенди,
дружинні пісні й билини свою увагу зосереджують головним чином на героїчному минулому давньоруського народу.
Так наука дізналася про відчайдушно-сміливі походи Аскольда, масштабні воєнні експедиції київських князів
Олега, Віщого, Ігоря Старого, Святослава Ігоревича. Всі вони описані майже повністю за фольклорними

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1797
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7846
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1866
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2922
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7934
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4499
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4361
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5707
Реклама

Цікаве
загрузка...