швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури139673
2 Історія України35802
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33186
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги31943
5 Звіт про проходження виробничої практики 26112
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25671
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19691
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18580
9 Правопис слів іншомовного походження17663
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16524
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Історія економічних вчень » (ID:11199)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   10 кб.

Історія економічних вчень

Контрольна робота


План






1. Виникнення і розвиток капіталістичних форм промисловості


Капіталістичний спосіб виробництва — єдність продуктивних сил (а, отже, властивих їм законів і суперечностей)
і відносин капіталістичної власності (виробничих відносин) з властивими їм законами і суперечностями в їх
діалектичній взаємодії, в результаті якої в процесі тривалої еволюції формується прогресивніший спосіб
виробництва Виник в окремих країнах на початку XVI ст. внаслідок процесу первісного нагромадження капіталу,
діалектичного заперечення феодального способу виробництва.

Суспільною формою розвитку продуктивних сил капіталістичного способу виробництва була спершу індивідуальна
(приватна) капіталістична власність, що сформувалася на основі заперечення лихварського капіталу, підкорення
торговельного капіталу, які були панівними за феодалізму Будучи структурою (внутрішньою організацією)
продуктивних сил, тобто сукупністю відносин між найманими працівниками й індивідуальними капіталістами з
приводу привласнення робочої сили, засобів праці та інших об'єктів власності в різних сферах суспільного
відтворення, ця форма на початкових етапах існування капіталістичного способу виробництва, зокрема в умовах
простої капіталістичної кооперації та мануфактури, визначала розвиток примітивних продуктивних сил (і
водночас була залежною від них).

На вищій стадії капіталістичного способу виробництва значно прискорюється розвиток продуктивних сил завдяки
процесу розгортання НТР, остаточному перетворенню науки на специфічну продуктивну силу, виокремлення
інформації як новітнього елемента продуктивних сил (на другому етапі НТР — у середині 70-х), поглиблення
суспільного поділу праці в усіх формах на національному та інтернаціональному рівнях, активній
соціально-економічній політиці держави та іншим чинникам Виділення науки та інформації як окремих елементів
продуктивних сил, їх вплив на інші елементи революціонізує всю систему, прискорює розвиток технологічного
способу виробництва, що базується на автоматизованій праці, формує прогресивніші форми власності
Найважливішою особливістю цих процесів е об'єктивна необхідність подолання відчуження найманих працівників
від засобів виробництва, праці — від власності, але не на індивідуальній, а на колективній основі. Воно
продиктоване насамперед подоланням процесу техніко-економічного відчуження, технологічного підкорення праці
капіталом у межах автоматизованого виробництва. Наявність такого відчуження — гальмо у розвитку
продуктивних сил, реалізації основної мети капіталістичного способу виробництва. Свою назву капіталістичний
спосіб виробництва отримав від поняття "капітал", що позначає форму цього способу виробництва, тобто від
системи виробничих відносин, які пронизує суперечність між найманою працею і капіталом. Важлива роль
суспільної форми продуктивних сил виявляється також у тому, що окремі елементи змісту (засоби праці, робоча
сила, предмети праці тощо) отримують назву "капітал": основний капітал, змінний капітал, оборотний капітал та
ін. У працях західних учених, окремих вітчизняних економістів, соціологів, політиків спостерігаються спроби
замінити класифікацію цих специфічних капіталістичних форм загальними техніко-економічними поняттями і
категоріями. Так, замість поняття "капіталіст" (власник капіталу, передусім основного, грошового) вживаються
поняття "роботодавець", замість "найманий працівник" — "роботоотримувач", замість "капіталістичного способу
виробництва" — "індустріальне" або "постіндустріальне суспільство" тощо. Заміна понять "капіталіст", "найманий
працівник" обґрунтовується тим, що головна мета власника капіталу — надання роботи, а найманого працівника —
її отримання, хоча переважна більшість західних учених не заперечує, що основною метою діяльності такого
роботодавця є привласнення максимального прибутку. У контексті сучасної типової практики раціоналізації
капіталістичного виробництва (капіталіст звільняє частину найманих працівників, щоб отримувати більший
прибуток) стає зрозумілою безпідставність такої підміни понять. Типовим прикладом її є також характеристика
сучасного капіталізму як ринкової, соціальне орієнтованої ринкової економіки тощо.



2. Становлення неокласичної традиції. Кембриджська школа


Неокласицизм - суб'єктивна школа в політекономії. Виникла в останній третині 19 ст. як реакція на марксизм.
Марксизм всебічно критикував капіталізм і обґрунтував неминучість його загибелі, тому що він оснований на
приватній власності та експлуатації. Необхідно було захистити капіталізм від нападок марксистів, і цю
функцію беруть на себе представники неокласицизму. В той же час це була спроба сформулювати закономірності
оптимального режиму господарювання економічних одиниць в умовах системи вільної конкуренції, визначити
принципи рівноваги цієї системи.

Біля початків неокласицизму стояли такі відомі економісти, як австрійці К.Менгер (1840-1921 pp.), Бем-Баверк
(1851-1914 pp.), американець Джон Бейте Кларк (1847-1938 pp.) і Альфред Маршалл (1842-1924 pp.) - англійський
економіст. Серед сучасних представників неокласицизму найбільш відомі: Джеймс Едуард Мід (нар. 1907 p.), Джон
Хікс (нар. 1904 p.) - Великобританія, Мілтон Фрідмен (нар. 1912 p.), Василь Леонтьєв (нар. 1906 p.) - США.

Панування неокласицизму в економічній думці було суттєво підірвано розвитком кейнсіанства, представники якого
виступили з обґрунтуванням необхідності державного регулювання економіки. Проте неокласицизм як течія, в
політекономії не зникає. Його прибічники переглянули деякі свої концепції, зокрема відношення до держави.
Тепер вони визнають необхідність часткового втручання держави у відтворювальні процеси, але лише з метою
забезпечення свободи дії ринкових сил.

Одним з найбільш впливових напрямів неокласицизму в сучасних умовах е монетаризм. Монетаристи, виходячи з
бурхливого розвитку інфляційних процесів у багатьох країнах світу, надають вирішального значення в
економічному розвитку регулюванню грошової сфери. Головною умовою плавного економічного розвитку вони вважають
стійке - в межах 4-5% на рік - зростання грошової маси в обігу.

Кембриджська школа — один із напрямів західної економічної теорії, що виник наприкінці XIX ст. Його засновник
— А Маршалл, який очолював у 1885—1908 кафедру політичної економії у Кембриджському університеті
Послідовниками Маршалла були А Пігу та Д. Робертсон. Головні ідеї Кембриджської школи переважно
суб'єктивно-психологічний підхід до розуміння економічних категорій, відмова від пошуку об'єктивно існуючих
економічних законів, прагнення використовувати фінансово-кредитні важелі для формування теоретичної основи і
втручання держави в економіку Характерним для представників цієї школи було з'ясування економічних явищ за
допомогою математичних методів, оскільки, на їхню думку, багато економічних категорій виникли й розвивались
еволюційно внаслідок кількісних змін і мають економічну побудову У 1890 побачила світ відома праця Маршалла
"Принципи політичної економії" В ній автор виступив проти Марксової теорії трудової вартості і запропонував
теорію ціни Розуміння ціни зводилося до теорії "граничної корисності" — кількісних співвідношень, згідно з
якими одні товари обмінювалися на інші На основі теорії ціни Маршалл обґрунтовував можливість безкризового
розвитку економіки, а безробіття характеризував як випадкове явище 3 виробничих витрат він вилучав витрати на
постійний капітал і додавав прибуток капіталіста Таке трактування витрат зводило їх до заробітної плати й
прибутку Маршалл запровадив категорії, які використовуються в сучасній економіці Заходу "еластичність
попиту", "надлишок попиту", "квазірента" та ін. Послідовник Маршалла А. Пігу, який очолював кафедру політичної
економії у Кембриджі у 1908—43, у низці праць (1920—35) досліджував питання розподілу та обміну, одним із
перших почав розвивати концепцію держави "загального благоденства", обстоював державне втручання в
економічні процеси. Прихильником традицій Кембриджської школи був Д. Робертсон, який очолив кафедру політичної
економи у Кембриджі в 1944. У працях, що побачили світ у 1922—59, він приділяв увагу питанням грошей та
використання грошово-кредитних важелів для регулювання промислового розвитку, запобігання кризам і безробіттю,
був прибічником запровадження громадських робіт, накопичення державних запасів сировини, податкових пільг і
гнучкої фіскальної політики держави як засобу державного втручання в економіку Представники Кембриджської
школи намагалися поєднати спадщину англійської класичної школи з сучасними економічними поглядами, що дає
підстави віднести Кембриджську школу до неокласичного напряму.

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1793
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7841
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1863
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2919
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7930
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4495
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4358
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5703
Реклама

Цікаве
загрузка...