швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури142680
2 Історія України36154
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33542
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32162
5 Звіт про проходження виробничої практики 26331
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25863
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19744
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18624
9 Правопис слів іншомовного походження17820
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16546
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Розвиток театру в Україні » (ID:11201)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   12 кб.

Контрольна робота з української та зарубіжної культури

Контрольна робота



1. Розвиток театру в Україні


Зародком національного театру вважається й мистецтво скоморохів - акторів-комедіантів, що забавляли глядачів
веселими і сатиричними діями. Саме вони зображені на фресках Софійського собору в Києві й описані Нестором у
«Житті Феодосія, ігумена Печорського». Про них - мандрівних акторів, які брали участь у весільних обрядах,
ярмарках, ходили з потішними тваринами (ведмедем, козою тощо) згадується у «Києво-Печерському патерику», в
«Повісті временних літ».

Значною віхою у розвитку українського драматичного мистецтва став шкільний театр, що створюється при
навчальних закладах впродовж XIV - XVIII ст.

Характерним для українського театру було й використання інтермедій - невеличких комічних сценок з народного
життя, які вставлялися в релігійний сюжет і вносили до театральної вистави життєво-побутову достовірність,
наближали її сюжет до глядача. Героями інтермедій були прості люди: селяни, міщани, козаки. Сценічні дії
відзначалися живими діалогами, народними фразеологізмами, приказками.

Шкільні драматурги вважали своєю метою похвалу чеснот і осудження розпуст. Вони підкріплювали сюжети вистав
безпосередніми дидактичними звертаннями до глядачів, пояснюючи у прологах, епілогах і хорах, як слід
розуміти п'єсу, до яких висновків слід дійти, коментували дію, давали оцінку героям. Дидактичні функції
виконували й самі персонажі, які тлумачили свої вчинки, виголошували зі сцени сентенції: про щастя і горе,
прояви низького і піднесеного, про вічне і таке, що минає.

Вертепна драма - це старовинний український народний ляльковий театр. Його назва походить від печери поблизу
Віфлеєма в Йорданії, в якій, за біблійним переказом, народився Ісус Христос. Перші згадки про вертеп
з'являються у католицьких містеріях і датуються 1667 роком.

3 середини XVIII ст. в Україні поширюється діяльність аматорських театрів, багато з яких відіграли
вирішальну роль у розвитку української культури. Це, насамперед, Полтавський театр, де під керівництвом Івана
Котляревського вперше побачили світ написані ним шедеври національної драматургії: «Наталка Полтавка» і
«Москаль-чарівник», а також видатні п'єси українського класика Г. Квітки-Основ'яненка: трилогія «Шельменко» і
«Сватання на Гончарівці». Важко переоцінити роль, яку відіграли ці скромні й непретензійні п'єси в історії
української культури. За ними пішли інші драматичні твори, водевілі, навіть опери та оперети В.
Гоголя-Яновського, С. Писаревського, нарешті, «Назар Сто-доля» Т. Шевченка, що заклало підвалини національного
театрального репертуару XIX ст.

Доленосною для розвитку української культури стала «Енеїда» І. Котляревського - самобутнє літературне явище,
найвизначніша іронічно-комічна поема тогочасної європейської літератури, написана в дусі бурлескних творів.

Подальший етап становлення української драматургії пов'язаний з аматорськими гуртками середини XIX ст., що
сприяли піднесенню національної культури. Вони були популярні у Чернігові, Полтаві, Києві, Єлисаветграді, де
формується перший театр Правобережної України. Саме з керівництва таким гуртком починається діяльність
реформатора української сцени Марка Кропивницького. Його історична заслуга полягає у створенні професійного
театру, драматургія якого здебільшого визначила репертуар кінця XIX - початку XX ст. Мистецьку трупу М.
Кропивницького називали театром корифеїв, бо до неї входили зірки світової сцени: Марія Заньковецька, Михайло
Старицький, брати Тобілевичі - Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський. З часом
артистична трупа розділяється на дві, одну з яких очолює М. Кропивницький, а другу - М. Старицький. Обидві
набули широкого розголосу і слави не лише в Україні, а й далеко за її межами. З українським репертуаром вони \
гастролювали в Росії, Молдові, Литві, Закавказзі, Польщі.

На порозі XX ст. нові мистецькі віяння спонукають творчі сили українського театру до пошуку новаторських
сценічних форм і виразних засобів. Зароджується оригінальна українська драматургія, творцями якої стають Леся
Українка, Олександр Олесь, Володимир Винниченко - митці світового значення.

У 1922 р. в Києві створюється мистецьке об'єднання «Березіль», що розробляє принципи модерного українського
театру. Крім основної трупи, до складу творчого об'єднання входять ще три студії: акторів пересувного театру,
режисерська лабораторія, малярсько-сценічна студія. Звідси бере свій початок театральна бібліотека,
театральний музей, перший театральний журнал. У 1926 р. «Березіль» починає працювати в Харкові, де досягає
нового творчого злету.

Театр «Березіль», очолений Л. Курбасом, досяг таких успіхів, що 1927 р. на всесвітній виставці в Парижі
одержав золоту медаль.

Краща доля судилася сучасникам Л. Курбаса - франківцям. У 1920р. на базі Львівського театру було створено
театр ім. І. Франка (тепер Київський державний український драматичний театр ім. І. Франка). Його очолив Гнат
Юра - учень Л. Курбаса, який відійшов від авангардистської концепції театру свого вчителя і розвивав суто
реалістичну режисуру постановки психологічної драми.

Славетний український театр живе насиченим, яскравим, багатогранним творчим життям. Франківці шукають нових
шляхів у мистецтві, правдиво і глибоко зображаючи зі сцени своїх сучасників та пильно вдивляючись в образи
минулого, знаходять разом із своїми глядачами відповіді на важливі питання сьогодення.



2. Культура Росії в 19-20 ст.


На суспільно-культурне життя Росії в першій половині XIX ст. значний вплив мали дві події: Вітчизняна війна
1812 р. та рух декабристів, який мав величезний вплив на розвиток національної самосвідомості. У
соціально-економічному житті відбувався процес формування нових суспільних відносин, що свідчило про
подальший розвиток капіталістичного ладу. На передові рубежі вийшла російська наука, представлена іменами М.
І. Лобачевського, В. В. Петрова, О. М. Бутлерова, М. І. Пирогова, М. П. Лазарєва, Ф. Ф. Беллінсгаузена.
Формується суспільна буржуазна думка, що знайшла своє втілення в діяльності декабриста П. Я. Чаадаєва,
основоположника селянського соціалізму О. І. Герцена, представників раннього російського лібералізму Т. М.
Грановського, С. М. Соловйова, В. П. Боткіна, П. В. Аннєнкова, К. С. та І. С. Аксакових, Ю. Ф. Гагаріна та
ін.

У художньо-культурному житті, особливо в літературі, почався рух від романтизму до реалізму. Важливою віхою на
цьому шляху була творчість О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, О. С. Грибоєдова, М. В. Гоголя, ранні твори І. О.
Гончарова, М. О. Некрасова, І. С. Тургенєва, Ф. М. Достоєвського, О. М. Островського, повісті Д. В.
Григоровича, літературно-критичні твори В. Г. Бєлінського. Театр першої половини XIX ст. виховав плеяду
чудових російських акторів, які стали гордістю російської сцени: К. С. Семенова, В. А. Каратигін, П. С.
Мочалов, М. С. Щепкін, О. Є. Мартинов. З іменем М. І. Глинки пов'язано виникнення національної школи в
російській музиці, а з іменами А. Д. Захарова, А. Н. Вороніхіна, К. І. Россі—початок російського ампіру в
архітектурі. До шедеврів не тільки російського, а й світового живопису відносять полотна О. А. Кипренського,
К. П. Брюллова, О. А. Іванова, О. Г. Венеціанова, П. А. Федотова.

На початку XX ст. ряд факторів суспільного життя, стан світового природознавства та філософії визначили
успішний розвиток російської науки. Продовжувалася наукова діяльність К. Е. Ціолковського. Всесвітнє визнання
отримали дослідження П. М. Лебедєва, Б. Б. Голіцина. а І П. Пявлоп та І. І. Мечников були удостоєні
Нобелівської премії. У галузі гуманітарних наук стали відомі такі вчені, як економіст та історик М. І.
Туган-Барановський, історики С. Ф. Платонов, В. І. Семевський та ін. Важливою галуззю культури постала
російська оригінальна релігійна філософія, найвідомішими представниками якої були В. С. Соловйов, М. О.
Бердяєв, С. М. Булгаков, С. М. Трубецькой, П. О. Флоренський.

Важлива сторінка культурної спадщини Росії—мистецька культура на зламі століть. Поряд із декадентськими
експериментами, плідно розвивається, реалістичне мистецтво. У ці роки ще жив і працював Л, М. Толстой. Почався
творчий шлях О. М. Горького, створив свої найкращі твори А. П. Чехов. Наприкінці 90-х рр. з'являються і перші
значні твори О. І. Купріна.

Біля джерел нового театру стояли К. С. Станіславський та В. І. Немирович-Данченко. Пафос суспільних змін
знайшов своє високе звучання в музиці С. В. Рахманінова, О. М. Скрябіна та І. Ф. Стравінського, російська
вокальна школа прославилася іменами Ф. І. Шаляпіна, Л. В. Собінова та А. В. Нежданової.

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1809
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7889
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1876
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2935
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7945
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4513
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4374
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5724
Реклама

Цікаве