швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури139828
2 Історія України35832
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33211
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги31968
5 Звіт про проходження виробничої практики 26133
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25687
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19695
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18587
9 Правопис слів іншомовного походження17676
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16527
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Політико-правова думка епохи відродження в Україні» (ID:11222)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   9 кб.

Контрольна робота

з предмету “Історія політичних і правових вчень”

на тему: Політико-правова думка епохи відродження в Україні







План





1. Новий період українського права

Новий період творення українського права пов'язаний з козацькою державою. Гетьманська держава (в XVII ст.
вона називала себе Військо Запорозьке) існувала у 1648—1764 рр. Територія Гетьманщини обіймала за Б.
Хмельницького колишні воєводства — Київське, Брацлавське, Чернігівське, частину Волинського, а також частину
Білорусі.

Виборний принцип проймав усі форми центральних і місцевих органів адміністрації та суду. Вищим органом влади
були три окремі інституції з дещо конкуруючими функціями: Генеральна Військова Рада, Гетьман, Рада Старшини.

Після Андрусівського договору (1667 р.) Москва і Польща поділили українську територію. Лівобережна Україна
залишалася під Москвою, Правобережна переходила до Польщі. Запорізька Січ потрапила під спільну протекцію
Польщі і Москви. Це був перший поділ України, підтверджений так званим вічним миром 1686 р. Україна потрапила
у васальну залежність від Москви.

Устрій української гетьманської держави XVII—XVIII ст. та форми її відносин з Москвою визначали гетьманські
статті, документи державно-правового і міжнародно-правового характеру. Такі окремі договори складалися кожного
разу при виборі гет]бмана. Перші гетьманські статті укладені в березні 1654 р. у Москві (Переяславська угода).
Відомі "Переяславські статті" 1659, 1674, "Глухівські статті" (1669) Д. Многогрішного, "Конотопські статті"
(1672) І. Самойло-вича, "Коломацькі статті" (1687) І. Мазепи та останні гетьманські статті (1728) Д.
Апостола.

Кожний з цих договорів так чи інакше обмежував українську автономію. Так, за "Глухівськими статтями" царські
воєводи залишалися у Києві, Чернігові, Ніжині, Переяславі й Острі. Реєстрове військо обмежувалося до тридцяти
тисяч. Гетьман не мав права мати відносини з іншими державами.

Від імені гетьмана видавалися гетьманські універсали, офіційні акти державної влади, що містили закони й
розпорядження. Крім загальних універсалів, що стосувалися всього населення, були й спеціальні, для окремих
установ, станів тощо, наприклад, гетьманські універсали земельні — про надання земель козацькій старшині,
церквам і монастирям, про ствердження прав власності.

Лівобережна Гетьманщина поділялася на 10 військових округів, які називалися полками. Начальник полку був
військовим командиром й одночасно головою адміністраційної округи. При ньому діяла полкова старшина. З-під
юрисдикції полковників вилучалися міста, що мали самоврядування (магдебурзьке право).

На Гетьманщині діяла система козацьких судів: Генеральний; Військовий Суд, полкові, сотенні, сільські.
Існували також окремі / суди міські, духовні.



2. Розвиток правових відносин в Україні в XVII - XVIII ст.


Генеральний Військовий Суд (найвищий суд на Гетьманщині) утворився з козацького суду за польських часів. Це
був колегіальний І суд, де засідали члени генеральної старшини та знатного товариства. \ Суд очолював сам
гетьман або його постійний заступник, один із генеральних суддів. У XVIII ст. над Генеральним Військовим Судом
стояв Суд Генеральної Військової Канцелярії.

Судова система Гетьманщини проіснувала до 1760—1763 р., до судової реформи гетьмана К. Розумовського, що
замінила козацькі суди так званими судами статутовими, тобто земськими, гродськими і підкоморними з
Генеральним Судом на чолі. Останні діяли недовго і після ліквідації царизмом на початку 80-х років XVIII ст.
політичної автономії Лівобережної України були замінені установами загально-російського зразка.

У 1764 р. скасовано гетьманство, 1775-р. зруйновано Запорізьку „Січ, 1781 р. відмінено полковий устрій і
запроваджено загально-російську адміністрацію й суд. Українська державність була ліквідована, і територія
Гетьманської України включена до складу Росії.

За царським указом 1728 р. утворено кодифікаційну комісію з місцем перебування у тодішній столиці Гетьманщини
Глухові (тепер Сумської області). Упродовж 15-річної роботи комісія склала обшир-ний кодекс під назвою "Права,
за якими судиться малоросійський народ". Цей збірник за своєю відповідальністю загальному
суспільно-економічному й політичному розвиткові України і високою юридичною технікою належить до найкращих
пам'яток української правової культури XVIII ст.

У 1750—1758 роках Ф. Чуйкевич (кандидат у члени Генерального Суду) склав збірник "Суд і розправа в правах
малоросійських", а 1767 р. О. Безбородько (секретар генерал-губернатора Лівобережної України П. Румянцева,
згодом особистий секретар Катерини II) систематизував діючі джерела права у збірнику "Екстракт малоросійських
прав".

Істотні зміни відбулися в галузі цивільного права, передусім права власності на землю й інших тісно пов'язаних
з ним правових відносинах. Збереглися відомі способи набуття земельних володінь— спадкування, дарування,
обмін, купівля-продаж, освоєння нових земель. З'явилися так звані рангові земельні маєтності, що їх надавали
українські гетьмани і російський уряд козацькій старшині й царським чиновникам "на ранг", тобто як винагороду
за службу на час перебування на тій чи іншій посаді.

Всі земельні володіння ділилися на два види — вотчини і держання. Вотчини повністю належали власникові з
правом обміну, купівлі-продажу, спадкування та ін. Держання були тимчасовими володіннями (орендування землі,
пожалування земель на визначений строк конкретним особам за певні послуги тощо). Найпоширенішу форму держань
становили рангові маєтності. Такі землі передавалися у спадщину тільки спадкоємцеві, котрий перебуває на
службі. У другій половиш XVIII ст. козацьку старшину зрівняли у правах з російським дворянством, відтепер
рангові маєтності переходили у її повну власність.

Сімейно-шлюбні відносини, як і раніше, регулювалися на основі принципів церковного права. Нові правові моменти
відносились до обряду заручення. При укладенні угоди про шлюб і встановленні приданого (посагу) визначався так
званий заряд, тобто частина майна нареченої (гроші, золото або золоті прикраси і вироби) оцінювалися у
подвійному розмірі й поверталися їй у випадку відмови нареченого від вступу в шлюб або розірвання шлюбу з його
вини.

Суттєвих доповнень зазнало кримінальне право гетьманської доби. Покарання злочинців стали надзвичайно
жорстокими. У судовій практиці нерідко призначалася - смертна кара. Застосовувалися кваліфіковані, особливо
суворі види смертної кари (спалення, четвертування, закопування живим у землю, заливання горла розтопленим
металом). Часто застосовувались кари, пов'язані з покаліченням засудженого (відрізання руки, ноги, вуха,
статевих органів, виколювання очей). Розповсюдженим було тілесне покарання (биття палками, батогами тощо,
причому засуджені звичайно прив'язувалися до стовпа). Ув'язнення також стало розповсюдженим видом покарання.
До легких видів належали грошові штрафи (різні для окремих станових груп), покарання церковною покутою і
примусове одруження (при зґвалтуванні дівчини).

Щодо видів злочинів, то доба Гетьманщини знає вже розподіл їх на злочини публічні й приватні. Суворо
переслідувалися порушення проти релігії, моралі. Станове оформлення суспільства вимагало вироблення норм
правового захисту честі особи, охорона честі заможних людей висувається на перше місце.

Ускладнення господарської організації призводить до більшого розвитку обігу грошей як товару-посередника, і
право реагує на це запровадженням норм, що встановлюють покарання за виготовлення підроблених грошей (залиття
горла розтопленим свинцем).

У кримінальному праві гетьманської доби виникають цілком нові поняття, пов'язані з ускладненням суспільних

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1797
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7846
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1866
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2922
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7934
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4499
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4361
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5707
Реклама

Цікаве
загрузка...