швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури139673
2 Історія України35802
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33186
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги31943
5 Звіт про проходження виробничої практики 26112
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25671
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19691
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18580
9 Правопис слів іншомовного походження17663
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16524
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Соціальна політика сучасної держави » (ID:11244)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       2 стр.
Размер в архиве:   7 кб.
| 1 |

Соціальна політика сучасної держави - комплекс соціально-економічних заходів держави, підприємств,
організацій, спрямованих на послаблення нерівності у розподілі доходів та майна, на захист населення від
безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень та ін.

Головними напрямами проведення соціальної політики є: захист рівня життя за допомогою різних форм компенсації
від підвищення цін і проведення індексації; надання допомоги найбіднішим сім'ям; надання допомоги у разі
безробіття здійснення політики соціального страхування, встановлення мінімальної заробітної плати для
працюючих; розвиток освіти, охорони здоров'я, навколишнього середовища переважно за рахунок держави;
проведення активної політики, спрямованої на набуття громадянами кваліфікації, гарантування процесу трудової
діяльності відповідно до чинного законодавства (дотримання тривалості робочого дня, надання оплачуваних
відпусток, створення профспілок тощо) та ін.

Головними принципами соціальної політики є: оптимальне поєднання соціальної справедливості та ефективності;
врахування життєво необхідних соціальних стандартів (освіти, охорони здоров'я та ін.) Згідно з Конституцією
України при формуванні бюджетів різних рівнів необхідне чітке розмежування відповідальності за їх реалізацію
між різними гілками влади та ін.

Проблема соціального захисту населення по-різному розв'язується в межах соціально-економічної формації,
конкретної країни. У перехідний період в Україні основний тягар соціального захисту лягає на державу, але
водночас зростає роль ринкового механізму у проведенні такої політики. Відповідно до статті 25 Декларації прав
людини сучасна правова держава повинна гарантувати право на такий рівень життя, який враховує забезпечення
людей їжею, житлом, медичним обслуговуванням, необхідних для підтримання здоров'я, власного добробуту та
добробуту сім'ї, і право на соціальне забезпечення у разі безробіття, хвороби, інвалідності, овдовіння,
старості чи інших випадків втрати засобів до існування за незалежних від людини обставин.

Щоб забезпечити такий захист, держава насамперед мусить у законодавчому порядку встановити основні соціальні
гарантії, механізм їх реалізації та функції надання соціальної підтримки.

Соціальний захист — це категорія розподільчих відносин, продукт ринкової економіки. В умовах державної
власності їй немає місця у взаємовідносинах держави і населення, оскільки держава не може захищати громадян
від самої себе.

Поняття "соціальний захист" містить більше політичного змісту, ніж економічного. З'явившись у процесі
мітингових баталій різних політичних сил, воно увійшло до законодавчої та економічної лексики, не піддаючись
суворій перевірці на зміст. Захист — це дія, що може не відбутися без волі захисника і завжди залежить від
нього; через відсутність можливостей вона може залишитися лише наміром.

Тим часом кожному громадянинові потрібні соціально-економічні гарантії, закріплені законодавче. В іншому
випадку не можна досягти соціального миру між населенням, державою і підприємцями, а отже, і економічної
стабільності в країні. Соціально-економічні гарантії мають здійснюватися за трьома основними напрямами.
Перший полягає в тому, що держава повинна гарантувати кожному громадянинові, зайнятому трудовою діяльністю,
нормальний рівень добробуту через мінімальний рівень заробітної плати, її індексацію, помірні податки і
невтручання у підприємницьку діяльність.

Другий напрям — це задоволення так званих пріоритетних потреб суспільства, які держава не може довірити
кожному громадянину самостійно. До них належать потреби у здобутті загальної освіти, вихованні дітей і
підлітків, проведенні культурно-освітньої роботи, підготовці кадрів, організації охорони здоров'я і розвитку
фізичної культури членів суспільства. Держава законодавче гарантує задоволення перелічених потреб за рахунок
бюджету, в мінімально достатніх розмірах, у формі безплатних послуг. Співвідношення таких послуг завжди
мусить поєднуватися з розміром стягуваних з громадян прямих і непрямих податків. Це також є умовою соціальних
гарантій.

Третій напрям має на меті вирівнювання рівнів життя окремих груп населення, недостатня забезпеченість яких
пов'язана переважно з причинами, що не залежать від їхніх трудових зусиль. Такими причинами можуть бути
підвищене навантаження утриманців на працездатних; стан здоров'я; вік; втрата роботи; кризові явища в
економіці. У цьому випадку формами задоволення відповідних потреб можуть бути пенсії, допомога, стипендії,
грошові виплати, їхня індексація, матеріальна допомога, пільги з податків, платежів і послуг. Наведені форми
соціальних гарантій сприяють тому, що стають можливими підтримання життєвого рівня, а також розвиток
здібностей людини незалежно від її матеріального становища, рівня її заробітної плати і впливу економічних
та інших зовнішніх факторів по відношенню до громадян.

В Україні законодавчу основу програми захисту населення закладено в Законі України "Про зайнятість" і
державній програмі зайнятості. Ця програма передбачає заходи, спрямовані на збереження високого рівня
зайнятості, вдосконалення її структури та підтримки ринку (з цією метою буде поступово формуватися ринок
житла, вдосконалюватиметься інфраструктура ринку праці, посилюватиметься мобільність робочої сили та ін.),
зміну структури робочих місць за рахунок вивільнення частини працівників з неперспективних у перспективні
галузі та збільшення зайнятості у сфері нематеріального виробництва, підвищення загальноосвітнього,
кваліфікаційного рівнів робочої сили. Ставиться завдання створення додаткових робочих місць у західних
областях (де є надлишок робочої сили), формування держзамовлення на проведення громадських робіт з метою
поліпшення навколишнього середовища, розвитку мережі шляхів та створення соціальної інфраструктури населених
пунктів; забезпечення професійної підготовки та перекваліфікації робочої сили; забезпечення зайнятості тих
громадян, які потребують соціального захисту (молодь, інваліди та інші); формування інфраструктури ринку
робочої сили (оснащення відповідною технікою центрів зайнятості, створення інформаційно-довідкової системи
зайнятості населення тощо). Проте вона, як і більшість інших програм уряду в 90-х роках, діяла надзвичайно
слабко.

Одним з елементів соціального захисту населення є правове регулювання найманої праці, яке здійснюється через
встановлення у законодавчому порядку мінімального рівня заробітної плати, пенсій, порядку укладення
колективних договорів про умови праці, оплату робочої сили, соціальне страхування, відпустки тощо.

Надзвичайна важлива ланка системи соціального захисту населення — індексація грошових доходів відповідно до
рівня цін. Вона практикується в усіх розвинутих країнах з 60-х років. Така індексація здійснюється як на
макрорівні (прийняттям відповідних законів), так і на мікрорівні (відповідними статтями в колективних
договорах). У 80-х роках замість індексації стали впроваджувати верхню й нижню межі зростання цін та інші
заходи. В Україні в 90-х роках постанови Верховної Ради про індексацію грошових доходів не виконувалися.

Ще однією ланкою соціального захисту населення є захист прав споживачів. Згідно із Законом України "Про захист
прав споживачів" держава повинна гарантувати належну якість продукції, торговельного та інших видів
обслуговування, безпеку продукції, достовірну інформацію про її кількість, якість і асортимент,
відшкодування збитків, заподіяних продукцією неналежної якості, позов до суду та інших уповноважених
державних органів для захисту порушених прав тощо. Але цей закон діє лише частково через відсутність
відповідного механізму його реалізації, слабке фінансове забезпечення та ін.



Література

Василик О.Д. Державні фінанси України. – К., 1997.

Мочерний С.В. Економічна теорія. – К., 1999.

| 1 |
Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1793
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7841
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1863
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2919
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7930
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4495
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4358
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5703
Реклама

Цікаве
загрузка...