швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури161794
2 Історія України38608
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)36636
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги33865
5 Звіт про проходження виробничої практики 27993
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка27611
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові20146
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина19140
9 Правопис слів іншомовного походження19134
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16944
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Заробітна плата – основна форма доходів населення » (ID:11515)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   16 кб.

Заробітна плата – основна форма доходів населення

План





Вступ


Первинним мотивом діяльності людей є їх потреби у засобах існування продуктах харчування, одязі, житлі тощо.
Вже давно відомо, що без погреби немає виробництва, а споживання життєвих засобів відтворює потребу.

Необхідність задовольняти свої потреби змушує людей діяти, вступати в активну взаємодію не лише з природою, а
й між собою. Отже, виникають суспільні виробничі відносини, в яких важливою рушійною силою є певний
мотиваційний механізм економічної діяльності.

Основою матеріальних стимулів до праці є система розподілу доходів. Ця основа залежить від форм власності на
засоби виробництва. Економічний стимул, як правило, відбиває залежність одержання продукту в особисте
розпорядження суб'єкта від результатів його праці або економічної діяльності.

Економічні стимули є засобом встановлення взаємозв’язку між інтересами і вис гупають певною формою реалізації
різних видів економічних інтересів. Щоб одержати заробітну плату, працівники повинні створити чистий продукт,
прибуток, тобто реалізувати економічний інтерес підприємства.

Основною формою розподілу доходів є заробітна плата — ціна, що виплачується за використання праці.

Перехід до ринкової економіки зумовлює появу ринку праці, а отже, купівлю-продаж товару робоча сила. Вихідним
положенням при з'ясуванні суті заробітної плати слід брати потреби працівника. З урахуванням досягнутого
рівня розвитку продуктивних сил вони можуть бути зведені до так званого споживчого кошика, тобто до певного
набору життєвих засобів. Далі відбувається грошова оцінка життєвих засобів споживчого кошика з урахуванням
деяких факторів оцінки робочої сили (кваліфікації працівника, умов його праці, співвідношення попиту і
пропозиції на робочу силу). Все це утворює вартість або ціну робочої сили. Потім цю вартість ділять на
тривалість робочого дня (при почасовій оплаті) або на кількість виробів, які мають бути вироблені при даному
робочому дні (при відрядній оплаті) і одержують так звану ціну праці.

Далі ціну праці зіставляють з мірою праці, тобто з тим обсягом роботи, який повинен бути виконаний
працівником. Потім враховують фактичні витрати і результати праці, відповідно до яких встановлюють грошову
оплату праці (фактичне одержання грошової винагороди). І нарешті, на ринку (тобто у сфері товарного обігу і
нематеріальних послуг) працівник перетворює грошову оплату в міру споживання. Остання становить основну частку
фонду життєвих засобів та існує поряд з такими його допоміжними формами, як суспільні фонди споживання,
доходи від підсобних господарств, індивідуальної трудової діяльності тощо.

Отже, заробітна плата виражає і вартість товару робоча сила, і оплату за працю, за витрати і результати її, що
визнані ринком Західні економісти вже давно визнали сумісність у змісті заробітної плати вар і ості робочої
сили і забезпечення рівності заробітної плаї й за однакові витрати праці, які дістали ринкове визнання.



I. Суть і функції заробітної плати


У вітчизняній економічній літературі суть заробітної плати трактувалася, виходячи із суб'єктивних принципів її
формування, в основі яких лежить ігнорування вартості робочої сили й привласнення командно-адміністративною
системою монопольного права на визначення частки кожного працівника у створеному суспільному продукті.

Тому, незважаючи на різноманітність формулювань, розбіжностей у суттєвій характеристиці цієї категорії не
було. Зарплата розглядалася як прямий трудовий доход, який планомірно визначається на основі врахування
суспільного значення результатів праці даного колективу й робітника. Вважалося, що вона відображає відносини
між працівником і суспільством, а тому необхідна єдина державна політика в галузі зарплати, єдина тарифна
система тощо, а також відносини між робітником і трудовим колективом, оскільки зарплата кожного
встановлювалася в межах фонду зарплати підприємства, цеху, бригади відповідно до його вкладу у колективні
результати.

У цих визначеннях, як у дзеркалі, відбилися найважливіші недоліки системи розподілу:

1) встановлення державою «зверху» фонду зарплати підприємствам;

2) планомірне визначення трудового доходу кожного працівника на основі єдиної державної тарифної системи.

Об'єктивною основою формування фонду зарплати вважався досягнутий рівень розвитку продуктивних сил, який
визначав можливості держави виділяти певні ресурси для оплати праці. Але ці можливості могли бути й не
реалізовані внаслідок відволікання коштів на інші потреби — озброєння, розвиток важкої промисловості,
здійснення «проектів віку», забезпечення кастових привілеїв тощо. До того ж частка, що виділялася на оплату,
не була обгрунтована і мала досить слабкий зв'язок з народногосподарськими результатами.

Найважливішою функцією зарплати, як бачимо, є від-творювальна, адже вона слугує засобом розподілу основної
частини життєвих благ у суспільстві і засобом формування платоспроможного попиту населення, бо становить 70—75
% усіх доходів працівників. Саме тому при розподілі валового доходу підприємств і суспільства загалом
визначення фонду зарплати розглядається як першочергове завдання.

Важливу роль виконує і стимулююча функція зарплати. Вона слугує засобом залучення громадян до суспільне
корисної праці, створює заінтересованість у підвищенні кваліфікації, оволодінні суміжними професіями,
стимулює високопродуктивну та якісну працю. Всього цього, звичайно, можна досягти в тому випадку, коли
організація заробітної плати забезпечує особисту матеріальну заінтересованість індивіда в продуктивній праці.

Отже, людину цікавить передусім грошова винагорода за виконану роботу. Тому насамперед має бути визначена так
звана номінальна зарплата.



II. Номінальна і реальна заробітна плата


Номінальна заробітна плата являє собою суму грошей, яку отримує робітник за виконану роботу. На її величину
впливають різні фактори: рівень кваліфікації робітників, різні умови й ефективність праці та ін.

Визначення величини номінальної заробітної плати передбачає насамперед врахування її кількості та якості. Це
завдання розв'язується за допомогою тарифної системи.

Тарифна система оплати праці є сукупністю взаємопов'язаних елементів: тарифно-кваліфікаційного довідника,
тарифної сітки, тарифних ставок та схеми посадових окладів. Вона використовується для розподілу робіт і
працівників залежно від їх складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки і є основою формування й
регулювання заробітної плати.

Тарифно-кваліфікаційний довідник містить у собі детальну характеристику окремих професій і конкретних видів
робіт. У ньому перераховуються вимоги щодо знань, уміння, навичок виконавця тієї чи іншої роботи. Кожна робота
тарифікується певним розрядом. Це означає, що її повинен виконувати тільки той робітник, якому комісія
присвоїла відповідний розряд згідно з довідником. За першим розрядом тарифікуються найпростіші види робіт,
які не вимагають особливої підготовки виконавців, а за останнім (вищим) розрядом — найскладніші роботи,
виконання яких потребує високої майстерності.

Диференціація зарплати залежно від якості праці, а отже, й від кваліфікації працівників здійснюється за
допомогою тарифної сітки, яка об'єднує в собі тарифні коефіцієнти. Кожен з них показує, у скільки разів
більше має оплачуватися вищий розряд порівняно з першим (тарифний коефіцієнт першого розряду дорівнює
одиниці).

Тарифна ставка першого розряду відповідає гарантованому мінімуму заробітної плати. Вона встановлюється
державою як соціальна гарантія забезпечення нормальних умов відтворення робочої сили найменш кваліфікованого
робітника й утримання його сім'ї. Величина її повинна визначатися при розрахунку прожиткового мінімуму на
основі наукової методології. Саме виходячи з цих мінімумів ведуться переговори між керівниками компаній і
профспілками при укладанні колективних договорів. Гарантовані загальнонаціональні мінімальні ставки зарплати
офіційно встановлені в США (4,25 дол. за год.), Канаді, Франції, країнах Бенілюксу, Іспанії, Португалії, в
Україні. В Німеччині, Англії, Італії, Японії вони розробляються в колективних договорах.

Замовити реферат
Реклама
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1998
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником8174
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити2138
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3186
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8233
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4701
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4568
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука6020
Реклама

Цікаве