швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури159192
2 Історія України38191
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)36157
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги33496
5 Звіт про проходження виробничої практики 27684
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка27322
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові20048
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18991
9 Правопис слів іншомовного походження18838
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16841
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «ОСНОВНІ ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ» (ID:11562)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   26 кб.

План.






Вступ.


Що таке держава? Це — організація політичної влади у суспільстві, спрямована на забезпечення цілісності і
безпеки країни. Розподіл суспільства на класи (у марксистському тлумаченні) — найбільш поширена, але не
єдино можлива причина виникнення. Вона може сполучатися з поділом суспільства на етнічні групи, соціальні
прошарки, а також особливостями історичного процесу. Держава є суб‘єктом права з часу свого народження. Вона
видає закони, здійснює правосуддя, забезпечує безпеку тощо. В основі держави як історичної категорії завжди
лежала соціальна неоднорідність суспільства, що і зумовлювала необхідність самої держави. Державою будь-якого
типу реально керує найвпливовіша соціальна група, вплив якої може виявлятися у різних формах. Держава
призначена для вирішування загальносуспільних питань, задоволення загальносоціальних потреб, зокрема,
забезпечення певної єдності суспільства як цілісного соціального організму (які б внутрішні суперечності,
конфлікти його не розшаровували). Остання обставина зумовлює інтегративну (координуючу, узгоджувальну) місію
держави, при виконанні чого вона може виступати виразником інтересів не тільки пануючої соціальної групи, але
й всього суспільства.

Тоталітарна система сталінського типу, як правило, протиставляла національні й державні інтереси, віддаючи
перевагу останній, що підривало політичну стабільність, провокувало конфлікти, вело до посилення насильства з
боку держави.

Щоби мирно жити, треба, щоб державні та національні інтереси стояли якомога ближче, щоб державні інтереси
дедалі більше позбавлялися суб'єктивізму та наближалися до справжнього інтересу української нації, всього
народу України. Тут не може мати місце ні «класократія», ні «націократія», а тільки врахування більшої
кількості інтересів, усвідомлення їхньої багатомірності, визначення тих чи інших головних завдань.

Зрештою, сама держава мала б стати надійною гарантією національному існуванню. Ось думки дослідників про те,
який тип держави є найбільш сприйнятим для народів.

Перша — держава повинна бути наднаціональною, керуватися перш за все своїми «чисто» державними інтересами та
відігравати роль третейського судді в національних суперечках (правителі Австро-Угорщини, пізніше — Сталін).

Друга — краще мати багатонаціональну державу, яка була б здатна ліберальне регулювати міжетнічні протиборства:
буде менше зіткнень, війн (частина лідерів міжнародної соціал-демократії О.Бауер, В.Ленін, П.Струве — в певний
час, Т.Масарик та ін ).

Третя — необхідна незалежна національна держава, яка і лишень вона забезпечить нормальний розвиток економіки
та культури, що відповідає національним інтересам (К.Каутський, один час — В.Ленін, лідери національних і
національно-демократичних партій Росії).

Четверта — вартісною є національна держава, але з наступним об'єднанням з іншими незалежними державами в
міжнародні асоціації чи конфедерації (ідея Шарля де Голя про Об'єднану Європу від Атлантики до Уралу та
ін.). Сьогодні цей напрям набуває великого розголосу, хоча його автори визнають: спочатку всі повинні пройти
через етап національного розвитку, економічного й державного творення і зміцнення національної держави.



Основні ознаки держави.



Протягом тривалого часу у вітчизняному та східноєвропейському правознавстві, юридичній науці деяких інших
країн панували уявлення про державу, що походили від ідеї класового устрою суспільства, в світлі якої вона
розглядалася "як знаряддя, машина для придушення одного класу іншим", "організація економічно пануючого
класу" тощо. Але наполягання на класичності такого визначення сутності держави і на безперечності його
сприйняття було б невірним. За найдавніших часів розрізнялися дві функції держави — забезпечення загального
блага і здійснення організованого примусу. Панування в політичній думці тієї чи іншої з них обумовлювалось
конкретними історичними обставинами розвитку суспільства. Тому, природно, на стадії розвитку капіталізму, коли
суспільство мало яскраво виражену класову структуру, коли в ньому існували антагоністичні класові протиріччя,
сформувалось вчення про класову боротьбу як основу уявлень про державу і право. За таких умов воно було
історично виправданим. Але навряд чи це вчення може бути основою для дослідження і конструювання сучасних
держави і права, коли в суспільстві сформувались нові умови, зокрема:

а) суспільство позбавлено чітко визначених класів, а існує складна і розгалужена соціальна структура;

б) соціальні протиріччя вже не є антагоністичними, а тому організоване державою насилля щодо великих
соціальних груп втрачає свою актуальність;

в) рівень матеріального достатку дозволяє забезпечити все більш широким верствам населення рівень життя, що
відповідає сучасним уявленням про людську гідність.

Разом з цим, відмова від теорії класового насильства як пануючої теорії сутності держави і права однозначно не
визнає заміни її будь-яким іншим вченням. Для цього потрібний аналіз історичних умов, що складалися,
тенденцій і динаміки їх розвитку. Сучасний період розвитку людства характеризується тим, що метою його є
всебічний розвиток людини, забезпечення умов її життя, прав і свобод. Дійсність просякнута ідеями гуманізму,
пріоритету загальнолюдських цінностей. Все це знаходить своє відображення у сучасних найбільш розвинутих
країнах — правових, демократичних, соціально-орієнтованих.

Держава повністю не зливається із суспільством, не розчиняється в ньому, вона є організацією, яка певним чином
відокремлена, інституалізована у вигляді механізму держави (державної системи), має власні закономірності
становлення, функціонування та розвитку, особливі потреби та інтереси. Тому вивчення характеристик держави
повинно здійснюватись як з точки зору єдності держави й суспільства, так і їх відокремленості. Методологічним
підходом до подібного аналізу поняття, сутності та призначення держави є тлумачення держави як особливої
форми організації суспільства, форми, яка є його внутрішньою організацією, структурою соціальних відносин,
засобом їх упорядкування і забезпечення безперешкодного існування, а в зовнішньому аспекті об'єднує
суспільство у вигляді території, фізичних осіб та їх об'єднань, державних посадових осіб та органів, законів
та інших правових документів. Держава є організацією суспільства, але організацією особливою, яка
характеризується тим, що вона:

1) всеохоплююча організація — об'єднує в єдине ціле всіх членів суспільства, відображує та забезпечує
загальносуспільні інтереси і потреби;

2) територіальна організація — об'єднує членів суспільства (громадян) за територіальним принципом, а
територія є матеріальною базою держави;

3) єдина організація, що об'єднує все суспільство як ціле, тоді як всі інші соціальні організації (політичні
партії, професійні та молодіжні спілки, асоціації підприємців тощо) охоплюють лише окремі верстви населення;

4) офіційна організація — репрезентує суспільство, виступає від його імені, і такою визнана іншими
державами;

5) універсальна організація, бо об'єднує членів суспільства для вирішення питань, що стосуються різних сфер
їх життя;

6) верховна організація — є вищим за значенням та силою об'єднанням суспільства, всі інші соціальні
організації у сфері загальносуспільних інтересів підпорядковані їй;

7) централізована організація — внутрішня структура держави здійснюється за ієрархією, тобто
підпорядкованістю нижчих організаційних структур (регіонів, місцевих органів державної влади і управління,
державних підприємств і установ) вищим, і насамкінець — загальнодержавним (парламенту, президенту,
міністерствам).

Незважаючи на те, що держава є формою організації інтересів усіх членів суспільства, вона не об'єднує їх
абсолютно в усіх сферах, аспектах їхнього життя. Поряд із загальносуспільним інтересом існують інтереси
особливі та індивідуальні, які відображуються, забезпечуються і охороняються відповідними соціальними
об'єднаннями чи особисто індивідом. Держава не повинна сама втручатися у сферу цих інтересів, але обов'язком

Замовити реферат
Реклама
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1943
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником8083
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити2085
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3103
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8173
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4647
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4502
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5962
Реклама

Цікаве