швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури142680
2 Історія України36154
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33542
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32162
5 Звіт про проходження виробничої практики 26331
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25863
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19744
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18624
9 Правопис слів іншомовного походження17820
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16546
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Задній мозок та мозочек: будова та функції» (ID:11915)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   88 кб.

Головний мозок (еncephalon) людини є не лише субстратом психічної діяльності, а й регулятором усіх процесів,
які відбуваються в організмі. Прогресивний розвиток головного мозку у вищих приматів, зумовлений трудовою
діяльністю й виразною мовою, дав змогу людині якісно виділитись у тваринному світі.

Серед приматів абсолютна маса мозку людини є найбільшою. Велике значення має відносна маса мозку, тобто
відношення абсолютної маси мозку до маси тіла. Відносна маса мозку найбільша в людини (винятки: дрібні
співучі птахи та деякі мавпи Нового Світу).

Індивідуальні коливання маси головного мозку сучасної людини, незалежно від її обдарованості, досить значні
(найчастіше 1100 — 1700 г.). У таких межах була маса мозку І. П. Павлова (1653 г.), Д. І. Менделєєва (1571
г.) та інших великих людей. Поряд з цим маса мозку І. С. Тургенева (2012 г.), Байрона (1807 г.), І. Ф. Шіллера
(1785 г.) перевищила максимальну масу, а мозок Анатоля Франса (1017 г.) мав мінімальну масу, відому для
сучасної людини.

Головний мозок міститься в порожнині черепа і в цілому повторює його форму.

У головному мозку людини розрізняють три частини, відмінні щодо еволюційного минулого та функціонального
значення: найдавнішу — стовбур головного мозку (truncus ensephali) (охоплює довгастий мозок, міст і середній
мозок); мозочок, черв'як якого також належить до стародавніх утворів, і передній мозок, який у процесі
еволюції хребетних сформувався найпізніше.

Головний мозок розсікають дві глибокі щілини: поздовжня, яка ділить великий мозок (cerebrum) на праву й ліву
півкулі (hemisphcrium cerebri), і поперечна, яка відокремлює півкулі великого мозку від мозочка
(cerebellum).

У кожній півкулі розрізняють лобовий, потиличний і скроневий полюси та верхньобічну, присередню и нижню
поверхні, верхній, нижньоприсередній і нижньобічний краї. Поверхня півкуль мас велику кількість борозен (sulci
cerebri) та зви вин (gуri cerebri).







































КІНЦЕВИЙ МОЗОК складає з двох півкуль великого мозку, кажне з яких представлено плащем, нюховим мозком і
базальними ядрами. Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки, що знаходяться в кожному з півкуль. Півкулі
великого мозку відділений одне від одного подовжньою щілиною великого мозку і з'єднуються за допомогою
мозолистого тіла, передньої і задньої спайок і спайки зводу. Мозолисте тіло складається з поперечних волокон
які у латеральному напрямку продовжуються в півкулі, створюючи лучистість мозолистого тіла, з"єднуючи один з
одним ділянки лобової і потиличної долей півкуль, дугоподібно вигинаються і утворюють передні и лобові і задні
- потиличні щипці. До заднього і середній частинам мозолистого тіла знизу прилягає звід мозку, що складається
з двох дугоподібно вигнутих тягів, зрощених у середній своїй частині за допомогою передньої спайки мозку.

Позаду і з боків від моста й довгастого мозку розташований мозочок. Бічні відділи мозочка — півкулі мозочка
(hemi-spherium cerebelli dextrum et sinistrum) — детально можна вивчити з боку нижньої поверхні головного
мозку. Півкулі мозочка ніби порізані багатьма щілинами, які ділять поверхні півкуль на масу листочків.

Щоб легше зрозуміти будову й краще оцінити взаємозв'язок окремих частин головного мозку, доцільно розглянути
утворення цих частин в онтогенезі.

Мозочок (cerebellum) розташований під потиличною часткою великого мозку в задній черепній ямці. Він
складається з правої та лівої півкуль (hemispherii cerebelli), що добре розвинулися лише у ссавців, та
закладеного між ними черв'яка (vеrmis cеrеbеlli), який є більш давнім утвором мозочка.

Поверхня мозочка ніби порізана великою кількістю щілин (fissurae cerebelli), що ділять його речовину на
багато плоских дугоподібних зігнутих листків (folia cerebells). Найбільша горизонтальна щілина (fissura
honzontalis) проходить по екватору мозочка i ділить його поверхню на верхню i нижню. У межах кожної поверхні
розрізняють частки й часточки мозочка. Однойменні часточки обох півкуль відмежовуються однією й тією самою
борозною i їм відповідає певна часточка черв'яка.

Мозочок складається з білої i сірої речовини. Біла речовина (мозочкове тіло) залягає в товщі мозочка та у
вигляді білих смужок проникає в кожну часточку. Сіра речовина утворює кору мозочка (cortex cerebelli), а також
ізольовані парні клітинні скупчення, закладені в товщі білої речовини, — ядра мозочка зубчасте ядро (nucl.
dentatus), коркоподібне (nucl. emboliforims), кулясте (nucl. globosus) i ядро вершини (nucleus fastigii)
(присереднє ядро мозочка).

Мозочок зв'язаний з розташованими вище та нижче нього частинами центральної нервової системи за допомогою
трьох пар ніжок.

Нижні ніжки мозочка (pedunculi сегеbellares infеriores) з'єднують мозочок з довгастим мозком. В них
проходять: задній спинно-мозочковий шлях (до кори черв'яка); дорсальні та вентральні зовнішні дугоподібні
волокна (до кори півкулі); волокна оливо-мозочкового шляху (до зубчастого ядра) і волокна
присінково-мозочкового шляху (переважно до ядра намету).

Верхні ніжки мозочка (pedunculi сеrebellares superiores) зв'язують мозочок з середнім мозком і мають вигляд
правого та лівого тяжів, які йдуть, розходячись від мозочка до середнього мозку. В їхній товщі проходять
волокна шляхів: переднього спинно-мозочкового (до кори черв'яка); мозочково-горбкового та
мозочково-червоноядерного.

Середні ніжки мозочка (pedunculi сеrebеllarеs medii) — масивні тяжі, які несуть у своєму складі численні
волокна, що йдуть від ядер моста до кори мозочка. Ці волокна є другою ланкою зв'язків кори (плаща) великого

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1809
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7889
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1876
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2935
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7945
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4513
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4374
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5724
Реклама

Цікаве