швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури155153
2 Історія України37701
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)35448
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги33166
5 Звіт про проходження виробничої практики 27338
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка26915
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19985
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18888
9 Правопис слів іншомовного походження18563
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16785
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Союзи міст Німеччини» (ID:12277)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   9 кб.

вступ


Політики усіх часів та народів вирішують, по суті, одні й ті ж завдання: зовнішня безпека країни, внутрішній
міжкласовий, релігійний та міжнаціональний мир у державі, розвиток її економіки, внутрішньої та зовнішньої
торгівлі, боротьба зі злочинністю, створення ефективного управлінського апарату, зміцнення авторитету влади в
очах громадян та світової спільності тощо.

Для того щоб держава могла виконувати всі ці функції вона має бути єдиною – мати свого верховного керівника.

У середньовічній Німеччині, навпаки, царювала роздрібненість у якій міста виступали як незалежні одиниці. Для
того, щоб отримати хоч якусь реальну владу і змогу дати відсіч зовнішнім агресорам міста Німеччини мусили
вступати у різні союзи з різними політичними силами.









Союзи міст Німеччини


Верденський договір вручив Людовіку Німецькому землі за Рейном, частково – за Рейном та його правими
притоками, Баварію. Ця Східно-франкська держава і стала називатися “країною тевтонів”.

На території, заселеній саксами, тюрінгами, гессенцями, аллеманами, баварами, особливості розвитку феодалізму
зумовлювались тим, що тут не було римської окупації, якщо не вважати дуже невеликого періоду на рубежі н.е.,
та й тільки в західній частині країни. Отже, тут не було синтезу розкладаючогося рабовласницького устрою з
германськими елементами. В Німеччині зберігалась на протязі століть вільна община – марка, що свідчило про
живучість пережитків первіснообщинного устрою. Зберігалось також на протязі століть вільне селянство, та
кріпосне право розвинулось лише з кінця середньовіччя. Зрештою, розвиток феодалізму проходив нерівномірно.
Таким чином, південна Німеччина йшла попереду за складанням великого феодального землеволодіння, тоді як в
Саксонії цей процес був уповільненим.

Основою феодального устрою була феодальна власність на землю та відмінна степінь залежності безпосередньо
виробника від феодала. Велика поміщицька власність на землю поєднувалася з малим хазяйством безпосереднього
виробника – селянина.

Центром феодального устрою, його основним осередком, став маєток феодала. З IX ст. розвивалось будівництво
замків, в Німеччині вони перший час були дерев`яні, потім стали будуватися з каменю. Замок став осередком
феодального володіння (сенйорії), сам феодал господарював над округою з десятками деревень.

Навколо замка ліпилися селища феодально залежних селян, зобов`язаних пану барщиною, оброком, воєнною службою в
ополченні; для них пан був суддею, воєенним начальником; він розпоряджався працею, майном та життям селян.

В XI ст. почався найважливіший процес в житті феодального світу – почалося відділення ремесла від сільського
господарства. В результаті дещо повільного, але відчутного підйому виробничих сил (розвитку металургії та
шахтарства, текстильного, гончарного, деревооброблюючого промислів, успіхів коневодства, селекції
сільськогосподарських тварин, збільшенню врожайності тощо) ремісництво мало більше сировини, кращого та більш
дешевого, ніж раніше. Відбувається скачок, розриваючий рамки поміщицького, барського ремісництва; ремісництво
відділяється від сільського господарства та зосереджується в центрах товарного хазяйства – в містах. Міста, що
були на початку феодалізму воєнними, адміністративними або культурними центрами, набувають інших рис –
вони становляться осередком виготовлення товарів для обміну – товарного виробництва.

В Німеччині міста почали рости як центри товарного виробництва з XI ст. Раніше всього піднімалися міста на
водних артеріях країни – на Рейні, Дунаї, Одері.

Політичний устрій Німеччини відзначався своєрідністю. Характерно було довге зберігання герцогств, що були
продовженням племенних князівств. Територія німецьких герцогств була територією племені (союзу племен) і влада
феодальних герцогств – результат еволюції племенних князів, що перетворилися на феодальних володарів. Цими
герцогствами були – Швабія (земля древніх свевів), Баварія (земля баварів), Франконія (земля східних франків),
Саксонія (земля саксів). На початку Х ст. до цих феодальних державних утворень приєдналось п`яте –
Лотарінгія.

Влада герцогів була великою. Вони тільки іноді підтримували королів – там, де заходи, що проводились короною
співпадали з їх інтересами, або там, де корона забезпечувала їх привілеї та господство над населенням
герцогства. Влада герцогів призвела до того, що королі стали возводитися на трон лише зі згоди герцогів, і
німецька корона стала обраною. Лише сильним та великим королям вдавалось зламати могутність герцогів та й те
лише на деякий час. Розвиток феодального устрою призвів до того, що в Німеччині значення і авторитет корони
впали, і країна врешті перетворилась в комплекс багатьох князівств. Герцогів оточував натовп вассалів-
середніх і малих феодалів. Поступово складалася феодальна ієрархія.

Каролінги правили країною до 911р., коли помер, не залишивши потомства, король Людовік Дитя, і з`їзд німецьких
князів вирішив зі свого середовища нового государя. Вибір пав на герцога Франконії Конрада, який став першим
обраним королем Німеччини. Принцип обраності королівської влади зберігався дев`ять століть. Віднині вступ
короля на трон залежав від згоди могутніх феодальних володарів. Тільки тимчасово сильним і енергійним монархам
вдавалося закріпити трон за членами своєї родини, при житті добиваючись згоди князів та церкви на це та
роблячи сина соправителем королівства.

Конрад І вісім років провів в боротьбі з герцогами, які не визнавали ані його влади, ані його інтересів.
Очевидно, що до кінця правління намітився компроміс короля з його супротивниками, так як перед смертю Конрад
рекомендував герцогам обрати на престол свого найзаклятішого ворога – герцога Саксонії. Князі вважали за благо
дотриматися пораді і обрали Генріха І Птахолова (919 – 936).

Слабкість центральної влади - характерна особливість феодальної монархії в Німеччині. Імператорська влада на
початку XIII ст. сильно підупала, німецькі імператори в своїх діях були залежними від римських пап та власних
васалів.

Для вирішення загальноімперських питань інколи скликалися рейхстаги (з'їзди). Вони складалися з трьох курій:
курфюрстів (великі князі), іншої знаті та представників імперських міст. Усе вирішували перші дві курії, роль
представників міст зводилася до надання грошей для потреб імператора. В князівствах проходили свої місцеві
збори — ландтаги - дво- або трипалатні. Іноді крім дворянства, духовенства і міщан у них допускалися і
представники вільного селянства. Ландтаги були органами дорадчими.

В Німеччині так і не склався союз монархічної влади з містами - ця основа кожної європейської
станово-представницької монархії. Німецькі міста ділилися на три групи: імперські, князівські і вільні. Вони
боролися не за Німеччину як таку, а за власні привілеї. Спроби окремих імператорів порозумітися з містами,
об'єднуючи тим зусилля проти феодальної роздробленості імперії, негайно перекреслювалися курфюрстами. Так„
імператор Вацлав був скинутий з трону за спробу допомогти містам.

Імператор «Священної Римської імперії германської нації» обирався на з'їздах курфюрстів. Тобто монархія, на
відміну від Франції чи Англії, тут не стала спадковою, кожному новообраному імператору доводилося розпочинати
боротьбу за централізацію держави на порожньому місці. Відсутність династії гальмувала зацікавленість міст у
сильній імператорській владі. А те, що міста могли стати союзниками імператорів, не викликало сумнівів. Так,
в розпал боротьби між імператором Людвігом Баварським і папою Іоанном XXII німецькі міста виступили як
фактичні союзники імператора. Страсбург вигнав зі своїх стін усіх священиків, які виконували волю папи. Це ж
у 1331 p. зробив Цюріх. В Рейтлінгемі міська рада установила штраф в 15 фунтів за запрошення священика, який
підкоряється папі. На сторону імператора перейшов і Нюренберг. На жаль, у боротьбі за централізацію держави
міста не були такими ж послідовними.

У 1314 р. на виборах імператора в колегії курфюрстів за Людвіга Баварського було подано п'ять голосів, за
Фрідріха Габсбурга — лише два. Прихильники Людвіга проголосили його обраним і коронували в «законному» Аахені,
друзі Фрідріха вважали обраним його і коронували в «незаконному» Бонні. Навіть перемога Людвіга над Фрідріхом
в битві при Мюльдорфі (1322р.) не зняла напруги. Папа Іоанн XXII в 1323 p. висунув звинувачення проти Людвіга
в «беззаконному присвоєнні титулу короля й імператорських прав і в наданні допомоги міланському єретику

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1905
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником8034
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити2054
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3049
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8138
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4615
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4462
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5912
Реклама

Цікаве