швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури151251
2 Історія України37317
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)35004
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32996
5 Звіт про проходження виробничої практики 27175
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка26688
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19940
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18842
9 Правопис слів іншомовного походження18446
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16739
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Державно-церковні відносини в постсоціалістичних країнах» (ID:13116)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   12 кб.

ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇНАХ


Після оголошення незалежності колишніми республіками СРСР і створення суверенних держав, у всіх країнах СНД
були прийняті нові конституції, а в більшості - нові закони, що закріпили право громадян на волю совісті і
віросповідання й визначили правовий статус релігійних організацій. У конституціях і нових законах намічена
корінна перебудова державно-церковних відносин, здійснене відмовлення від старих стереотипів і зміна
пріоритетів у цій сфері громадського життя. Держави принципово стали на шлях гармонізації відносин з церквою і
співробітництва на благо своїх народів. Головне, що здійснено в країнах СНД, - це створення необхідних
правових умов для діяльності релігійних організацій. Вони прирівняні до громадських організацій, одержали
статус юридичної особи. Питання власності, підприємництва, землекористування релігійних організацій, трудових
відносин регулюються існуючими законодавчими актами про власність, підприємництво, землю, працю.

У деяких країнах СНД прийняті закони про альтернативну службу, згідно з якими віруючі, релігійні переконання
яких несумісні з проходженням стройової військової служби, можуть проходити альтернативно трудову службу.
Причому, як правило, за місцем проживання. Трудова служба входить до складу загального і професійного стажу і
відповідно оплачується. Обновляються кримінальні і цивільні кодекси. Скасовано статті, що обмежували права
віруючих, релігійних організацій. Удосконалюється механізм судового вирішення скарг віруючих і релігійних
організацій у відношенні дій державних органів і посадових осіб. У країнах Балтії, на Україні, у Середній
Азії, Казахстану створені і діють відповідні органи, що регулюють взаємини держави і церкви.

В усіх країнах СНД церкви відділені від держави і закони не визначають якої-небудь пріоритетної конфесії. У
Киргизстані, Туркменістані, Узбекистані конституції не допускають створення політичних партій на релігійній
або національній основі і втручання служителів релігійних організацій і культів у діяльність державних
органів. Релігійним організаціям заборонено переслідувати політичні цілі і задачі.

У деяких країнах СНД законодавчо закріплене відношення держави до нових релігійних рухів. Так, Закон "Про
релігійні організації" Латвійської Республіки в ст.4 визначає, що "...Нетрадиційними релігійними організаціями
є організації, що відокремилися від конфесій світових релігій, національних релігій, або вчень, догматичні
установки, релігійні церемонії й організаційна структура яких недостатньо ясно ідентифікуються з якою-небудь
із них. Релігійними конфесіями вважаються історично сформовані різновиди світових релігій, а також національні
релігії, що мають своє вчення (священне писання, догматику), традиції релігійних церемоній і організаційної
структури".

У "Законі про церкви і громади" (1993 р.) Естонської Республіки регламентується створення органів правління
релігійних організацій. Так, у ст. 15 говориться, що "(1) Членом правління церкви, громади або союзу громад і
духовним наставником може бути особа, що має виборче право на виборах у місцеве самоврядування і яка не
притягувалася до покарання в карному порядку.

В усіх країнах СНД школа відділена від церкви. Державна система освіти в них носить світський характер.

Доходи релігійних організацій (пожертвування, доходи від продажу майна, отриманого шляхом добродійності),
доходи духовних осіб і обслуговуючого персоналу не обкладаються податками. Релігійні приналежності і
література, увезена з-за кордону для користування релігійними організаціями, не обкладається митними зборами.

В усіх країнах СНД на громадян, що працюють за трудовим договором у релігійних організаціях, центрах,
поширюється трудове законодавство, а також пенсійне забезпечення. Закони країн СНД у відношенні волі совісті і
віросповідань передбачають також норми, коли релігійне суспільство, його статути можуть бути
незареєстрованними. Такі норми застосовуються у випадках, якщо, наприклад, діяльність релігійної громади або
співтовариства порушує права і свободи людини, або суспільний порядок; якщо в реєстраційних документах
відсутнє назва і місцезнаходження релігійної громади; не викладені основи релігійного вчення, напрямки і цілі
діяльності, не зазначені організаційна структура і її керівництво, порядок керування майном. Крім того, якщо
релігійна організація систематично порушує встановлені законами правила проведення публічних релігійних
заходів або провокує громадян до невиконання конституційних обов'язків, то діяльність релігійної організації
припиняється.

Значні зміни в області державно-церковних відносин відбулися в Україні. Переборюючи важку спадщину минулого,
Українська держава в останній період зробило багато чого для забезпечення правового статусу церков. Одним з
перших законодавчих актів України, після здобуття державної самостійності, був Закон "Про свободу совісті і
релігійних організацій" і створення Державного комітету зі справ релігій. Цим законодавчим актом покладений
початок корінної перебудови державно-церковних відносин, зміни акцентів і пріоритетів у цій досить делікатній
і специфічній сфері громадського життя. Держава принципова стало на шлях гармонізації відносин з церквою,
співробітництва з нею.

Закон України "Про свободу совісті і релігійних організацій" не допускає обмежень у веденні наукових
досліджень, у тому числі фінансованих державою, їхню пропаганду незалежно від ознак релігії або атеїзму.
Громадяни мають право вивчати релігійні вірування (ст.6) індивідуально або разом з іншими, вільно вибираючи
мову навчання. Релігійні організації мають право відповідно до своїх внутрішніх установок створювати для
релігійного освіти дітей і дорослих навчальні заклади і групи, а також проводити навчання в інших формах,
використовуючи для цього приміщення, що належать їм або які сдаються в користування.

У той же час слід зазначити, що в історію сучасної України церква входить не тільки як стабілізуючий фактор.
Вона стала ареною гострих міжконфесійних і міжцерковних конфліктів, у які утягнені сьогодні найбільш впливові
релігійні організації, відомі церковні діячі, мільйони віруючих. Часом справа доходить до відкритої ворожнечі,
грубих порушень суспільного порядку. Міжцерковні протистояння в Україні мають глибокі історичні корені. Разом
з тим ці конфлікти підживлюються і нинішньою складною політичною й економічною ситуацією в країні,
невирішеними проблемами власності на культові спорудження, боротьбою за сфери впливу в релігійно-церковному
житті.

Геополітичне положення Бєларусі на стику між Сходом і Заходом традиційно було центром притягання і предметом
суперництва і спора різних релігій. Нерідко панувало правило: "Чия влада, того і віра". Це накладає свій
відбиток і в наші дні.

Сучасна модель державно-церковних відносин враховує як міжнародні акти в області прав людини, досвід інших
країн, так і історичний досвід, традиції народу країни. За останні роки в Республіці Бєларусь прийняті: нова
Конституція і Закон "Про свободу віросповідань і релігійних організацій", зміни і доповнення до нього, закони
про освіту, про національні меншості, про правове положення іноземних громадян і осіб без громадянства, ряд
норм цивільного законодавства, кримінального кодексу й інші. Усе це разом являє собою широку правову базу, що
забезпечує свободу совісті і віросповідань кожному громадянинові.

Стаття 2 Конституції Бєларусі говорить: "Людина, її права, свободи і гарантії їхньої реалізації є вищою
цінністю і метою суспільства і держав. Держава відповідальна перед громадянином за створення умов для вільного
і гідного розвитку особистості".

Основним є принцип відділення церкви від держави. Держава не покладає на релігійні організації виконання
яких-небудь державних функцій, не втручається в їхню діяльність, якщо вона не суперечить законові. Релігійним
організаціям надане право брати участь у суспільному житті, використовувати засоби масової інформації,
засновувати свої засоби масової інформації, включаючи радіо і телебачення.

Законодавство Республіки Бєларусь закріплює право на вільне створення релігійних об'єднань, а також право
релігійних громад і їхніх релігійних центрів засновувати і містити вільно доступні місця богослужінь або збір:
організовуватися у відповідності зі своєю власною ієрархічною й інституційною структурою; вибирати, призначати
і заміняти свій персонал відповідно до своїх установлень, а також будь-яким вільно досягнутим домовленостям
між ними і державою; одержувати добровільні фінансові й інші пожертвування, не оподатковувані податками.

Згідно ст. 31 Конституції Республіки Молдова всім громадянам гарантується право свободи совісті і релігії. У
1992 р. Парламентом країни був прийнятий Закон про культи, відповідно до якого кожен громадянин вправі вільно
сповідати свою віру в будь-якій формі, індивідуально або спільно, поширювати її, виконувати релігійні обряди.
Ніхто не може переслідуватися за свою віру або переконання. Усі громадяни рівні перед законом незалежно від
їхнього відношення до релігії і можуть однаковою мірою користуватися цивільними і політичними правами, ніхто
не може ухилятися від виконання цивільних обов'язків по мотивах релігійної приналежності. Усі питання свободи
совісті, волі релігії і переконань вирішуються діючим в країні законодавством відповідно до міжнародних
документів про права людини, що стосується сповідання релігії. У Республіці Молдова релігійні організації
відділені від держави, самостійні і незалежні і функціонують на основі своїх віровчень і традиції. Вони рівні

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1876
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7981
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити2019
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3031
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8091
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4590
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4440
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5877
Реклама

Цікаве