швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури160721
2 Історія України38396
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)36356
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги33677
5 Звіт про проходження виробничої практики 27808
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка27444
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові20085
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина19045
9 Правопис слів іншомовного походження18947
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16888
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Функціональні стилі сучасної української мови» (ID:2746)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   11 кб.

Тема: Функціональні стилі сучасної української мови

Предмет: фахова мова медика

Тип роботи: реферат



План






1. Функції мови. Поняття мовного стилю

Мова як явище соціальне виконує різні функції, пов'язані з тією чи іншою сферою людської діяльності. Серед
розмаїтості функцій, що вбачаються в мови різними теоріями виділяються, зокрема, (1) спілкування
(комунікативна функція), (2) повідомлення (інформативна функція) і (3) вплив (емоційна, волюнтативна функція).
Для реалізації цих функцій у мові склалися й оформилися окремі різновиди мови, що характеризуються наявністю в
кожній з них особливих лексико-фразеологічних, а частково і словотворчих і граматичних засобів, переважно
використовуваних у даному різновиді мови.

Варіанти, чи різновиди літературної мови, що обумовлені різними сферами спілкування, називаються
функціональними стилями мови. Ці різновиди, виникнувши на екстралінгвістичній основі, але будучи тісно
зв'язаними зі змістом, цілями і задачами висловлювання, стали розрізнятися один від одного також і
внутрішньомовними ознаками: принципами добору, сполучення й організації використовуваних мовних засобів.

Відповідно до вищезгаданих функцій для більшості сучасних мов можна виділити наступні функціональні стилі:

– розмовний (у якому домінує комунікативна функція);

– науковий (у якому домінує інформативна функція, що має когнітивний характер);

– офіційно-діловий (у якому домінує інформативна функція, обумовлена даною сферою комунікації);

– публіцистичний (у якому домінують інформативна і волюнтативна функції);

– літературно-художній (у якому домінуюча емоційно-волюнтативна функція приймає вид поетичної функції).

Перший стиль протипоставлений всім іншим за ознакою «книжності – некнижності», що зв'язано з розмежуванням
усної і письмової форм мови.

Зрозуміло, що усі функції мови взаємодіють одна з одною: так, у публіцистичному стилі однаково релевантна
функція повідомлення і функція впливу, поетична ж функція літературно-художнього стилю має під собою
волюнтативну основу, що складається з індивідуальних творчих потенцій; у науковому стилі мови інформативна
функція спирається на ще одну найважливішу функцію мови – когнітивну, безпосередньо зв'язану з діяльністю
свідомості.

Функціональні стилі є підсистемами мови, кожна з яких володіє своїми специфічними особливостями в лексиці і
фразеології, у синтаксичних конструкціях, а іноді й у фонетику. Розділ мовознавчої науки, який вивчає стильові
особливості мови, принципи і способи добору мовних засобів для кожного стилю, називається стилістикою.
Виникнення й існування функціональних стилів обумовлено специфікою умов спілкування в різних сферах людської
діяльності. Тому класифікація й опис стилів мовної діяльності можуть бути досить адекватними тільки при
звертанні до даних соціальної психології і психології особистості. Варто мати на увазі, що стилі розрізняються
як можливістю чи неможливістю вживання тих чи інших елементів і конструкцій, так і їхніми частотними
співвідношеннями. Спеціальний технічний термін, наприклад, може зустрітися в розмовному стилі, але імовірність
появи його тут зроблено інша, чим у технічному тексті, тому що терміни для розмовного стилю нехарактерні.
Цілий ряд учених зайнятий одержанням статистичних даних, що оцінюють імовірність кожного елемента мовної
структури в плані його функціонування в різних функціональних стилях.

Стилі можна класифікувати і по типах мови. Так, науковий, офіційно-діловий і публіцистичний характеризує
переважно монологічна мова, основною формою розмовного стилю є діалогічна мова, хоча подібна диференціація
також дуже відносна.

Назва «функціональний стиль» представляється дуже вдалою, тому що специфіка кожного стилю випливає з
особливостей функції мови в даній сфері спілкування. Так, наприклад, публіцистичний стиль має своєю основною
функцією вплив на волю, свідомість і почуття чи слухачів читача, а стиль науковий – тільки передачу
інтелектуального змісту.

Отже, наша мова стилістично неоднорідна. Її стилістичні розходження створюються сукупністю мовних особливостей
(лексичних, граматичних, інтонаційних і ін.), що додають їй визначену стилістичну забарвленість, тобто роблять
її чи розмовною, чи офіційно-діловою, чи науковою. Найважливіше джерело стилістичних засобів мови – синонімія
(насамперед лексична).

Варто підкреслити, що виділені функціональні стилі мовної діяльності являють собою певні абстракції, і в
чистому виді вони спостерігаються дуже рідко. У реальній мовній діяльності, що особливо відбувається в усній
формі, може відбуватися і миттєве переключення з одного стилю на інший, і змішання (навмисне і несвідоме)
елементів різних функціональних стилів.

Функціональний стиль – категорія історична: у різні епохи розвитку української мови й української культури
виявляються різні стилі.


2. порівняльна характеристика стилів сучасної української мови


У сучасній українській літературній мові розрізняються такі стилі: розмовно-побутовий, художній, науковий,
публіцистичний, діловий.

Розмовно-побутовий стиль обслуговує спілкування людей у побуті. Його специфіка проявляється насамперед в
усному спілкуванні. Розмовно-побутові діалоги складаються з реплік і нерідко супроводжуються мімікою,
жестами, часто бувають виразно емоційно забарвлені. Для розмовно-побутового стилю характерне широке
використання загальновживаних слів, уживання слів з суфіксами пестливості, згрубілості чи зневаги, простих
речень, часто неповних, звертань тощо.

Художній стиль – це переважно стиль художньої літератури, де слово не тільки щось називає, а часто, будучи
художнім засобом, є знаряддям естетичного впливу на читача чи слухача.

Зразок художнього стилю:

Якось раз над містечком стояла тиха місячна, літня ніч. Високо, трохи не серед неба, стояв місяць, ясний,
блискучий, повний. Синє небо аж лисніло, а ясний місяць неначе одлип од неба, висів, як блискуча куля, над
самісіньким містом, заглядаючи в Рось. Надворі ясно, хоч голки визбирай! (І. Нечуй-Левииький).

Науковий стиль існує у писемній (наукові праці, дисертації, дослідження, підручники) та усній (наукова
доповідь, повідомлення тощо) формах. Для наукового стилю характерна логічна стрункість викладу думки,
вживання слів у прямому значенні, наявність термінів, специфічних для кожної науки, широке використання
складних речень, зокрема складнопідрядних з чітким логічним зв'язком між компонентами.

Зразком наукового стилю може бути, наприклад, визначення частин мови, членів речення, формулювання теорем,
фізичних і хімічних законів тощо.

Публіцистичний стиль також має дві форми: писемну (статті, нариси, фейлетони) та усну (публічні виступи). Для
публіцистичного стилю характерне широке використання суспільно-політичних слів-термінів (держава,
суверенітет, закон, перспектива, суспільство, делегат, мітинг, активізувати, продуктивність тощо).

Зразок публіцистичного стилю:

Учасники пленуму правління Київської письменницької організації закликають усіх літераторів, незалежно від
їхніх політичних поглядів і естетичних переконань, до єдності та взаєморозуміння в ім'я розвитку українського
письменства, подальшого поступу національно-культурного відродження („Літературна Україна").

Діловий стиль базується на нехудожньому письмовому типі мови, особистісне начало у ньому цілком відсутнє,
використовується у формальних (офіційних) ситуаціях при рівному чи нерівному рольовому статусі комунікантів.

Цей стиль мовлення наявний в указах, резолюціях, ухвалах, текстах законів, постанов, заявах, протоколах та в
інших офіційних документах. Основні риси текстів даного типу зводяться до трьох найважливіших особливостей.

По-перше, у процесі розвитку законодавчої діяльності поступово склалися визначені стандартизовані композиційні
форми, що гарантують точність, доступність, легку і точну орієнтацію в змісті документа.

Замовити реферат
Реклама
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1967
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником8135
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити2106
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3135
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8199
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4669
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4529
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5985
Реклама

Цікаве