швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури150683
2 Історія України37141
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)34803
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32894
5 Звіт про проходження виробничої практики 27038
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка26554
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19913
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18829
9 Правопис слів іншомовного походження18354
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16722
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «МОРАЛЬ І МОРАЛЬНІСТЬ: СПІЛЬНЕ І ВІДМІННЕ» (ID:30978)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       2 стр.
Размер в архиве:   5 кб.
| 1 |

МОРАЛЬ І МОРАЛЬНІСТЬ: СПІЛЬНЕ І ВІДМІННЕ.


Мораль (лат. „moralis” – „етичний”, від „mos”, множина „mores” – „звичаї”, „вдачі”, „поведінка”), – система
поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві.

Термін „мораль” дуже часто вживається як синонім слова „моральність”. Спільним між ними є те, що і мораль, і
моральність є одними з основних способів нормативної регуляції дій людини в суспільстві; особлива форма
суспільної свідомості і вид суспільних відносин (моральні відносини).

Англійський філософ Бентам Ієремія зауважив, що мораль “у найзагальнішому розумінні – це вчення про мистецтво
направляти дії людей таким чином, аби виробляти найбільшу суму щастя”. Моральні потреби – це потреби
спілкування з іншими людьми, за встановленими (прийнятими) правилами поведінки. Мораль завжди носить
соціально-груповий характер: мораль сім'ї, мораль соціальної групи, класова мораль. Мораль наказується
особистості ззовні у формі певних норм та правил. Оцінка моральної поведінки виходить із соціального оточення.

Ф. Ніцше у основі моральності людини особливу роль відводив її здатності до рефлексії: “Яка людина найбільш
моральна? По-перше, та, що найчастіше виконує закон… По-друге, та, що виконує закон за найтяжчих умов.
Найбільш моральним є той, хто більше всього приносить у жертву звичаю”.

Сутність дії моралі і моральності як норм суспільства полягають в тому, що вміст і характер діяльності людей в
суспільстві обумовлені об'єктивними соціально-історичними умовами їх буття і законами суспільного розвитку.
Але способи безпосередньої детермінації дій людини, в яких ці умови і закони заломлюються, можуть бути самими
різними. Одним з таких способів є нормативна регуляція, яка виникає як потреба сумісного життя людей в
суспільстві і необхідність узгодження їх масовидних дій. Вони фіксуються в загальних правилах (нормах)
поведінки, розпорядженнях і оцінках. В цьому плані і мораль, і моральність тотожні за своєю суттю.

Мораль належить до числа основних типів нормативної регуляції, таких, як право, звичаї, традиції і ін.,
перетинається з ними і в той же час істотно відрізняється від них. Мораль регулює поведінку і свідомість
людини в тому або іншому ступені у всіх без виключення сферах суспільного життя – в праці, в побуті, в
політиці і науці, в сімейних, особистих, внутрішньогрупових, міжгрупових і міжнародних відносинах. На відміну
від особливих вимог, що пред'являються людині в кожній з цих областей, принципи моралі мають
соціально-загальне значення і розповсюджуються на всіх людей, фіксуючи в собі те загальне і основне, що
складає культуру міжлюдських взаємостосунків і відкладається в багатовіковому досвіді розвитку суспільства.
Вони підтримують і санкціонують певні суспільні засади, лад життя і форми спілкування (або, навпаки, вимагають
їх зміни) в найзагальнішій формі, на відміну від більш деталізованих, традиційно-звичних, ритуально-етикеток,
організаційно-адміністративних і технічних норм.

Відмінність моральності від моралі виявляється в тому, що через узагальненість моральних принципів
моральність відображає глибинні шари соціально-історичних умов буття людини, виражає його сутнісні потреби.

Мораль, за Гегелем, це як би критична оцінка моральності (звичаїв, вдач). У моралі вільна особистість свідомо
шукає загального закону, що лежить в основі вдач. Веління моралі починають розходитися з повсякденним
порядком, "сущим". Проте мораль як вираз суб'єктивної волі знову об'єктивується, переходить в моральність, що
розуміється як втілення морального закону в сімейних відносинах, в громадянському суспільстві, в державі.
"Моральність держави" Гегель вважав третьою, останньою фазою розвитку об'єктивного духу – це "сила розуму, що
реалізує себе як волю". Це синтез свободи як прояви духу і її соціально-культурної об’єктивації.



| 1 |
Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1861
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7963
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1962
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3015
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8018
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4569
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4419
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5796
Реклама

Цікаве