швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури139828
2 Історія України35832
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33211
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги31968
5 Звіт про проходження виробничої практики 26133
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25687
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19695
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18587
9 Правопис слів іншомовного походження17676
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16527
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Місце соціального працівника в Збройних Силах» (ID:32945)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       15 стр.
Размер в архиве:   58 кб.

Заказ 1293. Воєнна кафедра


Місце соціального працівника в Збройних Силах Зміст







ВСТУП


Сучасні Збройні Сили України мають цілу низку проблем, ряд яких полягає в соціальній сфері. Їх розв’язання
являє собою найактуальніше завдання керівництва держави, органів військового управління. Від їх рішення
залежить боєздатність армії, безпека держави. Від негараздів, що пов’язані з соціальним забезпеченням
потерпають не тільки самі військовослужбовці, а й члени їх сімей. Крім матеріальних, фінансових та житлових
проблем, в родинах військових зростає психологічна напруженість, невпевненість у завтрашньому дні. Дуже часто
причиною конфліктів стають окремі питання медичного, культурного забезпечення, неможливість знайти роботу для
дружин військових, отримати необхідну освіту та спеціальність. На жаль, реалії суспільно-економічного життя не
дозволяють в повній мірі фінансувати армію для вирішення цих проблем. Пошуки альтернативних шляхів розв’язання
соціальних питань складають суттєву частину досліджень в області воєнної сфери. Вони знаходять своє
відображення в концепціях розвитку Збройних Сил, воєнної сфери в цілому, які протягом останнього десятиріччя
поступово змінювали одна одну. Однак, вантаж проблем не зменшився. Ті пропозиції, які, нібито, здавалося були
науково обґрунтованими та продуманими, виявилися нежиттєздатними.

В таких умовах народилась нова ідея – для вирішення соціальних питань в армії застосувати інститут цивільних
соціальних працівників, який на даний момент зміцнився в українському суспільстві і самостійно розпочав в
деяких моментах розповсюджувати свою діяльність на військову сферу. Крім того, соціальна та гуманітарна
область суспільства попали під прискіпливу увагу вищого керівництва держави. Конституційні положення щодо
того, що Україна є правовою і соціальною державою, почали отримувати підтримку і реалізацію з боку урядових
структур.

Разом з тим, стосовно Збройних Сил ще не визначено конкретне застосування в ній інституту соціальних
працівників. На перший погляд, є ясним тільки одне: вони повинні застосовуватися у гуманітарній сфері Збройних
Сил, тобто тій, що займається питаннями роботи з особовим складом, військовослужбовцями різних категорій та
членів їх сімей. Багато аспектів нової роботи ще потребують доопрацювання, а особливо – порядок взаємодії
військових та цивільних структур для налагодження спільного соціального та гуманітарного забезпечення військ.

Об’єктом даного дослідження є процес функціонування і розвитку інституту соціальних працівників як можливий
елемент структури гуманітарного та соціального забезпечення у військах. Предмет дослідження – місце соціальних
працівників в ньому. Метою роботи став аналіз можливих шляхів та варіантів залучення до співпраці у військах
соціальних працівників.

Для досягнення цієї мети передбачено виконання наступних завдань:

проаналізувати шляхи оптимізації військових структур, які займаються виховною роботою, а зокрема –
соціальним та гуманітарним забезпеченням;

дослідити можливий вплив соціальних працівників під час роботи з військовослужбовцями;

змоделювати та спрогнозувати наслідки інтеграції у військову сферу інституту соціальних працівників.

Методологічну основу роботи становлять структурно-функціональний, порівняльний i прогностичний методи.
Використано принципи об’єктивності та історизму як методологічні засади наукового пізнання. Важливе місце в
роботі мають такі загальнонаукові методи теоретичного дослідження, як аналіз, синтез, аналогія, узагальнення,
метод прийняття рішень. У ході теоретичного вивчення проблеми проводився аналіз і узагальнення наукової
літератури з теорії і практики соціальної роботи, законодавчої бази з цього питання, опрацювання досвіду
роботи науковців, військових діячів, соціальних працівників.





1. ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ
УКРАЇНИ



1.1. Передумови розвитку процесів демократизації та гуманізації Збройних Сил.



Разом з отриманням незалежності у 1991 році в Україні постало питання розбудови суспільного життя на нових
ідеологічних і політичних засадах. Радянський формат суспільного розвитку не вписувався в реалії демократизму
і гуманізму, яким намагалася слідувати молода українська держава. Збройні Сили України як специфічна частка
суспільства також потребували свого реформування та розвитку. В середині армії панували відношення, засновані
на принципах тоталітаризму, насильства та політичної гегемонії. Вони повинні були змінитися на інші, більш
гуманні та ефективні принципи співіснування людей в даній професійній сфері.

Демократичні процеси, що розпочалися в країні з перших днів незалежності, вимагали також і нових принципів
побудови взаємовідношень між суспільством і його воєнною організацією. Вони повинні були стати прозорими
настільки, щоб громадськість могла достатньо контролювати те, що коїться в армії, не наносячи при цьому шкоди
бойовій готовності, бойовій підготовці, не порушуючи державної та військової таємниці.

Контролю над Збройними Силами вимагало також те внутрішнє становище, в якому вони опинилися на початку 90-х
років минулого століття. Численні соціальні і матеріальні проблеми, різке падіння стану військової дисципліни,
зростання числа самогубств серед особового складу були найбільш характерними питаннями того часу. „Дідівщина”,
про яку сподівалися, що вона зникне разом з радянською системою, знов підняла голову в армійських підрозділах,
наносячи значної шкоди моральному та фізичному здоров’ю військовослужбовців, принижуючи авторитет Збройних Сил
в цілому.

З кінця 1992 року в Збройних Силах України робиться перша спроба їх гуманізації та демократизації – виходить у
світ Концепція Соціально-психологічної служби в Збройних Силах України [6, 1]. Відповідно до неї, замість
політичних структур в армії, які в часи СРСР займалися питаннями ідеологічної роботи і виховання
військовослужбовців, вводилася система соціально-психологічних посад. Їх призначенням було на засадах
наукового підходу в рамках соціологічної, психологічної та педагогічної науки впливати на
морально-психологічний стан особового складу, зміцнення військової дисципліни, підвищення бойової готовності
військ.

Проте слід сказати, що з своїми завданнями ці структури не справилися. Рівень злочинності та грубих порушень
військової дисципліни не знизився, а за окремими показниками – підвисився. Нагальною стало розв’язання
проблеми суїцидів, самовільних залишень частин, крадіжок військового майна, травматизму. Офіцери служби СПС не
справлялися зі своїми обов’язками. Їх професійний рівень залишав бажати кращого. Незважаючи на спеціальну
підготовку, допідготовку та перепідготовку таких офіцерів, їх пізнання в соціальних та психологічних науках
були слабкими, поверховими.

Проведення спеціальних соціально-психологічних досліджень в військових колективах гальмувалося керівниками
управлінських структур армії. Дані таких досліджень, які було почали проводитися, показали, що їх висновки в
значній мірі викривають недоліки не тільки військової сфери в цілому, а й конкретних посадових осіб, які не
хотіли втрачати свій службовий авторитет та можливість успішного просування за службовими сходинками. Тому
поступово діяльність соціально-психологічних структур в армії завмирала, а їх представники перетворювалися
на звичайних функціонерів, додаткових офіцерів командної ланки.

Однак життя вимагало радикальних змін в життєдіяльності Збройних Сил у мирний час. Збори солдатських матерів,
особливо тих, чиї сини загинули під час проходження військової служби, напряму змушували Президента країни,
керівництво Міністерства Оборони прийняти суттєві заходи з покращення ситуації.

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1797
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7846
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1866
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2922
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7934
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4499
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4361
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5707
Реклама

Цікаве
загрузка...