швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури142721
2 Історія України36161
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33549
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32164
5 Звіт про проходження виробничої практики 26332
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25864
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19744
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18625
9 Правопис слів іншомовного походження17822
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16546
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: « „Цінності як регулятиви суспільного життя” (М.Шелер, М.Вебер, Ю.Габермас).» (ID:32999)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       9 стр.
Размер в архиве:   38 кб.

Заказ 1378.


Соціальна філософія


Курсова: „Цінності як регулятиви суспільного життя” (М.Шелер, М.Вебер, Ю.Габермас). Зміст







Вступ


Актуальність дослідження в нашій країні цінностей як регулятивів суспільного життя обумовлено тим, що
трансформація  економічного та соціокультурного простору України  потребує пошуку нових ефективних важелів
регулювання людської діяльності. Реформування українського суспільства  вимагає переосмислення багатьох
соціальних проблем, їх аналізу в контексті всієї світової теорії і практики. Неоднозначні соціальні зміни в
Україні вимагають глибокого осмислення та переосмислення смислу та ролі усталених цінностей,
світоглядно-практичної переорієнтації як суспільної, так й особистісної свідомості, зміни, насамкінець,
ціннісних установок як підґрунтя  мети наукового пізнання.

Від свого початку філософія формувалась як наука про світ і про людину. Ці дві теми філософських роздумів ішли
паралельно, взаємодоповнюючи і взаємозбагачуючи одна одну. Але в критичні моменти розвитку людства чільне
місце в цих роздумах займала проблема цінності людського життя, точніше, ціни життя і смерті. Філософське
мислення пов’язує людину і людство з його потребами, з одного боку, і зі світом культури як світом цінностей
з іншого. А оскільки це так, то одним з найважливіших аспектів філософського теоретичного осягнення людиною
світу є ціннісний підхід, що знаходить свою методологічну основу в загальній теорії цінностей (аксіології).

Теоретико-методологічне обґрунтування поняття цінностей можна зустріти в роботах М.Бердяєва,  Е.Фромма,
В.Франкла. Аксіологічний драматизм характеризує роздуми М.Вебера і А.Швейцера, О.Шпенглера  і К.Ясперса,
К.-Г.Юнга  і А.Камю, Г.Ріккерта і В.Дільтея, Т.Парсонса і  П.Сорокіна, М.Шелера і Ю.Габермаса. Сфера
морально-етичного побутування цінності та практичні соціально-культурні проблеми ціннісного відношення
розглядаються у дослідженнях Н.Ю.Бортнікової, О.Г.Дробницького, А.М. Єрмоленко, В.А.Малахова, В.А. Сіверса,
Ф.А.Хайєка та ін.

Здавалось би, що значна розробленість теми повинна була б сприяти глибокому осмисленню даного явища та
опрацьовання певних висновків та рекомендацій стосовно вдосконалення суспільного життя, проте, універсальність
поняття „цінності” та ціннісного відношення людини до світу, проникненість ним свого життя загалом стали
однією з причин розмитості поняття “цінність” у філософії, де воно уявляється зрозумілим з самого початку,
інтуїтивно. Але ця первинна наочність цінності приховує та утаємничує буттєву глибину, зумовлює  значну
складність її аналізу та обґрунтування.

Сказане вимагає нових підходів до дослідження ціннісного життя взагалі і діяльності окремої людини, зокрема;
пояснює першочерговість соціально-філософського  аналізу теоретичних і методичних питань способу, форм і
функціонування цінностей для дійсного знаходження шляхів подолання складної і болісної сучасної
соціокультурної ситуації. Тому метою даної роботи є звернення до духовної спадщини філософів сучасності та
минулого для більш глибоко вивчення значення цінностей в суспільному житті.

На реалізацію мети дослідження були спрямовані наступні завдання:

проаналізувати методологічне і світоглядне значення категорії “цінність” у пізнанні існування і
функціонування людського суспільства;

провести філософсько-історичний аналіз основних підходів до проблеми розуміння цінностей як регулятивів
суспільного життя філософами М.Вебером, М.Шелером, Ю.Габермасом;

оцінити ставлення вищевказаних філософів до проблеми цінностей людського буття як показника розвитку
суспільства в контексті історичних зламів епохи.

Об’єктом дослідження стали цінності суспільного життя. Предметом дослідження – роль цінностей як регуляторів
суспільства.

Методологічну основу дослідження склали загальнофілософські принципи об'єктивності й історизму, всезагального
зв'язку та розвитку, історичного і логічного, єдності соціальної теорії і практики.






1. ПРОБЛЕМА ЦІННОСТЕЙ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА


Цінність – значимість, яку люди надають речам, явищам і яка складає основу ставлення до них (вибору, надання
переваги тощо). Цінність наявна лише в актах оцінки, коли вибирають, вибудовують ієрархічну структуру
цінностей. Цінності в житті суспільства виступають соціально-значимими орієнтирами діяльності суб'єктів, і, як
правило, їх розуміння і аналіз здійснюється через поняття „культура” в широкому смислі цього слова. Вони є
чимось більш високим, ніж звичайна зацікавленість людини. Саме через культурні цінності людина задовольняє
свої потреби, і саме існування цінностей відрізняє людину від тварини. Цінності становлять фундамент культури,
яка є предметним полем їх формування. Ці категорії невіддільні одна від одної. Культура і визначається через
систему цінностей та ідей, що слугують для регулювання поведінки членів даного соціуму [14, 4].

Культура є цементом будівлі суспільного життя, а цінності – осередком духовного життя суспільства. Культура
встановлює, що таке цінність, що – антицінність. Люди, що поділяють однакові цінності, становлять соціальні
групи, об'єднуючись у політичній, економічній боротьбі, спрямовуючи, таким чином, історію в певному напрямі.
Цінності скріплюють громадську єдність, цілісність соціуму, перешкоджаючи руйнівному впливу ззовні. Роль
особливих ідейних основ в суспільстві виконують соціальні цінності, що виступають у формі соціально-політичних
ідеалів, ідей, ціннісних настанов, орієнтацій, надцінних ідей, на зразок національної ідеї. Виконуючи важливу
роль інтегруючих, соціалізуючих, комунікативних засад у житті суспільства, цінності забезпечують
духовно-вольову єдність суспільства, високий рівень самосвідомості й організованості його членів.


Суспільні цінності формуються поступово, через відбір певних видів поведінки і досвіду людей. Спочатку вони
з'являються як сукупність звичок, прийомів людського побуту, специфічні форми поведінки, що передаються від
покоління до покоління як ознаки власне людського способу життя, відмінні від тваринних, інстинктоподібних. З
часом ці прийоми побуту закріплюються, схематизуються в таких нормативних утвореннях, як традиції, обряди,
звичаї, ритуали. В них кодуються еталони суспільно схваленої поведінки людей. В подальшому вартісні взірці
транслюються, зберігаються і передаються через соціальні інститути: установи освіти, виховання, масової
інформації, релігії, політики, права тощо. „Підсумком і метою тривалого прищеплювання ціннісних якостей є
формування людської психології, ментальності, способу життя членів у потрібному, характерному для даного типу
суспільства напрямі” [17, 386].


Існування культурних цінностей характеризує саме людський спосіб буття, рівень виділення людини з природи.
Ціннісний тип світорозуміння зумовлений суспільним способом життя людини, існуванням суспільних потреб. Ці
потреби охоплювали основні сфери побуту вже первісної людини – працю, ритуальні танці, навчання, поховальні
обряди, звичаї подарунків, гостинності, заборону кровозмішення, жарти, релігійні і магічні дійства. Потреба в
таких видах діяльності не мала безпосереднього біологічного значення. Вони і становили основу перших ціннісних
комплексів.

Завдяки соціальним потребам людина в своїй життєдіяльності могла керуватись образом належного, потрібного, але
ще наявно не існуючого співвідношення речей. Завдяки цьому цінності формували особливий світ духовного буття,
що підносив людину над реальним. З розвитком суспільства і його структуруванням, поглибленням духовності
людини, ускладнювалось і ціннісне світосприйняття, охоплюючи все нові потреби. Цінності допомагали людині

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1809
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7889
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1876
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2935
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7945
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4513
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4374
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5724
Реклама

Цікаве