швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури142716
2 Історія України36161
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33549
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32164
5 Звіт про проходження виробничої практики 26332
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25864
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19744
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18625
9 Правопис слів іншомовного походження17822
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16546
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Господарство та соціальна думка Давнього Єгипту» (ID:33549)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       7 стр.
Размер в архиве:   28 кб.

Тема: Господарство та соціальна думка Давнього Єгипту

Предмет: історія економічної думки

Вид роботи:     к/р

Кількість сторінок:     15            Мова: українська

Строк здачі: 10/11



План:

Вступ

Знайти по цій темі 10 проблем, і описати по пунктах плану

Висновок


Зміст







Вступ


Історія Давнього світу надає нам немало прикладів могутніх та розвинених цивілізацій. На певному проміжку
часу відбувалося зародження, розквіт та поступовий занепад дивовижних культур. Сьогодні для нас залишаються
таємницею справжні причини такого руйнування, і науковці можуть тільки гіпотетично оцінити розвиток минулих
подій.


Такою була доля і Давньоєгипетської держави. Вона є особливою для розуміння сьогоднішніх людей ще і через те,
що саме Давній Єгипет залишив для нас таємничі і грандіозні споруди – піраміди, котрі потребували для свого
будівництва не тільки масу зусиль і праці, а значних знань в різних галузях науки. Розрахунки, які
виконувалися для будівництва пірамід, вражають своєю складністю та точністю. А масштаби їх побудування –
змушує замислитися над реальною економічною потужністю давньоєгипетського царства.


До сучасних людей дійшло небагато відомостей про суспільно-політичний устрій і економічний лад Єгипту тих
часів. Багато інформації через шифрування та символізацію неоднозначно тлумачаться різними дослідниками. Але
те, що є в наявності, вимагає прискіпливої уваги до себе та ретельного аналізу з боку економічної та
соціологічної дисциплін.



І. ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ ЄГИПТУ



1. Економічна думка Давнього Єгипту в писемних джерелах


У писемних джерелах Давнього Єгипту знайшли відображення численні питання організації та управління державним
господарством, а також уявлення стародавніх єгиптян про власність, рабство, товарно-грошові відносини. Про
економічну думку Стародавнього Єгипту можна довідатися насамперед з творів державних чиновників (писарів). До
нашої доби дійшли «Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара», «Пророчення Іпусера», «Пророцтво
Неферті», «Повчання Ахтоя, сина Дуауфа, своєму синові Піопі», різні адміністративно-господарські та юридичні
документи [5; с. 16].


У Стародавньому Єгипті здійснювався ретельний облік трудових та матеріальних ресурсів. Тому періодично
проводилися переписи населення з урахуванням вікових і професійних особливостей, складалися земельні
кадастри, обліковувалась худоба та інші матеріальні ресурси. Адміністративно-господарські документи
характеризують організацію та управління державним (царсько-храмовим) господарством, організацію праці
царських ремісників (майстрів) та землеробів – безпосередніх виробників матеріальних благ у староєгипетському
суспільстві.


Важливе місце у давньоєгипетській літературі належить повчанням – творам дидактичного характеру, в яких
розглядаються питання управління державним господарством на найрізноманітніших його рівнях. Так, наприклад,
«Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара» (XXII ст. до н.е.) дає уявлення про політичні та
економічні функції фараона-глави держави, про класовий характер староєгипетської влади. Автор говорить про
необхідність ворожого ставлення до незаможних та придушення натовпу, з одного боку, і возвеличування,
нагородження царем своїх вельмож, жерців – з іншого. Тоді вони працюватимуть задля царя як один загін і не
буде серед них бунтарів'. У «Повчанні Ахтоя, сина Дуауфа, своєму синові Піопі» (XXI – XVIII ст. до н.е.) не
тільки узагальнюється життєвий досвід, а й описується соціальна структура Стародавнього Єгипту. При цьому
оспівується та прославляється професія писаря (чиновника), яка давала змогу посісти високе місце в
ієрархічній державній системі. Ідеться про привілеї, незалежність, загальне пошанування посади писаря, яку
можна було отримати лише після підготовки в спеціальній школі писання.


Заслуговують на увагу такі пам'ятки економічної думки Стародавнього Єгипту, як «Проречення Іпусера» (відома
копія початку XVIII ст. до н.е.) та «Пророцтво Неферті». Вони розповідають про соціальний переворот, що стався
у XXIII – XXI ст. до н.е., описують розпад централізованої системи управління, розкрадання податкових
декларацій, знищення сувоїв законів судової палати та ін. Лихо для держави – порушення суворої регламентації
господарства, брак контролю за діяльністю виробників та бездіяльність чиновників. У цих творах всіляко
обстоюється ідея централізму, єдності давньоєгипетської держави – надійної запоруки порядку в країні та
стабільних доходів чиновників державного апарату.





2. Іригація


Основою основ економічного життя стародавніх єгиптян завжди було сільськогосподарське виробництво, передусім
добре поставлене іригаційне (поливне) землеробство, ефективність якого залишалася високою навіть у періоди
політичного занепаду держави. Іригаційне землеробство переважало у Верхньому Єгипті, родючі землі якого
використовувалися головно для розвитку зернового господарства, землі ж Дельти, відвойовані у боліт, більше
годилися як пасовиська.


Стародавні єгиптяни побудували оригінальну іригаційну систему. В долині Нілу склалася проста й надійна
басейнова система іригації, покликана якомога довше, впродовж усього посівного періоду, затримати воду на
полях. Будувати й експлуатувати таку систему штучного зрошення землі можна було лише усім миром, злагодженими
зусиллями всіх номів (земель), що дуже вплинуло на політичну організацію староєгипетського суспільства [5; с.
76].


Споруджувати саме басейнову систему іригації єгиптян спонукав рельєф Нільської долини. Справа в тому, що на
природно високих берегах Нілу мул під час паводку відкладався товщим шаром, ніж у долині, яка через це
понижувалась також на захід і схід, у бік Лівійського та Аравійського плато.

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1809
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7889
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1876
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2935
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7945
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4513
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4374
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5724
Реклама

Цікаве