швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури160802
2 Історія України38404
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)36367
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги33685
5 Звіт про проходження виробничої практики 27815
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка27451
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові20089
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина19050
9 Правопис слів іншомовного походження18952
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16890
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Контрольна з історії педагогіки» (ID:39)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   14 кб.

Контрольна з історії педагогіки План



1. Чому Яна Амоса Каменського вважали засновником педагогічної науки

Ян-Амос Коменський (1592—1670) — фундатор науко— БОЇ педагогіки, видатний чеський мислитель. Жив і творив у
період переходу від середньовіччя до нового часу, для якого була характерна боротьба між феодалізмом і
капіталістичними елементами, що зароджувались і бурхливо розвивалися.

Педагогічним поглядам й педагогічній діяльності Коменського були притаманні демократизм, гуманізм,
життєрадісність, релігійність — визнання Бога як першопричини появи природи і людини; сенсуалізм, згідно з
яким началом пізнання є відчуття, досвід. У його світогляді сенсуалізм вступав у суперечність з релігійністю,
демократизмом, просвітительством, що зумовило двоїстість підходу вченого до основних питань педагогіки.

Педагогічна спадщина Коменського охоплює всі найважливіші питання педагогічної науки. Але передусім
вирізняються ідеї, які визначають необхідність навчання і виховання у школі. Згідно з ними, у школі повинні
навчатися хлопчики і дівчатка, бідні й багаті. У процесі виховання людина вчиться пізнавати себе і навколишнє
життя (розумове виховання), володіти собою (моральне виховання), вірити в Бога (релігійне виховання). Майбутнє
держави і народу залежить від того, як організовано освіту, навчання і виховання підростаючого покоління.

Вважаючи людину частиною природи, Коменський зазначає, що її виховання має враховувати закони природи, тобто
бути природовідповідним. Цей принцип став методологічною засадою трактування ним процесу навчання і виховання
та побудови шкільної системи. Він перший у світі піднявся до усвідомлення особливих законів у вихованні й
навчанні. Згодом до цього принципу з різних позицій зверталися інші педагоги, він і сьогодні знаходить своє
застосування у сучасній прогресивній педагогіці.

Я.-А. Коменський запровадив вікову періодизацію розвитку дітей і, згідно з нею, систему шкільної освіти та її
зміст. Він запропонував таку періодизацію в системі народної освіти: дитинство, отроцтво, юність, змужніння.
Кожний період триває 6 років.

У дитинстві (від народження до 6 років) діти виховуються вдома, під наглядом матері. У цей час треба розвивати
їх мову, збагачувати запас уявлень про навколишнє життя, привчати до самообслуговування, поміркованості,
охайності, пошани до батьків і старших, правдивості, справедливості, слухняності. Підлітки (від 6 до 12 років)
навчаються у початкових школах, де опановують читання рідною мовою, письмо, арифметику з елементами геометрії,
початки природознавства, географію, історію, співи, ручну працю, закон Божий. Такі школи повинні бути в
кожному населеному пункті, їх відвідують хлопчики і дівчатка всіх станів. Юнаки (від 12 до 18 років)
навчаються у загальноосвітній середній школі (гімназії), де вивчають «сім вільних мистецтв»: фізику,
географію, історію, хронологію, етику, релігію, а також рідну, латинську та одну з нових мов.

Люди змужнілого віку (від 18 до 24 років) навчаються у вищих навчальних закладах (академія або університет) у
великих містах країни. В університетах є три факультети: богословський, юридичний і медичний, які готують
студентів до майбутньої наукової діяльності. На думку Коменського, після закінчення академії (університету)
молоді люди можуть здійснити подорож для вивчення економічного і політичного життя народів, їх мови, культури
і побуту.

Я.-А. Коменського вважають батьком дидактики. Він уперше створив ґрунтовне вчення про сутність, основні
принципи і методи навчання, класно-урочну систему. У «Великій дидактиці» учений визначив сутність і завдання
освіти, яка покликана служити людині для вдосконалення її розуму, мови і рук, щоб вона могла все потрібне
розумно споглядати, висловлювати словами і здійснювати в дії. Коменський виступав за енциклопедичність,
посильність і доцільність змісту освіти, єдність і наступність шкіл усіх типів, пропонував концентричний
спосіб розміщення навчального матеріалу.

У своїх творах він обґрунтував основні принципи навчання: наочності, свідомості, міцності, послідовності та
систематичності, посильності, емоційності. На його думку, їх дотримання зробить навчання легким, ґрунтовним і
коротким.

Учений увів поняття навчального року з поділом його на чверті та канікули, запровадив перевідні іспити в кінці
року, різні види контролю й перевірки успішності учнів, розмірковував про організацію навчального дня в школі.
Велика його заслуга в тому, що він запровадив класно-урочну систему навчання; вимагав починати навчання в
школах щороку в один день і час; старанно розподіляти навчальний матеріал за роками навчання, одночасно вчити
певну кількість учнів (клас) і переводити їх з одного класу до іншого. Класно-урочна система навчання
утвердилася в школах усього світу.

Я.-А. Коменський створив нові підручники замість застарілих середньовічних. Найвідоміші з них — «Відкриті
двері мов і всіх наук», «Видимий світ у малюнках». Вважав, що підручники мають бути окремими для кожного
класу, доступними для розуміння учнями, написані гарною мовою, відповідати вікові дітей; у них не повинно бути
нічого зайвого.

Видатний педагог багато уваги приділяв моральному вихованню та шкільній дисципліні, був переконаний, що освіта
людини повинна сприяти підвищенню її моральності, формуванню мудрості, помірності, мужності й справедливості —
головних моральних якостей гуманної людини. До основних засобів морального виховання відносив приклади
порядного життя батьків, учителів, товаришів, вправи, привчання, дисципліну. Особливу увагу звертав на шкільну
дисципліну, яку розглядав і як незмінний порядок шкільного життя, обов'язковий для всіх, і як умову правильної
організації навчання й виховання, і як систему покарань, засіб впливу на школярів («школа без дисципліни є
млин без води»). Головним засобом дисциплінувався вважав авторитет учителя, у крайніх випадках допускав і
тілесні покарання (за богохульство, за вперту неслухняність і свідому непокору вчителеві, за пиху,
недоброзичливість, відмову допомогти товаришеві в навчанні).

Я.-А. Коменський наголошував на тому, що успіхи школи в навчанні й вихованні учнів залежать передусім від
учителя. Ця професія є «найпочеснішою під сонцем», а тому «найкращі з-поміж людей нехай будуть учителями».
Педагог повинен любити свою справу, бути працьовитим, ентузіастом, сповненим життя, діяльним і чуйним, любити
учнів, ставитися до них по-батьківськи, бути високоосвіченою людиною, живою бібліотекою і завжди прагнути до
збагачення своїх знань і досвіду, добре володіти методикою передання знань учням. У педагогові він бачив не
лише вчителя, а й вихователя.

2. Що розумів Ушинський під висловом “Щоб виховати людину всебічно необхідно вивчити її всебічно”

Ушинський підійшов до розробки теорії педагогіки як широко освічений мислитель, озброєний глибокими науковими
знаннями про людину, як предмет виховання.

Ушинський указував, що теорія педагогіки повинна бути заснована на використанні законів анатомії, фізіології,
психології, філософії, історії й інших наук. Вона повинна відкривати закони виховання, а не обмежуватися
педагогічними рецептами. Йому добре була знайома педагогіка його часу.

Відкидаючи умоглядну, кабінетну побудову педагогічної теорії, Ушинський застерігав також проти емпіризму в
педагогіці, справедливо вказуючи, що недостатньо ґрунтуватися тільки на особистому, хоча б удалому, досвіді
виховної роботи. Він вимагав єдності теорії і практики. «Порожня, ні на чому не заснована теорія виявляється
такою ж нікуди не придатною річчю, як факт або досвід, з якого не можна вивести ніякої думки, якому не передує
і за яким не випливає ідея. Теорія не може відмовитися від дійсності, факт не може відмовитися від думки», —
писав Ушинський. Педагогічну практику без теорії він уподібнив знахарству в медицині.

Ушинський зовсім правильно затверджував, що педагогові недостатньо засвоїти принципи і конкретні правила
виховної роботи, йому необхідно також озброїтися знанням основних законів людської природи і вміти
застосовувати їх у кожнім конкретному випадку. «Якщо педагогіка хоче виховувати людину у всіх відносинах, то
вона повинна колись довідатися його теж у всіх відносинах»,- заявляв він. Здійснюючи цю вимогу, Ушинський
написав капітальну працю «Людин як предмет виховання» у двох томах і, припускаючи дати третій том, зібрав і
підготував до нього матеріали, але рання смерть перервала його плідну роботу.

У той період в області психології бороли два напрямки: метафізична психологія, представники якого намагалися
будувати психологію умоглядно, апріорно, починаючи з визначення «душі», і новий напрямок — емпірична
психологія, прихильники якого прагнули обпертися на досвід, вивчити факти й окремі сторони психічного життя,
починаючи з найпростіших її проявів.

Ушинський прагнув виходити з досвіду, надавав великого значення спостереженню. У його психологічних поглядах
чимало матеріалістичних елементів. Він розглядає психічне життя в її розвитку.

Ушинський правильно дорікав Гербарта в метафізичності й однобічності, указував на обмеженість психологічних
поглядів іншого, що користувався в ті часи великою популярністю німецького психолога Бенеке. Він прагнув
розглядати психіку не абстрактної людини, що знаходиться поза часом і простором, а живої, діючої, що

Замовити реферат
Реклама
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1969
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником8138
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити2108
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3137
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8201
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4672
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4531
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5988
Реклама

Цікаве