швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури131166
2 Історія України33884
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)31022
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги30342
5 Звіт про проходження виробничої практики 24448
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка24226
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19495
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18349
9 Правопис слів іншомовного походження16354
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16196
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Соціологія вільного часу» (ID:392)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   10 кб.

Соціологія вільного часу

Соціологія вільного часу – галузь соціології, яка вивчає життєдіяльність, відносини людей у сфері вільного
часу.

Інтерес до проблем вільного часу на Заході проявився в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Однією з перших у цій
галузі була книга засновника технократичного напрямку в соціології Т. Веблена “Теорія бездіяльного класу”.

Проблема вільного часу стає однією з значущих, з’являється перспективний напрям досліджень – “соціологія
дозвілля”. Значний внесок в її розвиток зробили Ж. Фрідман, Ж. Дюмазідьє, М. Каплан, Г. Віленський, Г. Клута,
А. Заломек, Дж. Ландберг, В. Хавієрст, З. Страйков, З. Скужинський та ін. Хвиля досліджень охопила майже всі
країни.

Розвиток соціологічних досліджень в Україні супроводжувався вдосконаленням соціологічної теорії, типології
вільного часу, методики і техніки досліджень, про що свідчать публікації Л. А. Ази, М. А. Андреєва, Г. В.
Говорун, Є. І. Головахи, М. В. Захарченка, О. В. Ковтун, А. О. Кроника, А. Я. Лойя, В. М. Пічі, Л. В. Сохань,
Н. О. Побєди, А. Н. Стояна, З. І. Тимошенка та ін.

Основними поняттями, якими оперує соціологія вільного часу, є: “соціальний час”, “позаробочий час”, “вільний
час”, “час дозвілля”, “час більш піднесеної діяльності”, “культура вільного часу”, “вільний час особи”,
“вільний час соціальної групи”, “вільний час суспільства”, “регулювання вільного часу” та ін.

У своїй сутності соціальний час є об’єктивними відносинами доцільної діяльності людини. Взаємоперехід від
однієї форми соціальної діяльності в іншу утворює структуру соціального часу. Робочий час і неробочий час, у
тому числі і вільний час, - основні сфери життєдіяльності людини, об’єктивні міри її суспільного буття, які
складають структуру соціального часу.

Робочий і поза робочий, у тому числі і вільний, час, що становлять структуру соціального часу, виражають
всезагальний характер відносин необхідності і свободи.

Вільний час можна визначити як ту частину соціального, в тому числі і позаробочого часу, яка вивільнена від
невідкладних справ і є “часом свободи”, простором вільної діяльності і вільного розвитку особистості.

Сутність вільного часу становить усталена якість, яка зберігається у всіх змінах вільного часу; його ж зміст
за обсягом ширше поняття, ніж сутність, він включає в себе не лише сутність вільного часу, але й усі інші
зв’язки, притаманні даному феномену. Зміст вільного часу є більш плинним і змінним, ніж його сутність.

Вільний час є таким же зайнятим часом, як, скажімо, і робочий. Але вільним ми називаємо його тому, що:

цей час відносно вільний від трудових обов’язків;

він належить самій людині, яка може за певних умов відносно вільно розпорядитися ним за своїм бажанням;

він вільний від невідкладного задоволення людиною тих потреб, які пов’язані лише зі збереженням її
життєдіяльності і працездатності;

при його використанні людина має можливість змінювати величину конкретних затрат часу і черговість видів
діяльності, порядок задоволення тих чи інших потреб;

на відміну від вільного усю поза ним частину часу людини можна було б назвати “невільним часом”. При цьому у
невільній частині позаробочого часу можна виділити три групи затрат часу, одна з яких – час для задоволення
фізіологічних потреб, а дві інші – час, пов’язаний із роботою на виробництві, чи підприємницькою діяльністю,
час на домашню працю та інші побутові потреби (див. схему 1).

Позаробочий час

Вільний час:

Невільний час:

Час дозвіллєвої діяльності

Час, пов’язаний з роботою на виробництві

Час більш піднесеної діяльності

Час на домашню працю та інші побутові потреби

Інші затрати вільного часу

Час на задоволення природних фізіологічних потреб

Схема 1. Класифікація затрат позаробочого часу працюючого


Вільний час суспільства – це загальна кількість вільного часу індивідів плюс робочий час працівників галузей,
де створюються умови для використання індивідом свого вільного часу. Вільний час суспільства – необхідна умова
розширення духовного відтворення суспільства.

Вільний час соціальної групи характеризується загальною спрямованістю в його використанні, спільністю занять
та інтересів. Величина вільного часу соціальної групи складається з індивідуальних затрат вільного часу.
Доцільно розрізняти вільний час робітників, селян, службовців, інженерно-технічних працівників, студентів,
учнів, а також інших категорій населення (домогосподарок, пенсіонерів тощо).

Особистий вільний час знаходиться в розпорядженні людини, однак він пов’язаний з вільним часом соціальної
груп, так і від рівня соціалізації, розвитку особистості, від її соціально-психологічних особливостей. Вільний
час дає людині можливість не лише нагромаджувати нові знання й сили для включення у свідому діяльність, але й
розвивати свої здібності в професійній праці.

Особливе місце в соціології вільного часу займає проблема класифікації (групування) видів діяльності у вільний
час. Класифікація ця можлива перш за все на основі принципу залежності способів використання вільного часу від
виробничої діяльності людини, неподібності завдань і функцій робочого й вільного часу, значущості і цінності
тих або інших видів діяльності для життя людини і суспільства.

Для вирішення питання про класифікацію занять у вільний час принципове значення має положення про те, що
вільний час представляє собою дозвілля і “більш піднесену діяльність” – дві найважливіші частини вільного
часу, близькі, але нерівнозначні одна одній. Дозвілля – це час занять, за допомогою яких відбувається в
основному відновлення фізичних, розумових та психічних сил людини, витрачених у сфері праці. До часу більш
піднесеної діяльності слід віднести заняття, які найбільшою мірою сприяють розвиткові істотних сил особи, її
вдосконаленню.


Вільний час

Час дозвіллєвої діяльності:

Час більш піднесеної діяльності:

Індивідуальне споживання культури

Навчання без відриву від виробництва

Публічно-видовищне споживання культури

Самоосвіта

Спілкування

Підвищення кваліфікації і перекваліфікація

Фізичні заняття

Соціально-політична діяльність

Розваги та ігри

Творча діяльність і любительські заняття

Пасивний відпочинок

Участь у вихованні дітей

Інші види дозвіллєвої діяльності

Спортивні заняття, туризм


Інші види більш піднесеної діяльності

Схема 2. Класифікація затрат вільного часу працюючого


Однією з найважливіших категорій соціології вільного часу є поняття “культури вільного часу”. Культура
вільного часу – це не що інше як проблему змісту вільного часу, спосіб і міра його якісного освоєння з точки
зору реалізації й збагачення людських сутнісних сил.

Виходячи із соціологічних даних про витрати часу ступінь впливу того або іншого заняття, виду діяльності на
розвиток особистості людини, можна виділити три рівні культури використання вільного часу:

високий, який характеризується значною питомою вагою суспільно-корисної творчої діяльності;

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1692
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7644
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1730
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2783
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7844
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4367
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4236
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5577
Реклама

Цікаве
загрузка...