швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури150822
2 Історія України37216
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)34922
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32948
5 Звіт про проходження виробничої практики 27128
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка26629
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19924
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18836
9 Правопис слів іншомовного походження18412
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16732
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Образотворче мистецтво» (ID:42)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   20 кб.

Контрольна робота

“Образотворче мистецтво” ПЛАН




Стародавні часи. Трипільська культура, скіфи

Основи давнього українського мистецтва були закладені художньою спадщиною Київської Русі. Помітний слід у ній
залишили культурні традиції багатьох народів, які в далекі часи мешкали на території сучасної України.

В період IV—НІ тисячоліть до н. е. величезну територію від Дністра до Дніпра займали трипільські племена
землеробів, скотарів і мисливців. Вони жили у видовжених будинках із дво- або чотирипохилою покрівлею. Моделі
таких споруд, зроблені самими трипільцями, було знайдено під час розкопок. Керамічний посуд трипільці
прикрашали меандровим чи спіралеподібним орнаментом, виконаним у кольорі або технікою заглибленого рисунка. В
місцях їхніх поселень віднайдено чимало глиняних опалених статуеток тварин і примітивно зображених людей
(переважно жінок).

На великому просторі від Дону до Дунаю в VII—II століттях до н. е. мешкали скіфські племена, які прийшли із
заволзько-каспійських країв. Частина з них залишилися кочівниками і займалися скотарством, а ті, хто осів у
степах між Дністром і Дніпром, стали землеробами. Про могутність племінних об'єднань скіфів свідчать царські
кургани, висота яких часом сягала 15—20 метрів (Чортомлик, Солоха, Товста Могила). У скіфських похованнях було
знайдено багато коштовних речей, які дають уявлення про одвічні культурні традиції скіфів або ж свідчать про
їхні тісні стосунки з античними містами Північного Причорномор'я.

Скіфи широко використовували «звіриний» стиль в оздобленні різних речей. Віднайдено зброю, предмети побуту зі
стилізованими зображеннями тварин та вигаданих істот. Такий характер має і золота платівка із зображенням
оленя з кургану Куль-Оба поблизу Керчі (IV ст. до н. е.). В період Великого переселення народів цей стиль
набув поширення не лише у Східній, а й у Західній Європі.

У скіфських курганах знайдено вишукані художні витвори з зображенням сцен із життя скіфів, їх авторами,
мабуть, були грецькі майстри, а замовниками — скіфська знать. До таких взірців належать знаменита пектораль із
Товстої Могили, золотий гребінь із кургану Солоха, срібна ваза з кургану Чортомлик.

У III столітті до н. е. сарматські племена витіснили скіфів до Криму. Тут вони створили свою державу зі
столицею Неаполем Скіфським (поблизу Сімферополя), яка проіснувала до III століття н. е. Місто було забудоване
оборонними і громадськими спорудами, а також оселями знаті. Найвизначнішою спорудою був мавзолей скіфських
царів із поліхромним розписом стін. У мавзолеї знайдено близько 800 золотих прикрас одягу похованих тут
царів.

Великим культурним шаром, що справив значний вплив на формування художніх традицій Київської Русі, було також
мистецтво античних міст Північного Причорномор'я (VI століття до н. е. — VI століття н. е.). У Тірі (поблизу Б
ілгорода-Дністровського), Ольвії (правий берег Бузького лиману), Пантикапеї (район Керчі), Херсонесі (поблизу
Севастополя) за зразками грецької та римської метрополій зводилися величезні храми, театральні та спортивні
споруди. Пошановувалося прикрашання міст і будинків скульптурними витворами і фресковими розписами,
присвяченими переважно античним богам. Взірцем високої майстерності є фрескове зображення голови Деметри у
склепі в Керчі. Дуже поширеним було виготовлення, як і в стародавній Греції, невеличких теракотових статуеток
(коропластика) і декоративно оздобленого керамічного посуду. Розвиток мистецтва в античних колоніях
Причорномор'я значною мірою відповідав процесам, що відбувалися в художньому житті Греції та Риму.

У IV столітті н. е. новим чинником розвитку слов'янської культури була поява на берегах Криму візантійських
колоній, які стають форпостами поширення християнської релігії і відповідного її настановам мистецтва. У
центрі цих колоній — Херсонесі (Корсунь) — споруджується багато християнських базилік із фресками і мозаїками.
Серед християнських храмів хрестово-купольного типу, які почали тут зводити ще від X століття, найкраще
збереглася церква Іоана Предтечі у Керчі.

Особливою майстерністю визначаються скарби VI століття із золота і срібла з Мартинівки і Малої Перещепини
(Середнє Подніпров'я). Можливо, вони належать антам.

У Мартинівському скарбі привертають увагу чотири рельєфи з показаними у танці постатями у вишиваних сорочках і
вузьких штанцях. Тут знайдено також позолочені орнаментальні бляшки зі стилізованим зображенням коней, у
виконанні яких ще збереглися впливи «звіриного стилю».

У місцях слов'янських поселень знаходять чимало декоративних прикрас — підвісок, поясних пряжок, фібул — із
зображенням фантастичних тварин і птахів.

Високого розвитку декоративне мистецтво східних слов'ян досягає наприкінці першого тисячоліття. Про це
свідчить срібна обкладка на рогові тура, знайдена в Чорній Могилі у Чернігові. На ній зображені мисливці з
луками, собаки й різні міфологічні істоти.

Внаслідок об'єднання в другій половині першого тисячоліття східнослов'янських племен виникла могутня феодальна
держава — Київська Русь. За князювання Володимира Святославича її землі простяглися від Карпатських гір до
Волги, від Чорного до Білого моря. На торговельному шляху «із варяг у греки» виросли такі міста, як Новгород,
Смоленськ, Київ, Переяслав, а на Десні — Чернігів.

Аби об'єднати численні слов'янські племена з властивою їм специфікою економічного й політичного життя,
міфологічних вірувань, необхідна була спільна ідеологія. Такою основою стало християнське світорозуміння.

Починаючи з IV століття християнство поширюється у Західній Європі, а у X столітті стає панівним також у
сусідніх країнах — Чехії, Угорщині, Польщі.

Київська Русь приймає його візантійський варіант. Візантійська форма організації церкви, підпорядкована владі
Василевса як намісника Бога на землі, відповідала прагненню великого київського князя до централізації
держави, що складалася з окремих удільних князівств. До того ж візантійська культура, що була заснована на
традиціях римської імперії, у X столітті виявилася могутнішою за західноєвропейську. Вона давала змогу
Київській Русі зробити могутній прорив у розвиткові своєї культури — від самого початку піднятися на вищі
щаблі досягнень архітектури, живопису, письменства, філософської думки того часу.

Першим великим храмом, зведеним запрошеними з Візантії майстрами, була Богородицька (Десятинна) церква в Києві
(989—996 рр.). Збудована за класичними візантійськими зразками, ця тринефна хрестово-купольна споруда була
прикрашена фресками та мозаїками, мармуровими художніми формами.

Про розквіт художньої літератури І духовного життя на Русі свідчила також поява величних споруд Успенського
собору Києво-Печерської лаври, Собору Михайлівського Золотоверхого монастиря, Кирилівської церкви.

Втім найбільш значущою серед цих пам'яток була грандіозна п'ятинефна споруда, увінчана тринадцятьма
пірамідальне розташованими куполами, — Київський Софійський собор — головний престольний храм Київської Русі,
«Митрополія Руська», що вінчала забудову «града Ярослава». Відливав золотом мозаїк його центральний олтар із
величезним образом Богоматері-Оранти. Вражав фресковий живопис із численними постатями святих уздовж стіни.
Сюжетно-тематичне вирішення живопису в Софії Київській, як і в інших давньоруських храмах, гармоніювало з
архітектурно-конструктивною композицією.

У апсиді під образом Богоматері-Оранти двома регістрами розташовані композиції Євхаристії (причастя) і
святителів.

Якщо по вертикалі вони пов'язані з образом Оранти, то по горизонталі — з настінними розписами центрального
нефа.

На його південній стіні були зображені дочки князя Ярослава, на північній — його сини, а на західній (яка не
збереглася) навпроти центрального олтаря — сам Ярослав, що разом із дружиною Іриною дарує модель храму
Христові.

Крім Оранти, ще одним композиційним вузлом живопису інтер'єру Софії є образ Вседержителя, до якого Богоматір
звертається жестом піднятих до нього рук.

Вседержителя зображено на яскраво освітленій поверхні скуфії бані. Пластична структура інтер'єру, як і
живописні зображення, спрямовують погляд угору — від образів святителів, Євхаристії та Оранти в олтарі й далі
— через розміщені на парусах постаті євангелістів — до апостолів між вікнами бані і образа Вседержителя у
скуфії купола.

Рух усіх духовних потоків, спрямованих по вертикалі вгору, а також униз і вздовж стін, був обмежений простором
храму. Такий принцип побудови духовної структури храму засобами архітектури й живопису, підпорядкований,
створенню цілісної замкненої моделі світобудови, став традиційним для східнохристиянської, зокрема
давньоруської, церкви.

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1869
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7970
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1988
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3025
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8056
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4580
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4430
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5845
Реклама

Цікаве