швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури159192
2 Історія України38191
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)36157
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги33496
5 Звіт про проходження виробничої практики 27684
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка27322
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові20048
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18991
9 Правопис слів іншомовного походження18838
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16841
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Білети з політекономії» (ID:440)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       13 стр.
Размер в архиве:   135 кб.

1. Об'єкт політичної економії та її предмет. Метод політичної економії

Весь навколишній світ, усю світобудову вивчають різні науки, їх можна поділити на дві великі групи:

а) природознавчі - науки про закони та закономірності розвитку природи (біологія, хімія, фізика,
геологія);

б) суспільні - науки про закони й закономірності розвитку суспільства (історія, філософія, юридичні науки,
літературознавство й політекономія).

Отже, політекономія - це наука про суспільство. Це означає, що загальним об'єктом її вивчення є суспільство.

Кожна наука має свій предмет вивчення. Що ж вивчає політекономія? Добрих 150 років після Монкретьєна, який дав
назву цій науці, політекономія розглядалася переважно як наука про державне господарство. І лише при А.Сміті
характер її змінився. Вона стала перетворюватися в науку про закони розвитку господарства взагалі та про
економічні відносини класів зокрема.

Але політекономія вивчає не все виробництво. Технічні його аспекти вивчають інші технічні науки. Предметом же
політекономії є лише соціально-економічна суть виробництва, тобто ті виробничі (економічні) відносини, які
виникають між людьми в процесі функціонування суспільного виробництва.

Предмет політичної економії трактується значно ширше. Вивчаючи виробничі (економічні) відносини
людей, вона розглядає не лише організаційно-економічні та техніко-економічні питання (надаючи їм досить
важливого значення), але й вивчає соціально-економічні умови, в яких відбувається життєдіяльність людей. Тому
політекономія дає можливість відповісти не тільки на питання: що, як і для кого потрібно виробляти, але й на
питання більш суттєві: чим визначається характер виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних
благ.

Отже, метод політичної економи, за допомогою якого вивчаються виробничі відносини, спирається на діалектичний
світогляд. Використовуючи математичні засоби аналізу й синтезу економічних процесів і явищ, він досліджує їх
в історичному розвитку, а також у діалектичній єдності кількісних і якісних змін. Лише на такій основі
політекономія може поставити на служіння людській практиці свої висновки.

2. Корегування зовнішніх ефектів. Теорема Коуза.

К. розглянув витрати досягнення і підтримки угод між економічними агентами, запропонував положення про
права, або майнові права. Результати проведеного ним аналізу доводять, що багато законів не має реального
значення за нульових витрат з діловодства. Ця теза є паралеллю до висновку, що фірми за однакових умов
непотрібні, зробленому в праці "Природа фірми". Всі взаємовідносини можуть здійснюватися простими угодами без
адміністративного втручання, тобто безпосередньо через ринок. Це дало змогу К. дійти висновку, що витрати з
діловодства ніколи не дорівнюють нулю, що пояснює інституціональну структуру економіки, в т.ч. зміни форм і
різних юридичних норм, або точніше — інституціональну економіку можна пояснити відносними витратами різних
інституціональних угод спільно із зусиллями сторін на підтримання мінімуму загальних витрат. Ці висновки щодо
радикального впливу витрат з діловодства — головний результат його аналізу. Парадоксально, але саме висновок
про наслідки передбачення витрат з діловодства отримав назву "теорема К.", яка, на думку економіста
Дж.Стіглера, може бути сформульована таким чином: "...за досконалої конкуренції приватні й соціальні витрати
однакові". Висновки з приводу витрат роблять зручнішим аналіз реальних умов. Дослідження некомерційних
організацій, державних установ і підприємств за допомогою такого підходу показали, наскільки широким є коло
питань, до яких можна плідно застосовувати "теорему К.". Предмет досліджень К. становить особливий інтерес
для країн Східної Європи (в т.ч. і країн колишнього СРСР), які перебувають на порозі формування регульованого
ринку.

1. Продуктивні сили суспільства.

Засоби виробництва (речовий фактор) самі по собі - це купа мертвих речей. Для того, щоб почався процес
виробництва, їх необхідно поєднати з робочою силою (особистий фактор). Лише жива праця спроможна воскресити з
мертвих і перетворити в діючі засоби виробництва. А це означає, що вирішальним елементом будь-якого
виробництва є людина з її умінням, виробничим досвідом, навичками до праці. Отже, особистий та речовий
фактори виробництва повинні постійно взаємодіяти. В результаті такої взаємодії факторів виробництва виникає
нова категорія - продуктивні сили.

Продуктивні сили суспільства - це сукупність особистих і речових факторів виробництва в їх взаємодії та
взаємозв'язку.

Засоби виробництва (речовий фактор) самі по собі - це купа мертвих речей. Для того, щоб почався процес
виробництва, їх необхідно поєднати з робочою силою (особистий фактор). Лише жива праця спроможна воскресити з
мертвих і перетворити в діючі засоби виробництва. А це означає, що вирішальним елементом будь-якого
виробництва є людина з її умінням, виробничим досвідом, навичками до праці. Отже, особистий та речовий
фактори виробництва повинні постійно взаємодіяти. В результаті такої взаємодії факторів виробництва виникає
нова категорія - продуктивні сили.

Продуктивні сили суспільства - це сукупність особистих і речових факторів виробництва в їх взаємодії та
взаємозв'язку.

Продуктивні сили - це не просто сукупність людей, що володіють певним виробничим досвідом та засобами
виробництва. Вони, в першу чергу, відображають відношення суспільства до природи.

Щя двоїстість людини зумовлює той факт, що вона, з одного боку, щоб забезпечити собі матеріальне існування,
вступає в певні відношення з природою, використовує природний матеріал, переробляє його й створює необхідні
для життя матеріальні блага. Саме ці відносини між людиною та природою, які характеризують виробничий,
технологічний зв'язок у суспільному виробництві, складають основний зміст продуктивних сил.

2. Недосконалість ринку: теоретичне обґрунтування державного втручання в економіку.

Конкурентній ринковій економіці притаманні не тільки позитивні сторони, її функціонування має й цілу низку
негативних наслідків. Вадою охарактеризованої вище системи цін с те, що насправді конкуренція ніколи не буває
досконалою.

З розвитком ринкової економіки дещо послаблюється конкуренція. Хоча з суспільної точки зору конкуренція

В умовах ринкової економіки постійно відбувається злиття фірм, мають місце таємні змови компаній, нещадна
конкуренція тощо. Все це сприяє послабленню конкуренції і зменшенню її регулюючого впливу.

Ринкова система породжує відчутну соціальну нерівність. Ринкова система не завжди може враховувати всі
вигоди і витрати, пов'язані з виробництвом і споживанням певних товарів і послуг.

3. Заощадження: сутність, функція, мотиви.

Важливою відмінністю між теоретичною моделлю ринкової системи і ринковою системою, що реально функціонує у
більшості промислове розвинутих країн, є економічна роль, яку в цих країнах відіграють уряди. У противагу
пасивному урядові, що припускалось у теоретичному плані, в реальному житті державний сектор більшості
сучасних країн є активним та інтегральним компонентом економіки. Через свої уряди суспільство вживає,
як-буде-ноказано у спеціальному розділі, заходи, спрямовані на протидію негативним наслідкам ринку і сприяння
повнішому прояву його позитивних сторін.

1. Перетворення грошей у капітал. Загальна форма руху капіталу.

В обігу товарів і грошей, який виражається формулою Т -Г - Т, гроші є лише посередником в обміні одного
товару на інший. У цьому процесі товаровласників цікавлять не самі гроші, а товари, які можна придбати за
гроші, отримані від продажу своїх товарів.

Полюси формули обігу товарів і грошей - це якісно різні споживчі вартості, оскільки немає сенсу продавати
товар з метою купівлі такого самого товару. Економічний сенс обігу товарів полягає в заміні товару однієї
споживчої вартості товаром, що має іншу споживчу вартість.

Інший економічний зміст має обіг капіталу, загальною формулою якого є Г - Т - Г. Тут процес починається і
завершується грошима, тому крайні полюси формули обігу капіталу якісно однорідні - це гроші. Економічний сенс
обігу капіталу полягає в тому, щоб внаслідок обігу отримати більше грошей, ніж було авансовано. Тому гроші
перетворюються на капітал лише тоді, коли повертаються до власника з приростом. На цій підставі загальна
формула обігу капіталу має такий вигляд:

Г — Т — Г + г, де г — приріст початкове авансованої суми грошей.

2. Поведінка фірми на ринку праці за досконалої конкуренції.

Конкуренція - досить складний І багатогранний процес. Щоб забезпечити успіх у ньому, фірма (підприємець)
повинна дотримуватись певної стратегії дій фірми, спрямованих на досягнення її кінцевої мети. Основу цієї
системи дій складає полістратегічний пошук. Що це означає? Кожна фірма прагне, як правило, монополізувати
ринок для максималізації прибутку. Проте досягнути цього, особливо в сучасних умовах, практично неможливо.

Замовити реферат
Реклама
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1943
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником8083
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити2085
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3103
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8173
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4647
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4502
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5962
Реклама

Цікаве