швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури139240
2 Історія України35710
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33063
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги31850
5 Звіт про проходження виробничої практики 26010
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25603
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19675
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18571
9 Правопис слів іншомовного походження17616
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16518
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Не вмирає кохання, що в серці живе моїм» (ID:65789)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       2 стр.
Размер в архиве:   6 кб.
| 1 |

«Не вмирає кохання, що в серці живе моїм»


(Тема кохання, поезії Г.Гейне)


Як море, в мене серце –


Бушує і кипить,


І скарб чудових перлів


На дні його лежить.


Генріх Гейне – один із найважливіших німецьких поетів та журналістів ХІХ століття. Гейне був водночас і поетом
романтики, і її підкорювачем. Він зробив мову повсякдення придатною для поетичних творів. Його справедливо
називають співцем кохання і природи. Він зворушливо оспівав те найкраще, що властиве людині: її здатність щиро
кохати, любити землю і природу, у простих і зворушливих рядках передав глибину й силу почуттів і переживань
людини. Гейне був ліриком за покликанням, хоча й творив у жанрі драми та роману. Його поетична творчість в
основному розвивалася в річищі, прокладеному фольклорно-народною течією, а сам митець вважав себе останнім
поетом “вільної пісні романтизму”. Водночас його творчість не вміщується в усталені рамки романтизму,
примхливо переплітаючись з реалістичними та іншими тенденціями, що розвивалися в тодішній німецькій
літературі.


Г. Гейне поповнив скарбницю поетичних освідчень в коханні своєю книгою поезій, що називалася “Книга пісень”
(1827) і зробила тридцятирічного Гейне всесвітньовідомим поетом. Основний мотив поезій цієї книги –
нерозділене кохання. Велика частина віршів “Книги пісень” була створена під впливом глибокого відчуття поета
до двоюрідних сестер Амалії та Терези, в яких Гейне закохувався по черзі і які не відповідали йому взаємністю.
Свою збірку автор розділила на три частини. Кожна з цих частин ознаменувала три етапи його нероздільного
кохання.


Перша частина має назву “Юнацькі страждання” і розкриває сюжет, коли кохана приходить до поета в уяві, а
кохання зображено як романтична мрія, нестерпне очікування, химерне сновидіння. В другій частині – “Ліричному
інтермецо”, кохання розцвітає насправді, але без взаємності. Заключна частина (“Знову на Батьківщині”) є
своєрідним спогадом – кохання оживає тільки в пам'яті поета. Важливим елементом поетики “Книги пісень” є
романтична іронія. Хоча іронія Гейне виходить з художнього досвіду попередників (іронічне обігравання
романтичної мрії, самоіронія), все ж таки вона нова, оскільки інтелектуальна за своєю природою і значною мірою
пов'язана з аналітичним художнім мисленням поета. Якщо для ранніх романтиків іронія була засобом підйому над
прозою життя, то у Гейне вона стає формою повернення до дійсності. Гейне дотримувався принципу циклічності.


Кожній частині книги властива певна смислова, тематична, художня єдність, власний колорит. Місце кожного вірша
точно визначене його зв'язками з попередніми і з наступними. В перших трьох циклах ведучою є тема нещасливої,
нероздільного кохання, яка по-різному інтерпретується в кожному з них. “З мого великого болю створюю я пісні
маленькі”, – відзначає поет і гірко робить зауваження: “Книга ця – це тільки урна з попелом мого кохання”. В
останньому розділі, в «Ліричному інтермецо», домінує тема природи: до поета приходить кохання в «прекрасному
місяці травні», і весь світ для нього сповнюється радістю. Але він не відчуває взаємності, в його коханої
«немає жалю», вона вінчається з іншим. У вірші «Блискучим літнім ранком…» краса квітки виступає символом
жіночої краси. Її ніжність і беззахисність обеззброюють поета, він готовий пробачити їй всі образи.
Характерною особливістю «Ліричного інтермецо» є те, що свої почуття поет виражає через образи природи: образи
кольорів, птахів, неба, дерев. Іноді символіка природи набуває драматичного характеру, як наприклад, у вірші
про кедр, який росте на засніженій вершині. Він мріє про пальму, яка росте під яскравим південним сонцем. Але
зустрітися їм не призначено.


Отже, хоча вірші “Книги пісень” надихалися нерозділеним коханням молодого поета до Амалії, в них відображені
не тільки його особисті переживання. Тут вічна історія трагічного кохання набуває загальнолюдського звучання,
характеризує стан душі сучасної письменнику молоді, здатної глибоко мислити, тонко відчувати.








PAGE 2




| 1 |
Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1788
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7830
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1854
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2912
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7925
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4488
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4351
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5697
Реклама

Цікаве
загрузка...