швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури149538
2 Історія України36969
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)34543
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32763
5 Звіт про проходження виробничої практики 26902
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка26426
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19891
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18803
9 Правопис слів іншомовного походження18261
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16712
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД)» (ID:7191)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   21 кб.

К/р ЗЕД



Зміст




1. Інструменти зовнішньоторговельної політики

Інструментами зовнішньоекономічної політики називають тільки ті політико-економічні інструменти, які
призначені для цілеспрямованого безпосереднього впливу на зовнішньоекономічні операції. Вони можуть
поділятися на торгово-політичні та валютно-політичні інструменти. До перших належать ті, які впливають на
реальні характеристики міжнародного обміну товарами. Найважливішими торгово-політичними інструментами є мито,
контингенти та інші нетарифні торгові обмеження.

Мито є найдавнішим інструментом торгової політики. В цілому його розглядають як податок, який держава накладає
на товар, якщо він перетинає державний кордон або кордон митної зони, Відповідно до напряму товарних потоків
розрізняють ввізне, вивізне та транзитне мито. Найбільше економічне значення має сьогодні ввізне мито. Вивізне
мито накладають лише деякі країни, насамперед на аграрні продукти і сировину.

Раніше мито слугувало насамперед фіскальним цілям — формуванню державних доходів. Історично воно належить до
найстаріших джерел доходів держави. Однак мито є не тільки джерелом доходів держави, а й так званою тарифною
перешкодою торгівлі. Нарахування мита штучно підвищує ціну товарів при переміщенні їх через кордон, що впливає
на попит і пропозицію. Мотиви нарахування мита сьогодні такі:

для формування доходів держави (так званий фіскальний мотив);

для коригування рівноваги платіжного балансу;

для захисту вітчизняних товаровиробників (класичний аргумент захисного мита);

для захисту вітчизняних робочих місць.

Незалежно від того, з яких мотивів країна хоче встановити мито, вона має при цьому враховувати те, що торгові
партнери, які через введення цього мита понесуть збитки, з свого боку, відреагують застосуванням так званого
відповідного мита.

Якщо мито діє на зовнішню торгівлю опосередковано, через ціни на товари, що продаються, держава може
здійснювати також безпосередній вплив за допомогою контингентування імпорту або експорту товарів.
Контингенти — це кількісні і(або) вартісні обмеження ввезення або вивезення певного товару, що вводяться на
певний період. Реалізується контингентування через імпортні та експортні квоти, які можуть бути генеральними,
груповими та індивідуальними і поширюватись відповідно на всі країни, групу країн чи якусь окрему країну.
Якщо торговий партнер певної країни йде через переговори "добровільно" на обмеження свого експорту в цю
країну, то говорять про так званий договір добровільного самообмеження.

На практиці імпортні квоти мають більше значення, ніж експортне контингентування. І навпаки, імпортне мито
має багато переваг над імпортними контингентами, тому що кількісні обмеження призводять до підвищення ціни
імпортних товарів, а користується цим експортер, одержуючи більший прибуток. Водночас імпортне мито поповнює
бюджет держави-імпортера.

Усі торгові перешкоди, за винятком мита, охоплюються поняттям нетарифні торгові перешкоди. Контингенти є
тільки формою нетарифних торгових перешкод, які виділяються разом з митом через їх гласність як інструмент
державного впливу на торгівлю. Крім контингентів є ще багато інших нетарифних торгових перешкод, які також
уже давно використовуються як інструмент зовнішньоекономічної політики. На відміну від мита і контингентів
вони перешкоджають торгівлі в більш чи менш прихованій формі, вплив їх важко оцінити кількісно. Часто вони є
побічним наслідком заходів, що провадяться з іншою метою, наприклад підвищення стандартів охорони здоров'я,
безпеки чи охорони навколишнього середовища.

Найважливішими нетарифними торговими перешкодами поряд з кількісними обмеженнями виступають:

надання всіх видів субвенцій вітчизняним підприємствам та галузям економіки, що беруть участь у міжнародній
конкуренції;

введення певного податкового регулювання на користь вітчизняних галузей економіки, які підпадають під вплив
міжнародної конкуренції;

так звані технічні торгові перешкоди, які встановлюються через національні норми та інші технічні нормативи;

забезпечення переваг вітчизняним продавцям при розподілі державних замовлень;

встановлення правових нормативів, які перешкоджають торгівлі;

певні методи визначення митної вартості та митного оформлення, що відступають від міжнародних норм, наприклад
адміністративні акти щодо ввізних документів, упаковки чи маркування.

Правові та управлінські розпорядження, що перешкоджають торгівлі, називають також адміністративними торговими
перешкодами. Приховані нетарифні торгові перешкоди дійсні сьогодні для більшої частини світової торгівлі як
найсуттєвіша перешкода для вільного товарообміну. Оскільки за численними міжнародними договорами, зокрема
ГАТТ-СОТ, мито і контингенти як інструмент торгової політики значною мірою втратили своє значення, то
приховані нетарифні торгові перешкоди залишаються єдиним інструментом впливу на торгівлю. Це явище дістало
назву "неопротекціонізм".

Організаційні засади зовнішньоекономічної політики визначаються національними законодавчими актами,
міжнародними правилами і звичаями, а також спеціальними міжнародними угодами та різноманітними актами
міжнародного права. Оформлення цього правового порядку на національному рівні та його формування на
міжнародному рівні через укладання відповідних міжнародних угод і вступ до відповідних міжнародних організацій
та договорів є також завданням зовнішньоекономічної політики.



2. Економічні проблеми включення України в світове господарство


Потрібні якісні зміни: збільшення частки кінцевої продукції в загальному обсязі експорту; підвищення
ефективності експортних операцій; відновлення присутності на традиційних ринках і розширення торгових
плацдармів на нових напрямках; нарешті, удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Товарна структура українського експорту наводить на смутні міркування про невиліковність «скривленого»
генетичного коду української економіки, закладеного ще в радянські часи. Домінуючі експортні позиції займає
металопродукція (44% експорту), мінеральні продукти і хімія (22%), тоді як машинобудування складає всього
12%.


А. Гриценко ,М.Пашков Украина на мировых рынках: добро пожаловать или…// "Зеркало недели", №25(298), 24 июня
2001

Більш того, за 1995—2001 р. структура експорту товарів помітно погіршилася: частка металопродукції збільшилась
на 8%, а машинобудування — скоротилася на 7%.

Див. там само

Порівняння із сусідами з Центральної і Східної Європи явно не на нашу користь. По - перше, експорт сировини і
товарів з низькою доданою вартістю з України в 4—10 разів перевищує аналогічний показник для Чехії, Угорщини і
Польщі. По-друге, експорт продукції українського машинобудування в 2—5 разів нижче, ніж із країн Центральної
Європи. Але ж ще в 1995-м частка продукції машинобудування в структурі експорту України складала 19%,
Словаччини — 18,8%, Польщі — 21,1%.

Див. там само

Розвивається вкрай небезпечне «сировинне омертвляння» економічних тканин країни. На світових ринках за
Україною поступово закріплюється стратегічно невигідна товарна структура експорту, що підтверджується аналізом
основних товарних позицій.

Слабка інтеграція в міжнародні економічні структури серйозно обмежує присутність нашої країни на пріоритетних
для неї ринках. Відсутність членства в системі ВТО позбавляє Україну можливості використовувати міжнародні
механізми регулювання торгових режимів, у т.ч. у торгових суперечках. Проти нас застосовуються особливі
правила при визначенні рамкових умов проведення антидемпінгових розслідувань.

Торгове лавірування між Заходом і Сходом поки особливими успіхами не відзначено. З одного боку, Україна

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1853
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7946
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1939
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3004
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7999
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4559
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4409
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5777
Реклама

Цікаве