швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури151252
2 Історія України37318
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)35004
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32996
5 Звіт про проходження виробничої практики 27176
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка26689
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19940
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18842
9 Правопис слів іншомовного походження18447
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16739
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Способи захисту екологічних прав громадян в ЄС» (ID:7794)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   25 кб.

Способи захисту екологічних прав громадян в ЄС



Зміст








Захист екологічних прав громадян за законодавством ЄС


Системі права Європейського Союзу (європейського права), як і будь-якій системі права, властива диференціація
за інститутами і галузями. Однією з провідних її галузей є європейське право навколишнього середовища або
право навколишнього середовища ЄС[].

Екологічна політика Європейського співтовариства і право навколишнього середовища ЄС існують і розвиваються
протягом останніх тридцяти років. Розвиток правового регулювання цієї сфери відносин сьогодні проходить за
трьома магістральними напрямками:

створення і забезпечення функціонування організаційного механізму охорони навколишнього середовища
(нормування навколишнього середовища на рівні Співтовариства, введення єдиних правил оцінки впливу на
навколишнє середовище, збирання і обробка екологічної інформації, а також моніторинг навколишнього середовища
через Європейське агентство по навколишньому середовищу, екологічна сертифікація Співтовариства, екологічний
менеджмент і екологічний аудит);

створення і розвиток економічного механізму охорони навколишнього середовища (система фінансування
екологічних заходів «LIFE», «зелені» податки Співтовариства в енергетику, підтримка системи
«депозиту-повернення» у державах-членах);

становлення механізму захисту екологічних прав.

Останнє є однією з найбільш істотних сучасних тенденцій у розвитку екологічного законодавства ЄС[] і
представляється закономірним підсумком діяльності Європейського співтовариства по поліпшенню якості
навколишнього середовища і досягненню високого рівня її захисту.

Саме поняття екологічних прав громадян можна розділити на три широкі категорії. Насамперед, це права з області
публічного права: право на судовий захист від дій екологічних порушників, право заперечувати в суді дії уряду
– locusstandi, а також процедурні права, такі як доступ до інформації і право на участь у прийнятті рішень в
області охорони навколишнього середовища (участь в оцінці впливу на навколишнє середовище тощо).

По-друге, це права з області приватного права: право на судовий захист при безпосередньому заподіянні шкоди
позивачеві і право застосування положень обмежувальних угод. Очевидно, що деяка плутанина між екологічними
правами, що відбуваються з приватного і публічного права, спровокувала дебати про те, у якому ступені
природоохоронні норми можуть мати пряму дію в європейському праві навколишнього середовища.

Третю категорію складають права,, що включаються звичайно в перелік основних прав або в т.зв. «стандарт» прав
людини, такі як право на сприятливе навколишнє середовище або право на інформацію про навколишнє середовище.

На відміну від приведеної класифікації екологічних прав, відомій західній юридичній науці, у вітчизняній науці
екологічного права пропонується інша класифікація екологічних прав громадян, у тому числі, і стосовно до
екологічних прав, які гарантуються у державах-членах Європейського Союзу:

а) фундаментальне екологічне право – право на сприятливе навколишнє середовище;

б) інші екологічні права, що служать одночасно гарантіями реалізації і захисту фундаментального екологічного
права;

в) суміжні екологічні права, а також конституційні й інші права, суміжні з екологічними правами[].

Безсумнівно, остання класифікація більш зручна для систематизації екологічних прав у державах-членах ЄС, однак
на рівні права Європейського Союзу не зовсім прийнятна, тому що законодавство ЄС усе ще не містить основного
екологічного права.

На сучасному етапі розвитку екологічної діяльності і компетенції ЄС, правову основу здійснення політики
Співтовариства в області навколишнього середовища становлять положення Договору про Європейське співтовариство
1957 р. Цьому присвячений розділ XIX Договору про ЄС «Навколишнє середовище», ст. 174–176.

Захист навколишнього середовища є однією з найважливіших цілей Європейського співтовариства. Амстердамський
договір 1997 р., який вніс чергові зміни до змісту установчого договору Співтовариства, закріпив у тексті
Договору про ЄС також принцип екологічної орієнтованості діяльності ЄС (ст. 6). Цей принцип має на увазі
інтеграцію цілей (ст.174(1)) і принципів екологічної політики ЄС (ст. 174(2)) у здійснення інших політик
Співтовариства (сільське господарство, транспорт, загальний ринок, регіональна політика й ін.)

Відповідно до цього принципу («принципу екологічної орієнтованості») будь-яка діяльність організації повинна
здійснюватися з урахуванням потреб навколишнього середовища і сприяти стійкому розвитку. Таким чином,
Європейське співтовариство підкреслює прихильність концепції стійкого розвитку, що є офіційною стратегією ООН,
проголошеною на Конференції по навколишньому середовищу і розвитку 1992 р. у Ріо-де-Жанейро.

Найважливішою складовою концепції стійкого розвитку є забезпечення прав людини, і особливо прав нового
покоління – екологічних прав[].До таких прав відносяться: право на сприятливе навколишнє середовище, право на
інформацію про навколишнє середовище, право на участь у прийнятті екологічних рішень, право на відшкодування
шкоди, заподіяної екологічним правопорушенням, право на доступ до правосуддя в екологічних справах. Як
справедливо підкреслює російський правознавець, професор Бринчук М.М.: «У контексті стійкого розвитку в праві
навколишнього середовища повинний бути вирішений ряд задач, спрямованих на забезпечення дотримання екологічних
прав громадян…Важливою задачею є також створення механізмів захисту екологічних прав і законних інтересів
фізичних і юридичних осіб, визнання екологічних прав майбутніх поколінь і створення механізмів їхнього
захисту»[].

Істотний внесок у становлення механізму гарантій перерахованих вище екологічних прав у Співтоваристві вносить
Орхуська конвенція про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень і доступі до правосуддя з
питань, які стосуються навколишнього середовища 1998 р., яка прийнята під егідою ЕЄК ООН і стала продуктом
процесу «Навколишнє середовище для Європи»[]. Європейське співтовариство, його держави-члени, інші європейські
країни брали активну участь у розробці даної конвенції.

Діяльність Європейського співтовариства по захисту екологічних прав знаходить також юридичні підстави і серед
положень Договору про Європейський Союз 1992 р. Зі статті 6 цього Договору випливає, що Європейський Союз
зобов'язаний «поважати» основні права, гарантовані Європейською конвенцією про захист прав людини й основних
свобод 1950 р., як загальний принцип права Співтовариства. Практика Європейського Суду з прав людини
демонструє, що такі статті Конвенції як ст.2 (право на життя), ст. 6 і 13 (право на справедливе правосуддя),
ст. 8 (право на повагу приватного життя), ст. 10 (право на свободу слова) і ст. I Протоколу I (право на
приватну власність) отримують значимість для захисту навколишнього середовища[].

Загалом можна затверджувати, що ситуація з екологічними правами в Європейському Співтоваристві відповідає
вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини й основних свобод 1950 р. і Орхуської конвенції 1998 р.

При цьому, як вже було згадано вище, право Європейського Союзу прямо не закріплює права на сприятливе
(здорове) навколишнє середовище. Однак, як правильно зауважує Третьякова А.А., «фундаментальне екологічне
право на сприятливе (здорове) навколишнє середовище закріплено а конституціях ряду держав»[].Отже, право на
сприятливе навколишнє середовище відноситься до загальних конституційних традицій держав-членів, що
«поважаються» Європейським Союзом у якості «загальних принципів права» у відповідності зі ст. 6 Договору про
Європейський Союз 1992 р. Таким чином, на думку фахівців[;], можна говорити про непряме визнання права на
сприятливе навколишнє середовище Європейським Союзом.

Найважливішим із прийнятих у розглянутій області нормативних актів європейського права є Директива 90/313/ЄЕС
про свободу доступу до інформації про навколишнє середовище від 7 липня 1990 р.[] Цю директиву було прийнято з
метою забезпечити свободу доступу і поширення екологічної інформації, що наявна в розпорядженні органів влади,
а також визначити межі приступності такої інформації.

Стаття 3 Директиви 90/313/ЄЕС ставить за обов'язок державам-членам робити доступною інформацію про стан

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1876
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7981
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити2019
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3031
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8091
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4590
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4440
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5878
Реклама

Цікаве