швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури137947
2 Історія України35303
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)32526
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги31504
5 Звіт про проходження виробничої практики 25616
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25304
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19606
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18519
9 Правопис слів іншомовного походження17296
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16475
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Людина » (ID:9117)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   12 кб.

Людина народжується як індивід, як суб'єкт суспільства, з притаманними їй природними задатками, формується як
особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.

Особистість

- людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільне значущого та
індивідуально-неповторного.

Індивідуальність — це цілісна характеристика окремої людини, її оригінальність, самобутність її психічного
складу. Не кожен індивід є індивідуальністю. Для цього треба стати особистістю1.

Розвиток людним — процес становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх,
керованих і некеро-ваних чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання.

Розвиток людини не можна зводити до засвоєння, простого накопичення нею знань, умінь та навичок з різних
галузей науки і практичної діяльності. Його не слід розглядати лише з кількісного боку. Розвиток полягає
передусім в якісних змінах психічної діяльності, в переходах від її нижчих щаблів до вищих, у виникненні нових
рис пам'яті, сприймання, уявлення, мислення, волі, характеру тощо, у формуванні нових якостей особистості2.

У зарубіжній педагогіці та психології домінують погляди, що люди народжуються добрими або злими, чес

ними або брехливими, що людині від природи властива агресивність, жорстокість та інші негативні моральні
якості (М. Монтессорі, К. Лоренц, Е. Фромм, А. Чічер-ліх). Такої позиції дотримуються представники
біологічного напряму в педагогіці.

Представники соціологічного напряму (Ж.-Ж. Руссо, К.-А. Гельвецій, Д. Дідро та ін.) вважали, що вирішальним
фактором у розвитку і формуванні особистості є середовище, а головним — вплив домашнього середовища. Йдеться
про те, що школа нічого не може вдіяти, якщо дитина живе в несприятливих домашніх умовах.

За оцінками прибічників біологічного напряму, вплив спадковості на розвиток особистості становить 80—90 %;
вплив середовища, за оцінками представників соціологічного напряму — 90%.

Представники біосоціологічного напряму (конвергенції) дотримуються думки, що психічні процеси (відчуття,
сприймання, мислення та ін.) мають біологічну природу, а спрямованість, інтереси, здібності особистості
формуються як явище соціальне. Зокрема, англійський психолог Д. Шаттлеворт вважає, що на розумовий розвиток
особистості біологічні та соціальні чинники впливають у таких співвідношеннях: 64% чинників — спадковість; 16
— відмінності в рівнях домашнього середовища; 3 —відмінності у вихованні дітей в тій же сім'ї;

17% — змішані фактори (взаємодія спадковості та середовища)1 .

Залежно' від поглядів на роль спадковості чи середовища в розвитку особистості, представники цих педагогічних
теорій відводять і різну роль процесові виховання в розвитку особистості: від визнання його цілковитого
безсилля (за несприятливих умов середовища) і пасивного прямування за розвитком (Ж. Піаже) до активного
втручання в поведінку людини (жорстка "по-ведінкова інженерія" Б. Скіннера).

Розвиток особистості залежить від спадковості, середовища та виховання. Його джерелом і внутрішнім змістом є
такі внутрішні і зовнішні суперечності: процеси збудження і гальмування; в емоційній сфері — задоволення і
незадоволення, радість і горе; між спадковими даними і потребами виховання (дитина-інвалід завдяки вихованню
досягає певного рівня розвитку); між рівнем розвитку особистості й ідеалом: оскільки ідеал завжди досконаліший
за конкретного вихованця, він спонукає до самовдосконалення особистості; між потребами особистості та
моральним обов'язком: щоб потреба не вийшла за межі суспільних норм, вона "стримується" моральним обов'язком
людини, сприяючи формуванню здорових матеріальних і духовних потреб особистості; між прагненням особистості та
її можливостями: коли особистість прагне досягти певних результатів у навчанні, а рівень її пізнавальних
можливостей ще не достатній, для вирішення суперечності їй потрібно посилено працювати над собою.

Спадковість — відновлення в нащадків біологічної схожості з батьками.

Біологічна спадковість визначає як те загальне, що робить людину людиною, так і те відмінне, що робить людей
різними за зовнішнім виглядом і внутрішніми якостями. Питання про спадковість надзвичайно складне. Окремі його
аспекти ще до кінця не досліджені, а тому в педагогічній літературі нерідко висловлюються і суперечливі думки
щодо них.

Людина як частина живої природи успадковує пе-' редусім задатки типу нервової системи, на базі яких формуються
тип темпераменту (меланхолічний, флегматичний, сангвінічний, холеричний), деякі безумовні рефлекси
(орієнтувальний, оборонний, слиновиділення), конституцію тіла, зовнішні ознаки (колір волосся, очей, шкіри).
До суто фізичних задатків належать і група крові, резус-фактор. Нащадки можуть успадкувати від батьків також
певні хвороби: хворобу крові (гемофілію), шизофренію, цукровий діабет, венеричні хвороби. Найнебезпеч-ніше на
фізичне здоров'я дітей впливає зловживання їх батьків алкоголем і приймання наркотиків.

Особливу роль у розвитку людської особистості відіграють власне людські задатки (високоорганізований мозок,
задатки до мови, до ходіння у вертикальному положенні, до окремих видів діяльності). Складною в педагогіці та
психології є проблема дослідження задатків, що характеризують схильність до певної діяльності, тобто
здібностей у певній галузі.

Як свідчать дані фізіології та психології, вродженими у людини є не готові здібності, а тільки потенційні
можливості для їх розвитку, тобто задатки. Що сильніше виявляються спеціальні задатки, то кращих результатів
може домогтися людина в їх розвитку.

Важливим для педагогічної теорії та практики є з'ясування питання, чи успадковуються психічні якості
особистості. Світова педагогіка не дає на нього однозначної відповіді. Значна частина педагогів,
психологів-вважає, що психічні якості особистості, її моральний набуток передаватися у спадок не можуть, вони
формуються у процесі її виховання, навчання і стосунків з навколишнім середовищем.

Підсумовуючи, слід зазначити, що кожна людська істота від природи отримує все, щоб стати людиною, проте
повноцінним членом суспільства вона стає лише тоді, коли для цього існують належні умови, тому важливо якомога
раніше виявити задатки до окремих видів діяльності й створити відповідні умови для їх розвитку.

У навчально-виховній діяльності педагогам слід враховувати, що розвиток особистості школяра має наслідувальний
характер (на основі цієї закономірності розробляються теоретичні засади використання методу прикладу у
вихованні), а людська особистість розвивається в діяльності (природні задатки людини реалізуються тільки в
процесі її життєдіяльності, всебічному її розвитку сприяє залучення до різних видів діяльності), під впливом
середовища (умови життя, насамперед близьке оточення, засоби масової інформації, вулиця, шкільний колектив
справляють відчутний вплив на розвиток особистості школяра). Цей розвиток відбувається як результат впливу на
всі сторони людської психіки (на уроці, на виховному занятті повинні бути задіяні й мислення, і увага, і
пам'ять, і уява, й емоційно-почуттєва сфера). Нові риси особистості потребують нового ставлення до неї
(врахування у вихованні

не тільки вікових особливостей учнів, а й того, що дати-. на щодня збагачується знаннями, життєвим досвідом,
сьогодні є іншою, ніж була вчора).

Середовиіі<е — комплекс зовнішніх явищ. які стихійно діють на людину і значною мірою впливають на п розвиток.

Середовище, що оточує людську особистість, можна умовно поділити на природне (географічне), соціальне і
домашнє, кожне з яких відіграє певну роль у розвитку людини. Природне середовище, у тому числі клімат,
різноманітні природні умови та ресурси, безсумнівно, впливає на спосіб життя людини і характер її трудової
діяльності. Соціальне середовище як сукупність суспільних і психо

логічних умов, у яких людина живе і з якими постійно стикається, позначається на її розвитку найбільшою мірою.
Тому потенційні можливості навколишнього середовища слід уміло використовувати в процесі виховання.

Виховання — один із чинників, під впливом якого здійснюється розвиток дитини.

Якщо середовище переважно стихійно впливає на розвиток людини, то виховання завжди є цілеспрямованим, тому
його результати передбачувані.

Як вирішальний чинник розвитку людини, виховання виконує такі функції: організовує діяльність, в якій
розвивається і формується особистість; підбирає зміст навчання і виховання, який сприяє розвиткові й
формуванню особистості; усуває впливи, які можуть негативно позначитися на розвитку і формуванні особистості;

ізолює особистість від несприятливих для її розвитку та формування умов, які неможливо усунути.

Передусім виховання спрямовується на створення умов для розвитку успадкованих фізичних особливостей і
природних задатків та набуття нових рис і якостей, що формуються впродовж життя людини. Звісно, воно не може
змінити кольору шкіри чи конституції -гіла, успадкованих особистістю, але може зробити її фізично здоровою,
витривалою, загартованою. Виховання не може докорінно перебудувати й тип темпераменту, але здатне внести до
нього певні корективи. Вихованням, особливо самовихованням, людина розвиває та зміцнює гальмівні процеси або
збільшує силу й динамічність нервових процесів.

Анатомо-фізіологічний, психічний і соціальний розвиток особистості здійснюється в діяльності.

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1752
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7774
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1815
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2854
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7890
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4439
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4304
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5658
Реклама

Цікаве
загрузка...