швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури141274
2 Історія України36009
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33364
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32078
5 Звіт про проходження виробничої практики 26231
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25774
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19723
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18601
9 Правопис слів іншомовного походження17759
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16535
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Антропотеїзм Феєрбаха » (ID:9242)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   16 кб.

Антропотеїзм Феєрбаха


План





1. Короткий огляд життя Фейєрбаха


Людвіг Андреас Фейєрбах (1804—1872) народився в сім'ї криміналіста у м. Ландсхуті (Баварія). Після закінчення
місцевої гімназії 1823 p. вступив на теологічний факультет Гейдельберзького університету. Згодом перейшов до
Берлінського університету, де слухав лекції Гегеля. Під їх впливом і формувалися погляди Фейєрбаха. Після
закінчення навчання в 1828 p. захистив у Єрлангенському університеті дисертацію "Про єдиний, загальний і
безконечний розум", написану в дусі гегельянства. Ставши приват-доцентом, Фейєрбах з 1829 p. читав курс
гегелівської філософії та історії філософії Нового часу. Через рік він надрукував анонімно "Думки про смерть
та безсмертя", спрямовані проти важливих догматів християнства. Авторство Фейєрбаха було встановлено, праця
конфіскована, і філософ був позбавлений права викладання. Цілком присвятивши себе літературній праці,
мислитель написав і видав ряд історико-філософських творів: "Історія філософії Нового часу від Бекона
Веруламського до Бенедикта Спінози" (1833), "Виклад, розвиток і критика філософії Лейбніца" (1837), "П'єр
Бейль. До історії філософії і людства" (1838). 1836 p. Фейєрбах оженився і протягом 25 років майже безвиїзне
жив у селищі Брукберг, де його дружина була співвласником невеликої фарфорової фабрики. В 1859 p. фабрика
збанкрутувала, і філософ переїхав до Рехенберга (поблизу Нюрнберга), де у скруті провів останні роки.



2. Глибока криза класичної філософії та роль Фейєрбаха в цьому. Процес становлення поглядів філософа


Сильним ідейним опонентом Гегеля протягом багатьох років був Шеллінг, котрий в останній період своєї творчості
протиставляв логіцизмові колишнього друга свою філософію одкровення людини людині. Полеміка пізнього Шеллінга
з філософією Гегеля справила великий вплив на молодого ф. Енгельса — одного з основоположників філософії
марксизму — некласичної філософської доктрини. Одночасно з Енгельсом лекції Шеллінга у Берліні (1841) слухав
датчанин Серен К'єркегор. Він протиставив класичному раціоналізмові гегельянства та теології пізнього
шеллінгіанства свою, теж некласичну філософію — екзистенціалізм.

У жорсткій полеміці з класичним раціоналізмом та логіцизмом у ці ж часи народжується інша впливова
пост-класична філософська доктрина — позитивізм О. Конта, Дж. С. Мілля, Г. Спенсера та інших. В аналогічних
умовах з'являється так званий "вульгарний" матеріалізм Л. Бюхнера, К. Фогта, Я. Молешотта, який прагнув
підмінити рафіновано-раціоналістичну філософську класику природознавством. Поглибленню кризи класичної
філософії сприяли і послідовники Гегеля, особливо младо-гегельянці Д. Штраус, Б. Бауер, які прославилися
своїми лівими поглядами та атеїзмом. Дослідники вважають, що саме праця Д. Штрауса "Життя Ісуса" (1835)
зламала офіційну гегелівську традицію.

Незважаючи на те, що в буремній філософській атмосфері Німеччини, в яку був занурений і Л, Фейєрбах, вже
зароджувалися вихори нових, некласичних філософських течій, він починав як ідеаліст, послідовник і учень
Гегеля. Але досить скоро філософ відійшов від правовірного гегельянства. Поштовхом для цього стала проблема
людини. Готуючи лекції, які він читав у Єрлангені, філософ помітив, що ні Гегель, ні теологія не знають і не
відображають дійсної людської істоти. Місце останньої займають прозорі абстракції, крізь які людина постає
простим "гвинтиком" системи, виконавцем задуму абсолютної ідеї. Вже у "Думках про смерть та безсмертя" (1830)
Фейєрбах дійшов висновку: конкретною істотою індивіда робить лише любов, оскільки вона є вершиною людської
чуттєвості. Чим глибший предмет любові, тим вона сильніша, а цією силою визначається цінність любові: чим
більше ти віддаєш самого себе, тим істинніша твоя любов. Неможливо любити без самовіддачі. Самовіддача, з якою
пов'язується любов, розкриває людину як чуттєву дійсну істоту, означає одночасно самоздійснення людини, робить
її образом "сутності всіх сутностей" — Бога. Сам Бог є любов, і людина, яка любить, причетна до нього.

Повний розрив Фейєрбаха з гегельянством та ідеалізмом знаменувала його стаття "До критики філософії Гегеля"
(1839). У ній автор критикував не лише Гегеля, а й Шеллінга. Останній тяжіє до східної мудрості, його
філософія утверджує спокій і загальну єдність. Гегель — уособлення Заходу, його думка все розчленовує, у
всьому бачить різноманітність, пурхає, як метелик. Саме у Шеллінга Фейєрбах запозичив головний аргумент проти
Гегеля, який зробив початком своєї системи "чистого буття", що збігається з "ніщо". Слідом за Шеллінгом
філософ заперечував Гегелю; буття не може бути "чистим", його не можна відірвати від його ж носія. Буття єдине
із своїм носієм. Таким носієм буття повинна бути матеріальна, чуттєва природа.

З точки зору Фейєрбаха, ідеалізм, який заперечує самоцінність природи, стверджує її вторинність і залежність
від ідеї, є не що інше, як раціоналізована релігія. Дійсна філософія протилежна релігії. В основі останньої
лежить віра, в основі філософії — знання, прагнення розкрити дійсну природу речей. Тому найперше завдання
філософії, вважав Фейєрбах, є критика релігії.



3. Критика релігії у Фейєрбаха


Отже, головною справою життя і філософії Фейєрбаха була критика релігії. Ця критика і стала ланкою зв'язку
двох якісно відмінних етапів його творчості. На противагу гегелівській філософії релігії Фейєрбах розглядав
філософію та релігію як світорозуміння, що взаємно виключають одне одного. На його думку, філософія є наукою,
вираженням ідеї науки, втіленням духу науки як такої, незалежно від будь-якого конкретно визначеного її
предмета. А теологія (релігія) завжди переслідувала філософію, оскільки остання підносить людину до рівня
Всесвіту. Тому під час панування теології, науковий (філософський) дух був пригніченим. Теологія, з точки зору
Фейєрбаха, є способом мислення, що перешкоджає дослідженню природи, тому і людина в ній завжди перебуває поза
природою. Але чому філософія є завжди протилежністю теології? На це — питання Фейєрбах відповідає так:
фундаментом теології є чудо, фундаментом філософії — природа предметів; фундаментом філософії є розум,
фундаментом теології — воля. Філософія розглядає закони моралі через моральні відносини як категорії і закони
духу, а теологія вважає їх заповідями Бога. Добро є добром для філософа тому, що воно є втіленням
доброчинства, чесності людини, виражених у діях; для теолога — тому, що так хоче і велить Бог. Фейєрбах
наголошує на двох необхідних умовах у підході до критики будь-якої релігії: по-перше, заперечення наявності у
людини будь-яких природжених релігійних ідей та почуттів. В іншому разі доведеться визнати, що у людини є
особливий орган забобонності, запрограмований природою орган релігійного почуття. По-друге, не можна
погодитись також і з тими, хто вважає релігію випадковим явищем, позбавленим глибоких психологічних коренів.
Визнання того, що релігійні погляди мають для свого існування реальні причини, є, на думку Фейєрбаха,
необхідною передумовою їх серйозної наукової критики. Ключ до правильного розуміння сутності релігійних
уявлень, з його точки зору, слід шукати в умовах життя людей та в своєрідному їх заломленні у свідомості
людини. Одначе, в своїх працях Фейєрбах не зосереджував основної уваги на аналізі конкретно-історичних умов,
що породжують релігію. Він говорив про два корені походження релігії, насамперед християнства. Християнська
релігія, на його думку, має необхідне походження, обумовлене самою природою релігії, яка є суттєвою формою
людського духу, і передусім саме народного духу. Другим коренем походження релігії є час, тобто цей корінь має
історичний характер. Християнська релігія, на думку Фейєрбаха, могла народитися саме в той час, коли вона і
виникла, — в час занепаду античного світу: загибелі усіх національних відмінностей, усіх
національно-моральнісних зв'язків, усіх принципів, що були рушіями старого світу. Саме в такий час, з точки
зору Фейєрбаха, могла сформуватись релігія, чиста, вільна від будь-яких сторонніх нашарувань, і прийняти
відповідний її сутності образ, набути форму відповідної сутності.

Проте більшою мірою Фейєрбах зосереджує увагу і вбачає своє завдання в тому, щоб показати, як виникає
релігійна психологія, почуття, релігійні переживання. Релігійний об'єкт, підкреслював він, не перебуває як
чуттєвий об'єкт поза людиною, а прихований у ній самій, утаємничений у свідомості людини. Бог є не фізичною,
не космічною, а психологічною істотою, він є дзеркалом душі людини. Саме тому Фейєрбах поділив релігії на
природні, характерні для раннього періоду розвитку суспільства, специфічною рисою яких є культ явищ природи,

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1800
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7871
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1869
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2928
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7939
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4503
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4366
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5714
Реклама

Цікаве
загрузка...