швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури143243
2 Історія України36200
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33602
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32181
5 Звіт про проходження виробничої практики 26352
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25887
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19753
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18637
9 Правопис слів іншомовного походження17834
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16546
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Софокл» (ID:9452)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       2 стр.
Размер в архиве:   10 кб.
| 1 |

Софокл



Великим моралістом Давньої Еллади був Софокл (496—406 pp. до н. е.) — молодший сучасник Есхіла. Вже 468 p.
Софокл переміг суперників на змаганнях поетів і став улюбленцем глядачів. Двадцять чотири рази п'єсам Софокла
присуджували перші нагороди.

Софокл виховувався в атмосфері патріотичного піднесення, яким була охоплена Еллада: народ боровся проти
перської навали. Коли майбутньому поетові пішов шістнадцятий рік, в Афінах святкували перемогу над перським
флотом у битві біля острова Саламін. Юнакові доручили виконувати урочистий гімн на всенародних святах (він був
заспівувачем у хорі хлопчиків). З дитинства і до смерті проніс Софокл палку любов до батьківщини. Він пишався
тим, що Афіни об'єднали греків для боротьби проти нашестя ворогів. У дев'яносто років Софокл складає останню
пісню на честь рідного міста — драму «Едіп в Колоні» (Колон — околиця Афін). Ця драма прославляла красу й
гуманні закони Афін.

Софокл був не лише поетом, він брав участь у політичному житті Афін, обіймав високі державні посади.

Добу, за якої жив Софокл, називають «золотим віком Перікла». То був період найвищого розквіту афінської
рабовласницької демократії.

Проте «золотий вік Перікла» закінчився ще за життя Софокла. Афінська демократія почала занепадати.
Суперечності рабовласницького суспільства, незгоди між Афінами та іншими грецькими полісами спричинилися до
братовбивчої Пелопоннеської війни. Колись могутні Афіни після короткочасних перемог зазнають поразки за
поразкою. Голод і чума довершують лихо. Софокл помер за два роки до закінчення Пелопоннеської війни.

За 90 років свого життя Софокл, як вважають, створив 120 п'єс (деякі античні джерела подають інші цифри). До
нас дійшло 7, з них найпопулярніші трагедії «Антігона» (442 p. до н. е.), «Едіп-цар» (425 p. до н. е.),
«Філоктет» (409 p. до п. е.).

Трагедія «Едіп-цар» написана через чотири роки після того, як Перікл помер від чуми, що лютувала в Афінах, де
скупчились біженці.

У трагедії «Едіп-цар» Софокл традиційно використав міфологічний сюжет. Міф розповідав про знайду, який став
царем, а в кіпці життя довідався, що вбив свого батька і був чоловіком своєї матері. У трагедії Софокла
йдеться про чуму у Фівах. Цар Едіп послав до оракула дізнатися, за що боги гніваються на Фіви. Оракул
відповідає:

Треба очистити край – прогнати вбивцю старого Лаія, який царював у Фівах до Едіпа. Обурений тим, що злочинець
переховується в місті, Едіп проклинає вбивцю і весь його рід. Він не знав, що прокляв власних дітей. Глядачі
це знали, адже міфи були відомі всім.

Герої Софокла подібні до героїв скульптора Фідія, який зображав богів як ідеально прекрасних людей. Друг
Софокла й геніальний художник, Фідій намагався передати не тільки фізичну красу, а й внутрішнє благородство
людини. Його богорівні постаті відбивають сумління і непохитну справедливість. Мистецтво було покликане вчиш
справедливості, громадянським ідеалам. Страхітлива доля випадав Едіпу, але він не втрачає гідності й
мужності.

Трагедію “Едіп-царі” часто розглядають як трагедію долі. Нездатні збагнути зв'язок подій, люди пояснювали
несподіване лихо долею: так судилось.

Філософи і вчені новітніх часів звертались до трагедії Софокла «Едіп-цар» з різних нагод: коли йшлося про
свободу волі, про питання, що таке провина тощо.

Трагедію Софокла українською мовою переклав Іван Франко, а також Борис Тен. Після революції її було поставлено
у Києві в Молодому театрі (режисер Л. Карбас, художник А. Петрицький) і в Харкові (поставив Гнат Юра).

Як правило, тлумачення твору дає можливість зрозуміти, хто чим живе і в яку епоху. Все частіше Софокла
зараховують до стану великих моралістів, а мірою, якою він міряє героїв, вважають їхню совість.

Колізія одного з епізодів «Іліади» покладена в основу сюжету «Антігони».

Молода дівчина напередодні весілля свідомо нехтує небезпекою. Навіть якщо її чекає смерть, Креонт і його
криваві закони не залякають Антігону. Вона поховає брата, бо захищає одвічні, хоч і неписані, закони. Даремно
слабка духом сестра Антігони Ісмена благає її схаменутися. Непримиренна Антігона саме через вагання сестри
відхиляє будь-яку допомогу з її боку. Антігоні властивий максималізм, вона не прощає вагання.

Проблеми, порушені в «Антігоні», широко обговорювались сучасниками Софокла. Так, Перікл у промові, виголошеній
під час похорону афінських воїнів, полеглих на початку Пелопоннеської війни (промову переказав історик
Фукідід), згадує про «неписані закони». За словами Перікла, «вони завдають загальновизнаної ганьби тим, хто їх
зневажає».

Софокл обстоює демократичні принципи самоврядування. В «Антігоні» син докоряє Креонтові, який не зважає на
думку народу: «Хіба то місто, що один правує в нім?» Креонт тільки маскується словами про благо держави.
Удавана принциповість Креонта — це маска, за якою криється жорстокість деспота. Симпатії глядачів були на боці
Антігони.

Софокл звертає увагу на соціальні причини занепаду старої моралі. Зростала влада грошей, що розкладала
суспільство. «Немає лиха гіршого за гроші, За срібло те. Міста воно руйнує. Людей з домів навіки виганяє,
Невинні душі научає зла, Скеровує людину до розпусти, В усякій справі путь показує безбожну» — на ці рядки з
«Антігони» посилатимуться філософи.

Перша спроба перекладу «Антігони» українською мовою належить П. Ницинському. Переклад надруковано в Одесі 1883
p. Іван Франко переклав два гімни, що співає хор в «Антігоні». Новий переклад трагедії здійснив Борис Тен.

Сюжет «Філоктета» пов'язаний з міфами про Троянську війну. Філоктет був хоробрим воїном. Геракл навіть
подарував йому свій чарівний лук. Ужалений гадюкою, хворий, Філоктет став тягарем для війська. Сплячого
Філоктета перенесли з корабля на відлюдний острів і покинули. Так нараяв зробити Одіссей. Гераклів лук
залишили Філоктету, щоб не помер з голоду на самоті. Минали роки. За Трою точилася війна, кінця якої не було
видно. Тоді й згадали про Філоктета та його зброю. Та як умовити скривдженого битись за греків або принаймні
віддати лук?

Трагедія «Філоктет» була створена за часу, коли проблемами виховання почали цікавитись філософи. Софокл не
стояв осторонь тих проблем. На його думку, підліткові притаманні не тільки мрії про славу, а й жадоба
справедливості.

У п'єсах Софокла на першому плані — героїчна особистість. В останніх творах, зокрема в «Філоктеті», Софокл
показує, як під впливом різних причин змінюється людина. Він зображує радість Філоктета, його гнів, ненависть,
відчай, недовіру,— розвиток і боротьбу почуттів. У цьому Софокл був попередником Евріпіда.

Композиція його творів стала правити за канон. Антична теорія драми про єдність дії і часу виходить передусім
із практики Софокла. У трагедіях Софокла значення хору зменшується, а діалоги й монологи більш розгорнуті, ніж
в Есхіла. Про Софокла кажуть, що він приборкав розбурхане море Есхілових метафор.

Третє тисячоліття звучать зі сцени трагедії Софокла. В епоху комп'ютеризації та роботизації по-новому
сприймається його гімн: «Дивних багато в світі див, та найдивніше з них — людина».




Література


Давньогрецька трагедія: Збірник. – К., 1981.

Підлісна Г. Антична література. – К., 1992.

Троянський І. Історія античної літератури. – К., 1959.



7



| 1 |
Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1810
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7893
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1876
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2936
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7947
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4514
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4374
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5728
Реклама

Цікаве