швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури160725
2 Історія України38397
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)36357
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги33678
5 Звіт про проходження виробничої практики 27809
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка27445
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові20085
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина19045
9 Правопис слів іншомовного походження18948
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16888
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Концепції походження слов’ян в історіографії» (ID:9622)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   12 кб.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА


Тема: “Концепції походження слов’ян в історіографії”



























ПЛАН




Вступ


Загальні закономірності історичного розвитку стародавніх слов'ян зумовлювалися наявністю в них родо-племінного
ладу та схожістю шляхів переходу до ранніх державних форм. Багато моментів свідчать про близькість культур,
єдність економічних умов життя різних слов'янських гілок, про спільні моменти в їхній соціально-політичній
організації (йдеться про суспільно-майнову диференціацію слов'янської людності, поділ її на великі й малі
племена, територіальний поділ малих племен, виділення політичних центрів.

Слов’яни були люди смирні, тихі і роботящі, у походах виносливі, у боях сміливі і міцні. Особливо вражала
сучасних чужинців їх привітливість, свободолюбність та самостійність їх жінок. Бранців або невольників своїх
вони не дуже силували до роботи і через час або пускали на волю, або приймали до своїх громад, як вільних
людей. Славяне вірували, що усим світом правлять багато богів;


1. Слов’янські культури


Спираючись на ретроспективний метод і дані лінгвістики, археологи визначили коло культур, носії яких мали
безпосереднє чи опосередковане відношення до слов'янського етногенезу. Як уже зазначалося вище, достовірно
слов'янськими вважаються пеньківська та празька культури третьої чверті І тис. н. е., котрі охоплювали ареал
від Дніпра до Вісли — Одера й Дунаю. Цей ареал збігається з повідомленнями середньовічних писемних джерел про
розселення слов'ян. Згадані культури мали дуже багато спільного з культурами наступного періоду—волинцовською
й лука-райковецькою, що ж до більш ранніх, то доведені риси наступності й спадковості між пеньківською та
київською культурами. Проблематичнішими є зв'язки між культурами третьої чверті І тис. і черняхівською (друга
чверть І тис.). Далі вглиб століть лінії спадковості ведуть від київської культури до зарубинецької (останні
століття до н. е.—перші ст. н. е.), від неї—до лісостепових локальних варіантів скіфської,
милоградсько-підгірцевської культур (середина І тис. до н. е.). Щоправда, на етапі формування зарубинецької
культури на неї впливала поморська культура, основна територія якої — південна Прибалтика. У формуванні
празької культури брали участь як київська культура, так і пшєворсько-зарубинецьке об'єднання культур (так
звана волино-подільська група). Пшеворська культура, яка вважається поліетнічною, виникла на базі лужицької
культури, культури підкльошевих поховань та поморської. Далі можна простежити зв'язок західних і східних
слов'янських культур із тшинецькою культурою (доба бронзи), яка була поширена в лісостепових районах від Вісли
до Дніпра, на південь від Прип'яті й територія якої збігається з ареалом слов'янських гідронімів.


2. Концепції походження слов’ян



Основною проблемою історіографії, одним із центральних питань, що стоять перед дослідниками етногенезу
слов'ян, було й залишається питання «прабатьківщини». Його поставив ще Нестор, автор «Повісті минулих літ»:
«Звідки пішла земля руська і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала?» За Нестором, слов'яни
розселилися з Дунаю, й ця думка щодо первісної території слов'ян тривалий час була пануючою, давши початок так
званій «дунайській» теорії походження слов'ян. Але вже на початку XIX ст. з'являється теорія про розташування
прабатьківщини слов'ян у межах ширшої території — Центральної та Східної Європи. Попри деякі розбіжності в
поглядах, згаданої точки зору дотримувалися П. Шафарик і Л. Нідерле. У своїй праці «Слов'янські
старожитності» Л. Нідерле виклав концепцію, за якою ще в II тис. до н. е. існувала балто-слов'янська
спільність, що розпалася лише -в І тис. н. е.; тоді ж з'явилася й самостійна слов'янська мова. Ідеї Л. Нідерле
стосовно походження слов'ян лягли в основу сучасних концепцій з цієї проблеми, хоч, певна річ, у наш час уже
ніхто не обстоює «класичну» схему розпаду індоєвропейської спільності. Погляди чеського дослідника на
найдавніші періоди слов'янської історії багато в чому поділяв М. С. Грушевський.

Ще одна впливова теорія належала російському вченому О. О. Шахматову. За нею процес виділення слов'ян
розпочався в Південній Прибалтиці; тут спочатку виділилася балто-слов'янська спільність, а пізніше, після
того, як із басейну Вісли сюди переселилися германські (готські) племена, у ході розселення з'явилися
слов'яни. Таким чином, О. О. Шахматов вилучив території Польщі та України з області етногенезу слов'ян. Попри
те, що на відміну від прихильника автохтонізму Л. Нідерле О. О. Шахматов обіймав позиції міграціонізму,
підвалини його теорії теж спиралися на уявлення про розпад індоєвропейців.

У ЗО—50-х роках нашого століття набуває поширення ще одна теорія — вісло-одерська, авторами якої є польські
вчені Т. Лер-Сплавінський і Ю. Костшевський. Вони пов'язували з початком слов'янства лужицьку культуру кінця
епохи бронзи — початку залізного віку, однак це не підтвердилося ні писемними, ні мовними джерелами. В 60-ті
роки польський дослідник Г. Ловмянський показав, що річкові назви, на які спирався Т. Сплавінський, мають
дослов'янське походження й належать древньоєвропейському населенню. Г. Ловмянський відносив виділення слов'ян
до першої половини І тис. до н. е.

Наприкінці 50-х — у 60-ті роки радянські науковці Б. О. Рибаков, М. І. Артамонов, П. М. Третьяков розробили
синтезовану теорію, що містила в собі висновки як вісло-одерської, так і деяких інших. Суть її полягала в
тому, що вже в другій половині епохи бронзи в лісостеповій зоні Центральної та Східної Європи в середовищі
індоєвропейських племен виокремлюється етнокультурна спільність праслов'ян, віднесена згаданими науковцями
до тшинецької культури. Б. О. Рибаков при цьому запропонував періодизацію етногенезу слов'ян, що складається
з таких етапів: тшинецький (XV—XII ст. до н. е.); лужицько-скіфський (XI—III ст. до н. е.);
зарубинецько-пшеворський (II ст.дон.е.— II ст. н. е.); черняхівсько-пшеворський (III—V ст. н. е.);

Замовити реферат
Реклама
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1967
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником8135
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити2106
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»3135
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана8199
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4669
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4529
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5985
Реклама

Цікаве