швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури139673
2 Історія України35802
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33186
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги31943
5 Звіт про проходження виробничої практики 26112
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25671
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19691
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18580
9 Правопис слів іншомовного походження17663
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16524
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Сподвижницька діяльність Петра Могили» (ID:9761)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   19 кб.

Контрольна робота

з теми: “Сподвижницька діяльність Петра Могили”







Київ 2002


План





Вступ


Постать Петра Могили не можна оминути, досліджуючи історію освіти, науки, книгодрукування, мистецтв,
церковного і політичного життя не лише України, а й всієї Східної Європи за минулі чотири століття. Але
передусім уся його діяльність об'єктивно була спрямована на духовне об'єднання українського народу, на
зближення різних конфесій, поборюючих один одного суспільних станів і угруповань з тим, щоб усі вони могли
усвідомити загальнонаціональний інтерес і досягти спільного блага нації. Адже без такої єдності неможливий був
не лише опір чужоземному гнобленню, а й розбудова власного українського дому.

Саме цьому слугувала заснована Могилою 1632 року діяльність колегії, що згодом стала академією. Упродовж майже
двох століть вона була духовним центром українського народу. Богословські, філософські, природознавчі,
державно-політичні, етичні й естетичні ідеї, які тут формувалися і викладалися, поширювалися її професорами,
студентами і вихованцями по всій Україні. Вони були пов'язані з культурою бароко, котра, компенсуючи не
пройдені тут етапи інтелектуального розвитку, поєднувала елементи схоластики з надбанням Ренесансу, Реформації
і раннього Просвітництва.

Таке ж спрямування, що об'єктивно служило духовному об'єднанню українського народу, було властиве й діяльності
друкарні Києво-Печерської Лаври та її вченого гуртка, які впродовж багатьох років очолював Петро Могила. Хоча
тоді на українських землях уже діяло 25 друкарень і 7 папірень, які забезпечували їх роботу, лаврська друкарня
була найбільшою і найпотужнішою. Через тиражовані нею книжки чимало гуманістичних ідей української еліти
поширювались по всій Україні, ставали надбанням широкого кола читачів у найвіддаленіших її куточках.

Порівняно зі своїми попередниками Могила значно розширює використання традицій українського малярства і
графіки в оформленні книг, звертаючись одночасно і до кращих західних зразків, передусім видавців із Венеції.
В передмовах, присвятах, післямовах до книг обговорюються важливі питання української історії, духовного і
політичного життя, культури.

І що найголовніше — у цих книгах за часів Могили значно більше, ніж у попередню добу, почали використовуватися
слова розмовної української мови.




1. Сторінки біографії П. Могили


Складною й суперечливою була доля цього визначного церковного та культурного діяча, що полишив неабиякий слід
в історії України.

Могили вели свій родовід від Муція Сцеволи, чиї нащадки начебто перейшли з Риму до Греції, а звідти в
молдавсько-вольскі землі. Правда, в історії є й інше свідоцтво, згідно з яким молдавський воєвода Стефан IV
нарік Могилою герольда Пуригу за його сміливість і відданість, а також за те, що у битві з угорцями 1486 p.
був добрим пагортом (могилою), на яку він спирався.

Так чи інакше, а рід Могил дійсно був давній і шанований у Молдові. Та на той час, коли 21 грудня 1596 p. у
молдавського господаря Сімеона Могили й семиградської княжни Маргарет народився син, якого нарекли Петром, рід
цей потрапив у велику скруту. Сімеон загинув у жорстокій боротьбі за владу, і княжна разом з сином мусила
покинути Молдову й перебратися до Польщі, де була прийнята родичами — князями Стефаном Потоцьким, Самуїлом
Корецьким та Михайлом Вишневецьким. Всі троє були одружені на дочках діда Петра Могили — Ієремії, господаря
Молдови.

Сімейство Могил дотримувалося православ'я і мало тісні зв'язки з Львівським братством, постійно допомагало
йому коштами, послугами у будівництві. І коли після залишення Молдови постало питання, де вчитися Петрові,
відповідь вже була готова: у Львівській братській школі. До речі, саме у цей час у Львівській єзуїтській
колегії навчався інший майбутній діяч України—Зіновій (Богдан) Хмельницький. Може, тоді вони й познайомились,
бо у наступні часи ставились один до одного з повагою і розумінням.

Ректором школи був на той час Іов Борецький. І, може, саме тому Київська митрополія має завдячувати тим, що
Петро Могила пов'язав свою долю саме з нею.

Дальшу освіту Могила здобував у європейських університетах, потім навчався «лицарському мистецтву й шляхетним
справам» при дворі коронного канцлера і гетьмана Станіслава Жолкевського, який був його опікуном. Він був з
ним і в сумно знаменитій Цецорській битві влітку 1620 p., під час якої загинув Жолкевський і в якій, між
іншим, загинув батько Богдана Хмельницького Михайло, а сам Богдан потрапив у полон. Тож знову перетнулися
шляхи Хмельницького й Могили.

Невдача при Цецорі не охолодила Могилу, і через рік він знову стикається з турками й татарами під Хотином. В
одному з документів засвідчено, що Петро Могила «охоту до услуги Речи Посполитое противно Солтанови Османови,
цареви турецкому, головному неприятелови тое Речи Посполитое й всего христианства осведчал». Завдяки
запорозьким козакам, яких очолював Петро Сагайдачний, турки потерпіли у цій битві поразку. І православний
Могила не міг не радіти з цього.

Після смерті 21 березня 1627 p. печерського архімандрита Захарія Копистенського на цю посаду виявився ряд
претендентів.

Посвячення Петра Могили відбулося у грудні 1627 p. У цей час йому виповнилося тридцять років, і в такому віці
обрання на таку високу церковну посаду здійснювалося чи не вперше. Очевидно, у цьому необхідно вбачати ряд
обставин: підтримка Борецького і впливових шляхетських сімей, які сповідували православну віру, його попереднє
іночество, яке позитивно вплинуло на лаврську братію.

Претендентом він був не одним, однак, хоч і незначною кількістю голосів, перевага була надана Петрові Могилі.
У 1628 p. польський король Сигізмунд III затвердив Могилу на цій посаді.

Петро Могила продовжує діяльність по упорядкуванню й піднесенню культури православного богослужіння. З цією
метою у 1640 p. він скликав у Києві собор, на який запросив не лище духовних осіб, а й світських, в основному
членів братств. Наслідком цього собору стало затвердження й нове видання «Требника» (1646). До церковної
історії він увійшов як «Требник Петра Могили» і довгий час служив духовенству всієї Росії. У «Требнику» були
викладені не лише молитви і обряди, до нього були додані пояснення й настанови, як у тому чи іншому випадку
слід себе вести та чинити, а також догматичні й обрядові пояснення літургії, написані одним з учнів Могили
Тарасієм Земкою.

Під керівництвом Могили було складено й православний катехізис. З метою його затвердження у 1643 p. в Яссах
був скликаний собор. Треба сказати, що з розглядом цього документа справа зволікалася і тоді Могила видрукував
короткий катехізис. Так сталося, що повний катехізис було опубліковано вже після смерті Могили спочатку в
Європі грецькою й латинською мовами і лише 1696 p. у Москві, коли він заслужив уже повагу всіх богословів
світу.

Помер Петро Могила 11 січня 1647 p. У літопису Самійла Величка з цього приводу говориться: «Року від створення
світу 7156, а від Різдва Хрестового 1647 в надвечір'я святого Василія помер, на немалий жаль усіх духовних і
мирських малоросіян, православний архієпископ київський і всієї Малої Росії митрополит, воєводич Молдавських
земель, константинопольський екзарх, архімандрит печорський, фундатор латино-руських київських шкіл, титар

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1793
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7841
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1863
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2919
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7930
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4495
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4358
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5703
Реклама

Цікаве
загрузка...