швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури142680
2 Історія України36154
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33542
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги32162
5 Звіт про проходження виробничої практики 26331
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25863
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19744
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18624
9 Правопис слів іншомовного походження17820
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16546
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «Мова» (ID:9764)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       2 стр.
Размер в архиве:   11 кб.
| 1 |

Без української мови немає українського народу

...Мова – це душа народу,

Народ без мови не народ

Володимир Сосюра

Безперечно, це так: мова – відображення всього змісту нашого життя. Очима маленької дитини ми починаємо
дивитися на світ, вчити його заповіді, закони. З молоком матері вперше засвоюємо його основи... Сила народу
полягає в його вмінні нагромаджувати, збирати, а пізніше донести до наступних поколінь всі знання і досвід,
набуті в результаті вивчення дивовижного навколишнього світу.

У кожного народу своя мова. Саме мова може забезпечити народу неповторність, історичну спадкоємність і
зберегти його культурні надбання, адже культура – це сам народ. Нещасна, неправдива людина, яка добровільно
зрікається рідної мови:

Коли забув ти рідну мову,

Яка б та мова не була –

Ти втратив корінь і основу,

Ти обчухрав себе до тла.

Щаслива, праведна та людина, яка в радості і горі не зрікається рідної мови і бореться за її існування.

Постійною потребою свідомої людини, її національним обов’язком, честю і гідністю є знання рідної літературної
мови. Адже, саме літературна мова зберігає єдність народу у часі і просторі. Це проста і разом з тим правдива
істина.

Але як могло статися, що такий древній народ примушували забути рідну мову?! На сьогоднішній день це є дуже
болючим питанням, котре хвилює багатьох людей.

Хотіли вирвати язик,

Хотіли ноги поламати,

Топтали під шалений крик,

В’язали, кидали за грати.

Одним з найбільших ударів, для українського народу був Валуєвський циркуляр 1863 року, який заборонив
друкувати українською мовою книги “навчальні і взагалі, призначені для початкового читання народу”. Валуєв
всіх переконував, що української мови “не було, немає і бути не може”. Ще більш болючого удару зазнала наша
мова в 1876 році з виходом Ємського указу, в якому заборонялось не тільки друкувати українською мовою
оригінальні та перекладені твори, а й завозити в Російську імперію українські книги і брошури, надруковані за
кордоном. Також заборонялось ставити українські спектаклі, влаштовувати концерти українських пісень і
декламацій.

З приходом до влади Радянського уряду всі сподівалися, що життя зміниться на краще, що люди зможуть не
соромлячись і не боячись розмовляти мовою свого народу, але вийшло все навпаки. Уряд почав боротися з
українською інтелігенцією, котра була носієм української мови в народ. Радянська влада всім народам
насаджувала вивчення російської мови та літератури.

Звичайно в такій ситуації нормально розвиватись наша мова не могла. Багато українців перебували на чужині,
забували своє коріння, свою мову і вважали себе і своїх дітей росіянами. Таких людей осуджую не тільки я, а й
багато поетів:

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лише камінь має.

Але були й такі, які всупереч законам, наказам писали українською мовою, боролися за її існування. До таких
людей можна віднести не тільки Бояриню українського народу Лесю Українку, визначного Каменяра України – Івана
Франка, Прометея української літератури – Андрія Малишка, а й багатьох інших творців та захисників української
мови та літератури.

Мова для Шевченка – це найвищий дар людини й народу, талісман їхньої долі, таланту й безсмертя:

Ну що б, здавалося слова...

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – спива,

Як їх почує.

Скільки молодих і талановитих поетів та письменників було страчено, засуджено або вбито. З приходом до влади
Сталіна українська мова і народ почали страждати ще більше. Скільки ж людей заморили голодом, винищили
репресіями та депортаціями?! Так за гратами томились багато письменників-шестидесятників, серед них Іван Драч,
Ліна Костенко, Дмитро Павличко. Наприкінці 80-х років у в’язниці загинув визначний борець за правду Василь
Стус, котрий до останнього свого подиху стверджував, що Україна скоро звільниться від Радянської Росії і
відродиться її колишня могутність. Вмирав народ... Вмирала наша мова...

Але настали переможні часи і ми звільнилися від ярма загарбників. Наслідки всіх знущань, катувань над народом
залишилися й дотепер, але він спиває сам і разом з ним пробуджується від тяжкого довготривалого сну і наша
мова, і наші традиції та обряди. Ми повинні вшанувати тих людей, які віддали своє життя і врятували нашу мову.
Якби цього не сталося весь світ втратив би один з найдорогоцінніших скарбів, тому що наша мова є однією з
наймилозвучніших, наймелодійніших мов у світі.

Отже, сьогодні, коли Україна є незалежною державою, нашій мові потрібен вогонь любові, духовна міць, любов до
знання, духовності, справедливості. І щоб всі ми без краплини сорому могли повторювати такі прекрасні рядки з
вірша Андрія Малишка:

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В насіння зеленого, що зросте смерічкою.

Хай живе українська мова і український народ!

| 1 |
Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1809
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7889
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1876
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2935
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7945
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4513
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4374
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5724
Реклама

Цікаве