швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 Твір з літератури139828
2 Історія України35832
3 Звіт з практики (звіт про проходження виробничої практики)33211
4 Види тварин і рослин занесені до Червоної книги31968
5 Звіт про проходження виробничої практики 26133
6 Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка25687
7 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19695
8 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18587
9 Правопис слів іншомовного походження17676
10 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16527
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: «СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА» (ID:9854)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   15 кб.

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА


ПЛАН



Вступ

Поняття «соціальна структура» у науковій і соціально-політичній літературі має кілька трактувань. У широкому
розумінні — це сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих соціальних груп, а також соціальних інститутів.

Соціальна структура — сукупність соціальних (клас, трудовий колектив, група, верства), соціально-демографічних
(молодь, пенсіонери), професійно-кваліфікаційних, територіальних (тип поселення) й етнічних спільнот (нації,
народності), пов'язаних між собою відносно сталими стосунками.

Соціальна структура суспільства — явище історичне. Її становлення та розвиток відображають процеси
інституалізації та еволюції різноманітних соціальних інститутів. Ускладнення і диференціація їх у структурному
і функціональному аспектах зумовили відповідні зміни у соціальній структурі. Тому соціальну структуру
суспільства, закономірності її становлення й функціонування слід розглядати в контексті реалізації соціальними
інститутами відповідних функцій чи, можливо, і дисфункцій.


1. Історія формування соціальної структури


У колишньому СРСР соціальну структуру суспільства до 60-х років практично не вивчали. Це було спричинено
офіційною доктриною, згідно з якою соціальну структуру радянського суспільства становили два класи (робітники
та колгоспне селянство) й одна верства (прошарок) — інтелігенція. Взаємовідносини між ними через відсутність
антагоністичних суперечностей, вважалося, були безконфліктними. Але ж ця концепція абсолютно не відображала
реального стану суспільства, оскільки:

а) різко звужувала критерії диференціації людей щодо їх належності до різних соціальних груп;

б) не давала уявлення про соціальну структуру як вертикаль;

в) містила перекручене уявлення про критерії соціальної мобільності;

г) відображала утопічне уявлення про гармонійні, побудовані на єдності інтересів, міжгрупові стосунки.

В останні роки уявлення про соціальну структуру докорінно змінилися. По-перше, підтвердилася абсолютна
непридатність ідеологізованої й міфологізованої моделі “2+1” (два класи й прошарок), яка заперечувала
соціальні ієрархії, відчуження, антагонізми, проповідувала концепцію прогресуючої соціальної однорідності.
По-друге, виявились серйозні суперечності між основними елементами соціальної структури — класами,
етнонаціональними групами.

У зв'язку з цим перед вітчизняною соціологією постала необхідність радикального перегляду й оновлення
концепції соціальної структури суспільства, зосередивши увагу на:

— вивченні не тільки відомих, але й невідомих (латентних) соціальних груп;

— переході від опису зовнішньої структури, пов'язаної з індустріальними й іншими сферами виробництва, до
аналізу внутрішньої структури, пов'язаної з вертикальною та горизонтальною структурами громадянського
суспільства;

— дослідженні ієрархії соціальних груп (не тільки стосунки рівності й нерівності, але й панування,
підлеглості);

— з'ясуванні суб'єктивного характеру соціальної структури, її зв'язку з людиною, її розвитком, свободою чи
несвободою.


2. Основні елементи соціальної структури


Соціологія виділяє два основні елементи соціальної структури:

1. Соціальні інститути, безособова система ролей і статусів. Цей підхід властивий структурному
функціоналізму.

2. Система класів, верств, професійних та інших груп. На таких засадах базується марксистський
детерміністський підхід.

Обидва підходи взаємодоповнюють один одного. Соціальні інститути є більш або менш рухомою суспільною формою
організації й регулювання діяльності соціальних груп.

Соціальні ж групи, будучи активним суб'єктивним компонентом соціальної структури, інтегруються в цю суспільну
форму, якщо вона відповідає їхнім потребам, інтересам і цінностям, або ж вони її відхиляють.

Поняття «соціальна група» є родовим щодо понять: “клас”, “соціальна верства”, “колектив”, “нація”, “етнічна,
територіальна, релігійна та інші спільноти”, оскільки фіксує соціальні відмінності, які виникають між окремими
сукупностями людей у процесі розподілу праці й діяльності на основі відношення до засобів виробництва, влади,
характеру праці, фаху, освіти, рівня й структури прибутків, статі, віку, національної приналежності, місця
проживання, стилю життя та ін.

На перший погляд, скажімо, робітники, селяни, вчені, кооператори та інші не є об'єднаними в якісь групи, якщо
мати на увазі формальне об'єднання на зразок політичних партій. Та коли взяти до уваги їх реальне, об'єктивне
становище в суспільстві, то — безперечно. У будь-якому суспільстві існує певна кількість соціальних груп,
які:

а) посідають різні місця в системі соціальних нерівностей цього суспільства, у диференціації його населення за
критеріями влади, власності, доходу тощо;

б) пов'язані між собою політичними, економічними й культурними відносинами;

в) є суб'єктами функціонування всіх соціальних інститутів суспільства.

У соціальні групи людей об'єднують соціальні інтереси, які зумовлюють їх дії і формуються у представників
різних груп залежно від їхнього становища та ролі в суспільному житті. Оскільки інтереси, скажімо, у робітника
одні, а в кооператора — інші, то вони реально й становлять різні соціальні групи, тобто «неформально»
об'єднуються. При цьому соціальні інтереси груп, постаючи на основі індивідуальних інтересів їх учасників, не
замикаються у власних егоїстичних рамках, оскільки в процесі соціальної взаємодії індивідів виробляються
інтереси груп як цілого, які відображають вже спільні риси соціального становища окремих індивідів, що входять
до групи. Соціальний інтерес групи завжди спрямований на збереження або зміну її становища в суспільстві.

Загальногуманістичний підхід до суспільства у сучасній соціології визнає значимість усіх соціальних груп,
оскільки відмінності в їх становищі зумовлюють і різні інтереси, узгодження яких є основною метою соціальної
політики суспільства. Соціологія виділяє такі види соціальних структур:

— соціально-класова (класи, соціальні верстви, соціальні групи, прошарки, стани);

— соціально-демографічна (вік, стать);

— соціально-територіальна (міська, сільська спільноти, населення агломерацій, переселенські групи);

— соціально-професійна;

— соціально-етнічна та ін.


3. Соціально-класова структура


Вона відображає найважливіший зріз соціальної структури класового суспільства: складну картину соціальної
нерівності між суспільними класами, представниками розумової і фізичної праці, соціальними верствами всередині
класів.

Питання про класи є найбільш дискусійним. Теоретичною базою для дискусій стало визначення В.Леніна: «Класами
називаються великі групи людей, які розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного
виробництва, за їх відношенням (здебільшого закріпленим і оформленим у законах) до засобів виробництва, за їх
роллю в суспільній організації праці, а, значить, за способами одержання і розміром тієї частки суспільного
багатства, яка є в їх розпорядженні».

Таке трактування класів є досить загальним, застосовується до різних суспільних систем. Останнім часом у нього
стає все менше прихильників. Це ж стосується і положень щодо наявності в суспільстві двох однотипних класів.
Так, російський соціолог В. Радаєв пропонує розглядати цю проблему не тільки з точки зору відносин власності
(відсутність соціальних груп незалежних повноправних власників), але й у політичному, соціальному й

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1797
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7846
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1866
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2922
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7934
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4499
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4361
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5707
Реклама

Цікаве
загрузка...